Судове рішення #10624910

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

19.08.10 р.                                                                                    Справа № 40/161                               

Суддя господарського суду Донецької області   Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Гладковій К.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецької області м. Донецьк

до відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Слов’янськ

про стягнення 6 536  грн. 19 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача: Манжула А.М. - юрисконсульт

від відповідача:   не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецької області  звернулося до господарського суду  Донецької області про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1  неустойки в розмірі подвійної орендної плати за користування річчю за час прострочення в сумі 6 536 грн. 19 коп.  за період з  20.09.09р. по квітень 2010р., згідно договору оренди нерухомого державного майна № 2099/2005 від 29.09.05р., який припинив свою дію.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

З’ясувавши  фактичні  обставини  справи,  докази на  їх підтвердження і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка  підлягає  застосуванню у спірних відносинах сторін, приймаючи до  уваги  доводи  позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 20.09.05р. між регіональним відділенням  Фонду  державного  майна  по Донецької області, далі Орендодавець, та фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1, далі Орендар, було укладено договір оренди № 2099/2005 нерухомого державного майна.

Відповідно до п. 1.1 укладеного договору та додатків до нього, у тому числі  додатку №1 від 27.02.07р., Орендодавець за актом прийому-передачі  від 20.09.05р. передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування державне майно у вигляді нежитлового вбудованого  приміщення  другого поверху загальною площею 53,6 кв. м., яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Добровольського, 2, і знаходиться на балансі  Слов’янського коледжу національного авіаційного університету, надалі – Балансоутримувач. Вартість майна визначена  згідно з неналежною оцінкою станом на 30.06.05р. в сумі 18 750  грн.  Нежитлове  приміщення передається в оренду з метою розташування офісу.

Пунктом 3.1 договору визначений розмір орендної плати, яка за користуванням нерухомим майном дорівнює 157 грн. 66 коп., за базовий місяць без урахування ПДВ. Пунктом 1 додаткової угодою до договору,  яка є невід’ємною  його частиною, встановлено річну ставку орендної плати в розмірі 15% від вартості майна, яка застосовується з 01.01.07р.

Пункт 3.1 доповнено наступним змістом: „ Орендна плата визначається на підставі змін, внесених Постановою Кабінету  Міністрів України від 27.12.06р. за № 1846 до Постанови Кабінету Міністрів від 04.10.95р. № 786 „ Про методику розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна в становить за базовий місяць розрахунку січень 2007 року – 273 грн. 06 коп., без урахування індексу інфляції за січень 2007 року, який має бути врахований при сплаті орендної плати”.

Згідно підпункту 3.3 пункту  3 договору орендна плата перераховується Орендарем до державного бюджету, та Балансоутримувачу у співвідношенні 50% та 50% відповідно щомісяця не пізніше 25 числа. За приписами підпунктами 5.1, 5.3 пункту п’ятого договору використовує майно за цільовим призначенням, забезпечуючи його збереження, у тому числі  повинен запобігати його пошкодженню.

Відповідно до пункту 5.2 договору Орендар повинен своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату, та щомісячно надавати Орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку). Пунктом 5.6 договору Орендар зобов’язаний  щомісячно, до 25 числа місяця надавати Орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати( розрахунковий документ).

Строк дії договору  визначено сторонами у пункті 10.1, а саме його  було укладено строком на 360 ( триста шістдесят) днів, і діяв він з 20.09.2005р. по 15.09.06р. включно, с правом майбутньої пролонгації зазначеної у пункті 10.6 договору.  У зв’язку  з відсутністю у сторін заперечень щодо продовження дії договору його неодноразово було пролонговано   на той самий строк і на тих самих умовах до 10.09.07р., 04.09.08р., 30.08.09р. тощо

Відповідно до пунктів 2.4, 2.5, 5.7 договору, у разі його припинення, Орендар зобов’язаний за актом прийому-передачі повернути об’єкт оренди Орендодавцю. Договір припинив свою дію, а майно до наступного часу не повернуто на користь Балансоутримувача. Оскільки мале місце несвоєчасне повернення майна, позивач намагається стягнути з відповідача неустойку у розмірі подвійної орендної плати за користування річчю за час прострочення в сумі 6 536 грн. 19 коп.  за період з  20.09.09р. по квітень 2010р.

