Справа № 2-2339/2010
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
6 серпня 2010 року Суд Совєтського району міста Макіївки Донецької області
у складі: головуючого: ТРИПУТІНОЇ Т.М.
при секретарі ВОРОНОВІЙ Є.В.
розглянувши цивільний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради «про стягнення на її користь недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною з 9 липня 2007 року по 1 січня 2008 року в сумі 2017,01 гр.”
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулася до суду у липні 2010 року з позовною заявою про стягнення недоплаченої суми щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років за період з 9.07.2007 року по 1.01.2008 року в сумі 2018,01 гр. В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що вона є матір’ю дитини сина: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Вважає, що відповідач всупереч вимог статей 14,15 Закону України "Про державну допомогу сім”ям з дітьми" недоплатив їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення ними трирічного віку за період з 9 липня по 1 січня 2008 року. Виплати повинні складати розмір прожиткового мінімуму на дітей до шести років. Про її порушене право дізналася у теперішній час із засобів СМІ.
Представник відповідача в особі Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради в судове засідання не з”явився, проте надав лист в якому просить справу розглянути за їх відсутністю, зазначивши, що позовні вимоги не визнають в повному обсязі. В попередньому судовому засіданні представник відповідача надав заперечення про те, що згідно вимог ст. 15 та п. 3 розділу V111 „Прикінцеві положення” Закону України „про державну допомогу сім”ям з дітьми” розмір державної допомоги сім”ям з дітьми визначається Верховною Радою України щороку у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, яка дорівнює 25% від встановленого рівня прожиткового мінімуму.
Відповідно до ст. 56 ЗУ „Про державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року № 489-V допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам не застрахованим у системі загальнообов”язкового державного соціального страхування, призначається та виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім”ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гр. (мінімальний розмір).
Державним Бюджетом на 2007 рік також була встановлена допомога по догляду за дитиною до 3-х років у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім”ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гр. (мінімальний розмір).
У п. 3 розділу V111 „Прикінцеві положення”передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2007 року – 50%, з 1 січня 2008 року – 75%, з 1 січня 2009 року – 100% прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім”ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
В ч. 2 ст. 95 Конституції України передбачено, що виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
УТСЗН є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, який у своїй діяльності підпорядковується головному розпоряднику. Згідно ч. 4 ст. 22 Бюджетного кодексу, головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України, доводить до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня відомості про обсяги асигнувань, затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Виходячи з існуючих фінансових можливостей, держава гарантує виплату зазначеної допомоги в розмірах встановлених ЗУ „Про державний бюджет України” на відповідний рік.
Саме таким чином ОСОБА_1 було проведено виплати за період з 9 липня по 1 січня 2008 року на двох дітей.
Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Той факт, що позивачка ОСОБА_1 має малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 підтверджено копією свідоцтва про народження дитини (а.с. )
Згідно довідки відповідача від 4.08.2010 року позивачка знаходилась на обліку в УПЗН Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради з 28.10.2005 року по 10.09.2008 року та отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку, як не застрахована особа(а.с. )
Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21 листопада 1992 року відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Частиною 1 статті 1 вказаного закону встановлено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Статтею 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21 листопада 1992 року є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов”язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.
Спору про право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку між сторонами немає, але є спір щодо дій відповідача у виплаті зазначеної допомоги у розмірі не передбаченому законом.
Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих осіб.
Статтею 42 "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18 січня 2001 року № 2240-III передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Статтею 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18 січня 2001 року № 2240-III (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" є загальним, тому до спірних правовідносин слід застосовувати норми спеціального закону, яким є Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Статтею 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. При цьому слід зазначити, що вказаною статтею функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, Кабінету Міністрів України не делеговані.
Відповідач у запереченні на позов посилається на п. 3 розділу V111 ЗУ „Про державну допомогу сім”ям з дітьми” де вказано, що розмір державної допомоги сім”ям з дітьми, передбачений ст. 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України щороку у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, яка дорівнює 25% від встановленого рівня прожиткового мінімуму.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.
За частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 22 Конституції України передбачено, що прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.
Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на збереження їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних обставин та інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов”язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 1 листопада 1996 року визначено, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Відповідно до статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-V допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006, № 489-V було зупинено на 2007 рік дію статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) статті 56, 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Отже, з 9 липня 2007 року була відновлена дія статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Таким чином, позивачка має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Відповідно до довідки відповідача позивачці було сплачено: за липень 2007 року – 104,49 гр., за серпень 2007 року –109,62 гр., за вересень 2007 року – 109,62 гр., за жовтень 2007 року – 109,62 гр., за листопад 2007 року – 112,50 гр., за грудень 2007 року – 115,65 гр.
З урахуванням викладеного сума недоплаченої відповідачем позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року складає: 2044,99 гр. з наступного розрахунку: з 9.07.2007 року 343.52 гр. (463 : 31 х 23) + серпень, вересень 2007 року по 463 гр. + за жовтень-грудень 2007 року по 470 гр. мінус сплачена сума 634,53 гр. з наступного розрахунку: липень 2007 року 75,54 гр.(101,16 : 31 х 23) + серпень 109,62 гр. + вересень 109,62 гр. + жовтень 109,62 гр. + листопад 112,503 гр. + грудень 115,65 гр.
Статтею 4 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що покриття витрат на виплату державної допомоги сім”ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного Бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів, тому виплату недоотриманих коштів допомоги по догляду за дітьми позивачки у сумі 1602,75 гр., відповідачу необхідно провести за рахунок коштів Державного Бюджету України.
Суд також не може прийняти до уваги при постановлені рішення посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування для здійснення соціальних виплат, з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги та згідно частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Керуючись ст.ст. 3,8,22,46,92 Конституції України, ст. 3,14,15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», ст. 42,43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі № 1-29/2007, ст.ст. 10,11,60,159,213-215 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Зобов»язати управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року за рахунок коштів Державного бюджету України, з урахуванням виплачених сум, у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Рішення проголошено і може бути оскаржено а Апеляційний суд Донецької області протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів із дня оголошення рішення.
Суддя: