Справа № 2– 893/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 серпня 2010 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі :
головуючого судді Манька М.В.
при секретарі Вікторжевському О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк”, філії Черкаське ГРУ ПАТ КБ „ПриватБанк” про захист прав споживача в зв’язку з одностороннім підвищенням відсоткової ставки за користування кредитом та стягнення моральної шкоди , -
в с т а н о в и в :
11 жовтня 2006 року між сторонами був укладений кредитний договір № СSS0GК50050113 ( надалі – «договір» ) за яким Банк видав позивачу споживчий кредит в сумі 18000 грн. терміном на 20 років зі сплатою щомісячних відсотків у розмірі 1,34 % на суму залишку заборгованості (16.08 % річних).
Посилаючись на те, що з 1 лютого 2009 року Банк в односторонньому порядку збільшив відсоткову ставку за користування кредитом до 27.42 % річних, позивач звернувся в суд та просить визнати підвищення відповідачем відсоткової ставки за користування кредитом в односторонньому порядку недійсним та зобов’язати Банк здійснити перерахунок відсоткової ставки за користування кредитом у відповідності з первісними умовами договору та стягнути з нього 1000 грн. моральної шкоди.
Представник відповідача проти позову заперечує, посилаючись на те, що кредитний договір передбачає підвищення Банком в односторонньому порядку відсоткову ставку, про що було відомо позивачу. Крім того зміна відсоткової ставки проведена лише в зв'язку з економічною кризою в державі, з різким підвищенням курсу долара США до гривні, зміні облікової ставки НБУ та збільшення відсотків за депозитними вкладами, що суттєво вплинуло на кредитні ресурси банку.
Позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що кредитний договір № СSS0GК50050113 у п. 2.3.1 дійсно передбачає збільшення в односторонньому порядку розміру процентної ставки за користування кредитом при зміні кон’юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, про що було відомо позивачу в момент підписання договору. Проте Законом України від 12 грудня 2008 року, який набрав чинності з 9 січня 2009 року, були внесені відповідні зміни в ЦК України та ст. 55 ЗУ „Про банки та банківську діяльність” згідно яких: ст. 10561 ЦК України – встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку та умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною, ст. 55 ЗУ - банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу, за винятком випадків, встановлених законом.
Представник відповідача погоджується про те, що відсоткова ставка в односторонньому порядку Банком підвищилася з 1 лютого 2009 року до 27.42 % річних та стверджує, що дане підвищення відсотку в односторонньому порядку відбулося в межах умов кредитного договору і жоден нормативний акт не забороняв Банку зробити це.
Твердження представника відповідача спростовується статтею 652 ЦК України, яка передбачає, що змінити або розірвати договір, якщо згода сторін про це не досягнута, можна на вимогу зацікавленої сторони лише у судовому порядку і лише при наявності певних підстав.
Посилання представника відповідача на ст. 47, 55 ЗУ „Про банки та банківську діяльність” про те, що Банк при збільшенні відсотку керувався цими нормами Закону, помилкові, оскільки вказані статті не надають права Банку в односторонньому порядку збільшувати відсоткову ставку за користування кредитом.
Про те, що позивач отримав чи не отримав повідомлення від Банку про підвищення відсоткової ставки за користування кредитом в односторонньому порядку, суд вважає, що при вирішенні даного спору це принципового значення не має і предметом спору бути не може, оскільки цей факт свідчить лише про те, чи виконав відповідач умови п.2.3.1 договору про те, що протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки Банк надсилає письмове повідомлення позичальникові і отримання позичальником цього повідомлення права змінювати в односторонньому порядку відсоткову ставку за кредитом відповідачу не надавало.
Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача моральної шкоди задоволенню не підлягають в зв’язку з ненаданням позивачем доказів в її заподіянні.
З відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та на користь держави судовий збір.
На підставі ст. ст. 5, 23, 215, 651, 10561, 1058, 1060 ЦК України, ст.ст. 47, 53, 55 ЗУ „Про банки та банківську діяльність”, ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», ст. 58 Конституції України, керуючись ст. ст. 10, 59, 60, 213, 215 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в :
Визнати недійсним підняття в односторонньому порядку публічним акціонерним товариством комерційним банком „ПриватБанк” відсоткової ставки з 16.08 % річних до 27.42% річних за кредитним договором № СSS0GК50050113 від 11 жовтня 2006 року укладеного між ним та ОСОБА_1.
Зобов’язати публічне акціонерне товариство комерційний банк „ПриватБанк” перерахувати процентну ставку за користування кредитом за договором № СSS0GК50050113 від 11 жовтня 2006 року з розрахунку 16.08 % річних з 1 лютого 2009 року.
Стягнути із ПАТ КБ „Приватбанк” на користь держави 51 грн. судового збору, а на користь ОСОБА_1 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційн6ої скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі його оскарження – після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.
Головуючий: