ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
25.09.07 р. Справа № 16/253пд
Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур
Присекретарі Муравйова М.В. , розглянувши матеріали справи
за позовом Суб”єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Донецьк
до відповідача Суб”єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м.Донецьк
про визнання договору оренди нежитлового приміщення припиненним
За участю представників сторін :
від позивача: ОСОБА_3. по дор.
від відповідача: ОСОБА_2
В С Т А Н О В И В: в судовому засіданні було оголошено перерву згідно до ст. 22 ГПК України до 25.09.2007р.
Ухвалою господарського суду Донецької області 20.07.07р. порушено провадження по справі за позовом Суб”єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Донецьк, до Суб”єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м.Донецьк, про визнання договору оренди нежитлового приміщення № НОМЕР_1. припиненим ; зобов'язання відповідача звільнити нежитлове підвальне приміщення загальною площею 60 кв.м, яке розташоване за адресою: м.Донецьк, АДРЕСА_1.
Представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні надано клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами, яке судом прийнято до розгляду та задоволено. Крім цього, роз'яснено вимоги ст.811 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст.42 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Ст.33 Господарського процесуального кодексу України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на копію договору дарування нежитлового підвального приміщення загальною площею 113,70 кв.м., копію свідоцтва про державну реєстрацію від 02.06.2004р., копію договору купівлі-продажу нежитлового підвального приміщення загальною площею 113,70 кв.м., копію договору оренди нежитлового приміщення від 01.09.2002р. загальною площею 60 кв.м., копії постанов та повідомлень та інше.
Відповідач у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві, а саме з підстави того , що заявлена позивачем вимога про припинення договору не відповідає способам захисту цивільних прав ( пояснення від 20.09.2007р. ) .
Згідно ч.4. ст. 22 ГПК України - позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову , збільшити розмір позовних вимог та умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках , передбачених ст. 5 цього Кодексу в цій частині , відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Позивачем в порядку ст. 22 ГПК було надано заяву про уточнення позовних вимог від 24.09.2007р. , якою він уточнює позовні вимоги , а саме змінює предмет позову не зачіпаючи його підстави , просить суд розірвати договір оренди № НОМЕР_1. ; зобов'язати відповідача звільнити нежитлове підвальне приміщення загальною площею 60 кв.м, яке розташоване за адресою: м.Донецьк, АДРЕСА_1, стягнути з відповідача витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката, у розмірі 2000,00грн. Та витрати на оплату державного мита та інформаційно- технічних послуг .
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне :
01.09.2002р. між ТОВ “АВЕРС” та Приватним підприємцем ОСОБА_2 був укладений договір оренди нежитлових приміщень за № 12 (далі -Договір оренди), згідно п.1. якого ТОВ “Аверс” здав, а Орендар прийняв в орендне користування частину підвального приміщення для використання під зоомагазин по АДРЕСА_1 площею 60,0кв.м.
Відповідно до п.3 Договору оренди зазначене в п.1 приміщення передається орендатору виключно для потреб, визначених договором.
Орендна плата за користування приміщенням складає 60,0кв.м. * 5,0 = 300,00грн., в т.ч. ПДВ -50,00грн. (п.6 Договору оренди).
Пунктом 5 зазначеного Договору передбачено, що орендну плату орендатор зобов'язаний перераховувати за попередній місяць не пізніше 5 числа поточного місяця.
Строк договору, відповідно до п.4 Договору оренди, встановлений з 01.01.2002р. по 31.12.2004р.
Згідно п.17 Договір оренди може бути розірваний достроково за заявою однієї із сторін з попередженням іншої сторони за 30 днів.
По закінченню строку оренди нежитлового приміщення договір не був розірваний належним чином, тому відповідно до ст.764 Цивільного кодексу України, строк оренди нежитлового приміщення був продовжений на той самий строк.
На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано ані змін, ані доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що надано до позову.
17.09.2004р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “АВЕРС” та ОСОБА_4 був укладений договір купівлі-продажу, згідно п.1 якого Продавець продав, а Покупець купив підвальне приміщення, загальною площею 113,70кв.м, яке знаходиться по АДРЕСА_1.