        Надавши  належну правову кваліфікацію відносинам сторін, суд дійшов висновку, що доводи позивача обґрунтовані, виходячи із наступного:

Предмет договору перебуває у комунальній власності, тому до правовідносин сторін застосовуються вимоги статей  10, 17, 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" зі змінами та доповненнями. Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли усіх суттєвих умов передбачених законом для даних видів договорів оренди: зокрема щодо його предмету, ціни та строку його дії, а тому він вважається укладеним згідно вимог ст.ст. 180,  181 ГК України та ст. 638 ЦК України.

За приписами ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та п. 1 ст. 785 ЦК України у випадку припинення договору оренди орендар зобов’язаний негайно повернути орендодавцеві об’єкт оренди.  

Листом  № 20-06-04-10203 від 17.09.09р. позивач повідомив відповідача  про свій намір не подовжувати орендні відносини на новий строк. Також  у листі було зазначено, що 01.09.09р. закінчився термін дії договору № 2099/2005 від 20.09.05р., і слід повернути майно за актом прийому-передачі із оренди на користь Балансоутримувачу - Слов’янському коледжу національного авіаційного університету.

Факт отримання  листа відповідачем підтверджено поштовим повідомленням про вручення від 18.09.09р. З урахуванням викладеного, позивач листом № 200-06-03-13786 повідомило  орендаря про нарахуванням йому неустойки, здійснити погашення заборгованості перед бюджетом та повернути майно за актом прийому - передачі. Згідно ст. 291 ГК України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. У відповідності до приписів ч. 2 ст. 785 ЦК України якщо наймач не виконує обв’язку щодо повернення речі, наймодавець (орендодавець) має право вимагати від наймача (орендаря) сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Матеріали справи підтверджують, що спірне майно не повернуто Орендарем  на користь Балансоутримувача за актом прийому-передачі. Фактично спірний договір оренди припинив свою дію 01.09.09р. згідно вимог п.п 10.6, 10.8 договору оренди. Всупереч вимогам 2.4 договору відповідачем було прострочено повернення майна на користь Балансоутримувача за вимогами закону та договору.

        Стаття 33  ГПК України зобов’язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Позивачем доведений факт неповернення майна відповідачем. Відповідач не прибув до судового засідання, свої доводи або заперечення щодо заявлених вимог суду не надав.

На підставі викладеного,  позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецької області  щодо стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування річчю за час прострочення в сумі 6 536 грн. 19 коп.  за період з  20.09.09р. по квітень 2010р., згідно договору оренди нерухомого державного майна № 2099/2005 від 20.09.05р., який припинив свою дію, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход державного бюджету згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, якщо відповідач звільнений від сплати державного мита.

           

            Питання розподілу витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу не вирішується судом по даній справі, оскільки відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.02р. за №411 „Про визначення розміру витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”, позивач, у встановленому порядку звільнений від сплати державного мита, а тому розмір витрат  встановлений для нього на час подання позову –  за нульовою ставкою.

У судовому засіданні, яке відбулося 19.08.10р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

Керуючись  ст. ст. 10, 17, 18, 19, 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна”, ст. 759,  ч.ч. 1, 2 ст. 785  ЦК України,  ст.ст. 188, 283, 285, 286, 291 ГК України,  ст. ст. 22, 33, 36, 43, 44, 49, 82, 82-1,  84, ч.  2 ст. 85 ГПК України,  суд, -

   

В И Р І Ш И В:

        1.  Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецької  області  до фізичної особи-підприємця  ОСОБА_1 задовольнити.

        2.   Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, свідоцтво про державну реєстрацію серія НОМЕР_1 від 22.12.99р.,  ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_2, Донецька область,  84100, АДРЕСА_1, на користь:

·          державного бюджету в особі  Регіонального відділення Фонду державного майна по Донецької області, 83000, м. Донецьк, вул. Артема, 97 (р/р 31111093700075, код бюджетної класифікації 22080200,   отримувач УДК у м. Слов’янську  ГУ ДКУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 34686605, МФО 834016), неустойку у розмірі подвійної орендної плати за користування річчю за час прострочення в сумі 6 536 грн. 19 коп.  за період з  20.09.09р. по квітень 2010р., згідно договору оренди нерухомого державного майна № 2099/2005 від 20.09.05р., який припинив свою дію, видавши наказ;

·          державного бюджету України держмито в сумі 102 грн., видавши наказ та надіславши його для виконання до  Слов’янської об’єднаної  державної  податкової інспекції у Донецької області.

           3.   Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.     

          

Суддя                                                                                              

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація