Справа № 2а-4858/10/1570
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2010 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменко К.С. при секретарі Іванової Е.Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Південної митниці, Заступника начальника Південної митниці Токарчука О.Й. про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити пільгове митне оформлення транспортного засобу, -
В С Т А Н О В И В:
З позовом до Ренійського районного суду Одеської області звернулась ОСОБА_1 до Заступника начальника Південної митниці Токарчука О.Й. про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити пільгове митне оформлення транспортного засобу.
Ухвалою Ренійського районного суду Одеської області від 19.08.2009 року (а.с.25) справа відповідно до положень ст.22 КАС України була передана на розгляд Одеському окружному адміністративному суду.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06.05.2010 року (а.с.29) справа була прийнята до провадження та призначена до судового розгляду та ухвалою суду від 03.06.2010 року (а.с.35) залучено до справи співвідповідачем Південну митницю.
В судовому засіданні 03.08.2010 року представник позивача підтримав позовні вимоги, зазначивши про відсутність у відповідача правових підстав для перешкоджання позивачці у здійснені пільгового розмитнення належного їй транспортного засобу у зв’язку із переїздом до України на постійне місце проживання з Республіки Молдова. Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, пославшись на те, що позивачка при перевезення транспортного засобу мала посвідку на постійне місце проживання в Україні, а тому повинна проводити розмитнення на загальних підставах, в зв’язку з чим, дії посадової особи Південної митниці щодо відмови їй у проведенні пільгового розмитнення транспортного засобу є законною. Відповідач заступник начальника Південної митниці Токарчук О.Й. надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с.40-41), а тому, на підставі положень ч.3 ст.122 КАС України справа слухалась за його відсутності за наявними в справі доказами.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:
Відповідач Південна митниця на підставі ст.12-15 Митного кодексу України та п.3,4 Положення про Державну митну службу України, затвердженого Указом Президента України від 08.02.1997 року №126/97 є місцевим и підрозділами центрального органу державної виконавчої влади в галузі здійснення митного контролю за переміщеннями вантажів через митний кордон та згідно ст.ст.30,31,70,71 цього ж Кодексу здійснюють митне оформлення вантажів, надають роз`яснення суб`єктам зовнішньоекономічної діяльності з питань митного оформлення вантажів, наявності або відсутності пільг щодо сплати податків та зборів за переміщення вантажів через митний кордон, а тому їхні рішення, дії або бездіяльність з цього приводу на підставі ст.55 Конституції України, п.п.1 ч.1 ст.17,104 КАС України можуть бути оскаржені до суду в порядку адміністративного судочинства.
Позивач був громадянином Республіки Молдова, що підтверджується паспортом від 05.03.2007 року №НОМЕР_2 та з 25.12.2001 року була зареєстрована і постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою Міністерства інформаційного розвитку Республіки Молдова від 26.05.2009 року AD-1 0070941 (а.с.8).
В період постійного проживання в Республіці Молдова за позивачем було зареєстровано право власності на транспортний засіб - автобус марки “SETRA S215 HU/3”, 1987 року випуску, номер двигуна НОМЕР_1, номер кузову НОМЕР_3, що підтверджується технічним паспортом №НОМЕР_4 (а.с.6).
10.07.2007 року позивач знятий з реєстраційного обліку в Республіці Молдова у зв’язку із переселенням на постійне місце проживання в Україну.
Відповідно до довідки Головного управління реєстрації транспорту та кваліфікації водійського складу Державного підприємства «REGISTRU»Міністерства інформаційного розвитку Республіки Молдова від 26.05.2009 року №MRT0018687 (а.с.7) приналежний позивачу транспортний засіб був вперше зареєстрований на території Республіки Молдова 30.03.2005 року та за позивачем зареєстрований з 12.04.2006 року, а з 20.05.2009 року зазначений транспортний засіб знятий з державної реєстрації у зв’язку з вибуттям за межи Республіки Молдова та власнику видані транзитні номери.
09.06.2009 року позивачем був ввезений цей транспортний засіб на територію України та поданий до розмитнення із застосуванням пільги, передбаченої для осіб, які ввозять транспортні засоби у зв’язку із зміною постійного місця проживання ч.2 ст.8 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України».
Відповіддю заступника начальника Південною митниці Токарчука О.Й. від 22.07.2009 року за №19/28-03/6982 (а.с.9) позивачу було відмовлено у здійсненні митного оформлення транспортного засобу за мотиву наявності у позивача посвідки на постійне місце проживання в Україні від 28.11.2007 року, в зв’язку із чим, вона повинна розмитнювати транспортний засіб на загальних підставах.
Позивач вважає такі дії посадової особи митного органу протиправними, оскільки володіє усіма підставами визначеними законом, які б надавали право на здійснення пільгового митного оформлення транспортного засобу, якій ввозиться в Україну у зв’язку із зміною постійного місця проживання.
Оцінюючи оскаржені дії суб`єкту владних повноважень суд виходячи з приписів ч.3 ст.2 КАС України приходить до висновку про їхню протиправність з наступних підстав:
Відповідно до положень ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їхні посадові й службові особи повинні діяти порядком та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.92 Конституції України права та обов’язки громадян встановлюються в Україні виключно законами.
Частиною 2 статті 8 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України»встановлено, що дозволяється ввезення без сплати встановлених податків та митних зборів у разі переселення на постійне місце проживання на кожного повнолітнього громадянина одного транспортного засобу за кодами 87.01, 87.02, 87.03, 87.04, 87.05 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за умови, що він є власником такого транспортного засобу не менше року та за умови перебування такого транспортного засобу на обліку в країні постійного попереднього місця проживання не менш року.
Таким чином, законодавець встановив три умови за яких особа звільняється від сплати належних податків та митних зборів у разі ввезення транспортного засобу в Україну: а) зміна постійного місця проживання; б) наявність у особи права власності на цей транспортний засіб більше року; в) знаходження цього транспортного засобу на державному обліку в країні попереднього постійного місця проживання більше року.
Наявність у позивача цих трьох підстав підтверджується наведеними вище документами (а.с.6-8) та не заперечуються представником відповідача, а тому, на підставі положень ч.3 ст.72 КАС України ця обставина вважається встановленою.
Посилання посадової особи, як на підставу у відмові, на ту обставину, що позивач з 28.11.2007 року має посвідку на постійне місце проживання в Україні, а тому, вже з цієї дати не має права на пільгове ввезення транспортного засобу у зв’язку із зміною постійного місця проживання є помилкових з наступних підстав.
Відповідно до положень ст.8 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України» не встановлено часового чи іншого обмеження у реалізації права громадян на пільгове розмитнення транспортних засобів, які вони ввозять в Україну у зв’язку із зміною постійного місця проживання.
Частина 2 ст.8 цього ж Закону визначає, що таким правом користуються громадяни. Згідно визначення термінів, які застосовуються у цьому законі, визначених ст.1 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України»під громадянами законодавець має на увазі фізичних осіб-резидентів або нерезидентів, які не є суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності.
Таким чином, для користування пільгою, визначеною ч.2 ст.8 цього Закону не має значення чи є особа, яка здійснює розмитнення транспортного засобу резидентом України чи не є таким аби ця особа не була суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності.
Що ж до посвідки, то, навпаки, згідно п.4.3 Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом ДМСУ від 17.11.2005 року №1118 саме цей документ є підтвердженням права особи на надання пільг в оподаткуванні, передбачених ст.8 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України», оскільки цей документ підтверджує ту обставину, що особа дійсно вибула з місця попереднього постійного проживання та прибула на постійне місце проживання саме в Україну, а не до будь-якої іншої країни.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що посадова особа, яка здійснювала відмову позивачу у пільговому розмитнені транспортного засобу діяла в порушення закону, а тому такі дії слід визнати протиправними на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України.
Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що надана митному органу митна декларація від 30.07.2009 року (а.с.48-49) та додані до неї документи є достатніми для здійснення митним органом розмитнення приналежного позивачу транспортного засобу, надання інших додаткових документів не потребується, в зв’язку з чим, суд вважає за необхідне на підставі положень ч.2,3 ст.162 КАС України винести постанову, яка б гарантувала дотримання та захист прав, свобод, інтересів особи, яка звернулась за судовим захистом та зобов’язати Південну митницю здійснити розмитнення транспортного засобу, що належить позивачу на підставі зазначеної митної декларації із застосуванням пільги, встановленої законом для ввезення транспортного засобу в Україні у зв’язую із зміною постійного місця проживання, передбаченою ч.2 ст.8 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України».
Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст.94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Заступника начальника Південної митниці Токарчука О.Й. щодо відмови у здійсненні пільгового митного оформлення транспортного засобу, яка міститься у відповіді від 22.07.2009 року №19/28-03/6982.
3. Зобов’язати Південну митницю (65000, м.Одеса, вул.Гайдара 21-а) провести митне оформлення транспортного засобу, що належить ОСОБА_1, автобусу марки “SETRA S215 HU/3”, 1987 року випуску, номер двигуна НОМЕР_1, номер кузову НОМЕР_3 на підставі митної декларації від 30.07.2009 року із застосуванням пільги щодо митного оформлення транспортного засобу у зв’язку із переїздом на постійне місце проживання в Україну, передбаченої ч.2 ст.8 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України».
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня виготовлення та підписання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складений та підписаний суддею 06.08.2010 року.
Суддя Єфіменко К.С.
задоволено вимоги
06 серпня 2010 року