20.11.2004р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 був укладений Договір дарування, Дарувальник подарував, а Обдарований прийняв в дар підвальне приміщення, загальною площею 113,70кв.м., яке знаходиться по АДРЕСА_1, які розташовані на землях Донецької міської Ради.
Договір дарування засвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу.
Згідно вимог ст.ст.5, 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Під час укладання договору дарування від 20.11.2004р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 до останнього перейшли права та обов'язки Орендодавця, відповідно до вимог ч.2 ст.770 Цивільного кодексу України (у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця).
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до вимог ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частина 2 зазначеної статті закріплює способи захисту цивільних прав та інтересів, а саме:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Позивач у уточненні до позовній заяві просить договір оренди частини нежитлового приміщення № НОМЕР_1. , укладений між ТОВ “АВЕРС” та Приватним підприємцем ОСОБА_2 Дмитро Юриєвичем розірвати , зобов'язати відповідача звільнити нежитлове підвальне приміщення загальною площею 60 кв.м, яке розташоване за адресою: м.Донецьк, АДРЕСА_1. Свої вимоги позивач мотивує тим , що строк дії договору оренди частини нежитлового приміщення № НОМЕР_1. закінчився 01.05.2007р. , та згідно з п.17 договору зазначеного оренди за заявою сторони може бути розірваний .
На підставі зазначеного позивачем на адресу відповідача були направлені листи ( заказною поштою ) - 29.03.2007р. та 14.05.2007р. з повідомленням про відмову в продовженні строку дії договору та вимогою звільнити орендоване приміщення , які зі сторони останнього були залишені без відповіді та задоволення .
З приводу отриманя зазначених листів відповідач пояснив ,що про їх існування не знав та з приводу чого продовжав користуватися приміщенням . Але всуперечь його ствердженням матеріали справи містять докази направлення останньому зазначених листів ( повідомлення , опись вложення , почтова квітанція ) , на підставі чого суд приймає їх як доказ по справі в розуміння ст.ст. 33-34 ГПК України .
Із матеріалів справи вбачається, що на момент розгляду справи договір оренди нежитлових приміщень за № НОМЕР_1., укладений між ТОВ “АВЕРС” та Приватним підприємцем ОСОБА_2, не є розірваним у встановленому законодавством порядку .
На підставі ч.1. ст. 777 Цивільного кодексу України передбачено : наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.
Матеріали справи не містять доказів звернення орендаря з відповідними листами з метою провдовження строку дії договору оркнди , на підставі чого суд робить висновок про те , що таке бажання було відсутнє у орендаря після закінчення строку дії договору , то б то після 0.05.2007р.
Відповідно до приписів ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
На час прийнятття рішення відповідач продовжує користуватися приміщенням .
Крім того, відповідно до частини 2 статті 795 ЦК України, повернення наймачем предмета договору найму оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Матеріали справи доказів звільнення приміщення та підписання акту прийома-передачі, яким підтверджується повернення приміщення, не містять .
З приводу зазначеного , суд зазначає , що об`єкт оренди - частина підвального приміщення для використання під зоомагазин по АДРЕСА_1 площею 60,0кв.м., не була повернена орендавцю .
На підставі ст. 785 ЦК України у випадку припинення ( закінчення строку дії ) договору оренди ( найма ) , наймач зобов`язаний негайно передати наймодавцю річ ( майно, приміщення) у стані , в якому вона була отримана , з урахуванням зносу , або у стані , яке було обумовлено в договорі .
Ст. 48 Закону України “ Про власність “ та ст. 27 Закону України “ Про оренду державного та комунального майна “ власник має право на захист свого права власності , повернення йому майна , яке знаходиться в оренді без законних підстав .
До теперішнього часу вимоги договору зі сторони відповідача ( орендаря ) не були виконані , орендуєме приміщення не було звільнене , на підставі чого , суд дійшов висновку щодо задоволення вимог позивача в частині розірвання договору оренди № НОМЕР_1 та примусового звільнення відповідача з орендуємого приміщення.
Щодо стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, у розмірі 2000,00грн., то суд встановив, що 20.03.2007р. між Адвокатом ОСОБА_5, що діє на підставі Свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю № НОМЕР_2, Закону України “Про адвокатуру”, у подальшому Адвокат, та Приватним підприємцем ОСОБА_1, що діє на підставі вільного волевиявлення, у подальшого Клієнт, було укладено адвокатську угоду про представлення інтересів та надання правової допомоги, згідно п.1.1. якої Адвокат представляє інтереси Клієнта і надає правову допомогу, а Клієнт зобов'язується оплатити такі послуги.
Відповідно до п.1.2. зазначеної Угоди здійснення Адвокатом представництва, захисту і правової допомоги передбачає:
- усні та письмові консультації з юридичних питань;
- написання позовів, відгуків на позови, скарг, заяв, клопотань, листів і таке інше;
- представництво інтересів і захист Клієнта в органах внутрішніх справ, прокуратурі та інших державних, громадських, господарських та приватних організаціях, установах, незалежно від їх підпорядкування, форм власності, а також в місцевих, господарських, адміністративних судах, апеляційних судах та Верховному Суді України, з усіма наданими йому правами для здійснення процесуальних дій.
Угода вважається укладеною і набирає чинності з моменту її підписання та закінчується за домовленістю Сторін (п.5.1. Сторін).
20.03.2007р. між Адвокатом ОСОБА_5 та Приватним підприємцем ОСОБА_1 був підписаний протокол про договірну ціну, відповідно до п.3 якого сторони домовились що вартість послуг Адвоката складає 2000,00грн.
Підтвердженням оплати послуг Адвоката є відповідна квитанція, яка видається за підписом і печаткою Адвоката (п.4 протоколу про договірну ціну).
Згідно п.5 протокол про договірну ціну є невід'ємною частиною Адвокатської угоди про представлення інтересів та надання правової допомоги від 20.03.2007р.
Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Позивач 20.03.2007р. перерахував грошові кошті на рахунок Адвоката за отримання замовлених послуг, згідно Адвокатської угоди про представлення інтересів та надання правової допомоги від 20.03.2007р. на загальну суму 2000,00грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру.
Поняття особи, яка є адвокатом наводиться у статті 2 Закону України “Про адвокатуру”, котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг лише адвокатам, а не будь-яким представником.
Стаття 49 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
при задоволенні позову - на відповідача;
при відмові в позові - на позивача;
при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому, позовні вимоги в цій частині є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Господарські витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст.16, 770 , 777 , 782 , 785 Цивільного кодексу України та на підставі ст.ст.42, 43, 22, 33, 36, 43, 49, 69, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Суб”єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Донецьк, до Суб”єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м.Донецьк, про розірвання договіру оренди № НОМЕР_1. ; зобов'язанні відповідача звільнити нежитлове підвальне приміщення загальною площею 60 кв.м, яке розташоване за адресою: м.Донецьк, АДРЕСА_1, стягненні з відповідача витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, у розмірі 2000,00грн. та витрат на оплату державного мита та інформаційно- технічних послуг , задовольнити .
Договір оренди нежитлових приміщень за № НОМЕР_1., укладений між ТОВ “АВЕРС” та Приватним підприємцем ОСОБА_2, м.Донецьк , про оренду нежитлового підвальне приміщення загальною площею 60 кв.м, яке розташоване за адресою: м.Донецьк, АДРЕСА_1 , розірвати .
Зобов`язати Суб”єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м.Донецьк звільнити нежитлове підвальне приміщення загальною площею 60 кв.м, яке розташоване за адресою: м.Донецьк, АДРЕСА_1, яке є предметом договору оренди № НОМЕР_1.
Стягнути з Суб”єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м.Донецьк на користь Суб”єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Донецьк - витрати , пов'язаних з оплатою послуг адвоката, у розмірі 2000,00грн. , витрати на оплату державного мита в розмірі 85 грн та витрати на оплату інформаційно- технічних послуг в розмірі 118 гр.
Видати наказ після набуття рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення.
Рішення підписане 25.09.2007р.
Суддя
Надруковано 3 прим.:
1 прим.-Господарському суду Донецької області
2 прим. -сторонам
Виконавець - Подолян О.О.