< Список >
Україна
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 липня 2010 року Справа № 2а-545/10/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі: головуючого-судді Л.І. Хилько, при секретарі - Муляренко О.В.< Секретар с/з >
за участю:
позивача –представник Косарецьков В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Голованівського районного центру зайнятості < Позивач в особі > < 3-тя особа позивача > до ОСОБА_2 < Відповідач в особі > < 3-тя особа відповідача >
про стягнення допомоги по безробіттю, отриманої шляхом обману,
ВСТАНОВИВ:
До Кіровоградського окружного адміністративного суду ухвалою від 5 лютого 2010 року Голованівського районного суду Кіровоградської області передано справу № 2а-96/10 за адміністративним позовом Голованівського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття отриманих як допомога по безробіттю в сумі 1541 грн. 92 коп.
Адміністративній справі присвоєний номер 2а-545/10/1170, справа розподілена судді Хилько Л.І.
Ухвалою від 22.02.2010 р. справа прийнята до провадження.
Голованівський районний центр зайнятості звернувся з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття отриманих як допомога по безробіттю в сумі 1541 грн. 92 коп.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги діями відповідача, який шляхом обману, будучи зареєстрованим як фізична особа-підприємець до 31.01.2007 р., отримав допомогу по безробіттю за період з 12.05.2006 р. по 15.10.2006 р. у сумі 1541 грн. 92 коп. Оскільки відповідач за своїм статусом зайнятої особи, що визначено ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення»не мав права на отримання допомоги по безробіттю та відмовився у добровільному порядку повернути кошти позивачу сплачена сума 1541 грн. 92 грн. підлягає стягненню в судовому порядку.
Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, обгрунтовуючи заперечення фактом подання ним нотаріально завіреної заяви від 18.01.2005 р. про державну реєстрацію припинення його підприємницької діяльності державному реєстратору Голованівської районної державної адміністрації та п. 11 листа Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 10.01.2006 р. № 7338 «Про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця»яким роз’яснено, що датою внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницькою діяльності фізичною особою-підприємцем. У зв’язку з зазначеним відповідач вважає що його вини в ситуації, що склалася не має, оскільки, на думку відповідача, дата здачі державному реєстратору заяви про припинення підприємницької діяльності – 18.01.2005 р. і є датою припинення його підприємницької діяльності. На адресу суду відповідач направив копію заяви (а.с. 40) та копію довідки Голованівського відділення Гайворонської МДПІ від 02.02.2010 р. № 46 /10/29-038 відповідно до якої ОСОБА_2 довідка про зняття з обліку платника податків форми 12-ОПП видана 25.08.2005 року за № 135. (а.с. 41) Відповідач, також, на адресу суду направив копію квитанції від 18.01.2005 р. про сплату 51 грн. призначення платежу за публікацію повідомлення в бюлетені, отримувач – «Держпідприємництво». (а.с. 42)
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що вина відповідача полягає в тому, що в своїй заяві від 12.05.2006 р. про надання йому статусу безробітного відповідач зазначив що не являється фізичною особою –підприємцем, ввівши цим самим в оману позивача.
На питання суду щодо застосування в своїй діяльності позивачем норм «Порядку взаємодії суб’єктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців», затвердженого Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету статистики України від 7 грудня 2005 року N 121/560/406, Постановою правління Пенсійного фонду України від 7 грудня 2005 року N 23-3, зареєстровано в Міністерстві юстиції України16 грудня 2005 р. за N 1523/11803, представник позивача зазначив, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців використовується у разі наявності заборгованості перед Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Відносно предмету позову по даній справі представник позивача також пояснив, що відповідні запити в порядку взаємодії суб’єктів інформаційного обміну робляться тільки після того як особа отримує допомогу по безробіттю. В судовому засіданні представник позивача припустив можливість того, що інформація щодо факту реєстрації відповідача фізичною особою-підприємцем своєчасно не надійшла з вини державного реєстратора у зв’язку з проблемами технічного забезпечення ведення Єдиного державного реєстру. На думку представника позивача інформація першочергово вносилася у журнал а потім викладалася у технічному вигляді.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений (а.с. 51, 79, 109) за адресою, зазначеною у позовній заяві, згідно штампу реєстрації у паспорті відповідача (а.с. 24 –25), а також, відповідно до даних Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 103) Згідно направлених на адресу суду заяв (а.с. 52, 80) відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову та розглянути справу за його відсутності.
Заслухавши думку представника позивача, який заявив про можливість розгляду справи за даною явкою, суд вирішив розглянути справу за відсутності відповідача.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 13.07.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 19.07.2009 р., про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Дослідивши письмові докази по справі, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.
5 травня 2006 року відповідач ОСОБА_2 зареєстрований в Голованіському районному центрі зайнятості згідно персональної картки № НОМЕР_1, знаходився в трудових відносинах за останні 12 місяців 32 тижні з 01.09.2005 р. по 17.04.2006 р., на день реєстрації належав до категорії безробітних застрахованих осіб, які мають право на матеріальні виплати з урахуванням страхового стажу.(а.с. 6) 12 травня 2006 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до Голованівського районного центру зайнятості в особі директора з заявою про надання статусу безробітного відповідно до Законів України «Про зайнятість населення»та «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»(а.с. 7). З форми поданої заяви вбачається, що відповідач як суб’єкт підприємницької діяльності не зареєстрований.
Наказом від 12.05.2006 № НТ060512 Голованівського районного центру зайнятості відповідачу з 12.05.2006 р.: наданий статус безробітного, призначено допомогу по безробіттю, розпочато (поновлено) виплату допомоги по безробіттю. Наказом від 25.09.2006 р. № НТ060925 з 25.09.2006 р. припинено виплату допомоги по безробіттю у зв’язку призначенням матеріальної допомоги у період професійного навчання з 25.09.2006 р. по 06.10.2006 р. Наказом від 09.10.2006 р. № НТ061009 з 07.10.2006 р. припинено виплату матеріальної допомоги по безробіттю у зв’язку з закінченням навчання, розпочато (поновлено) виплату допомоги по безробіттю. Наказом від 16.10.2006 р. № НТ061016 з 15.10.2006 р. відповідачу припинено виплату допомоги по безробіттю та знято з обліку у зв’язку з працевлаштуванням. ( а.с. 8)
26 жовтня 2009 року Інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Кіровоградського обласного центру зайнятості здійснений плановий захід –обстеження засобами Єдиної інформаційно-аналітичної системи «Служба зайнятості»Голованівського районного центру зайнятості з метою перевірки додержання законодавства про зайнятість населення щодо перебування на обліку фізичних осіб-підприємців. За результатами планового заходу складений акт № 79 від 26.10.2009 р. відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_2 в період отримання допомоги по безробіттю одночасно був зареєстрований як фізична особа-підприємець (а.с. 15)
30 жовтня 2009 року Голованівським районним центром зайнятості направлений лист-запит № 965 А державному реєстратору Голованівської РДА про надання інформації згідно переліку фізичних осіб-підприємців про дату їх державної реєстрації та припинення (а.с. 17) На даний лист отримана відповідь від 10.11.09 р. № 109 (а.с. 18) з якої вбачається, що відповідач був зареєстрований як фізична особа-підприємець у період з 30.09.2004 р. по 31.01.2007 р.
Статтею 3 Закону України від 02.03.2000, № 1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»(далі –Закон № 1533-ІІІ) визначено, що законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України "Про зайнятість населення" та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. З питань,
що регулюються цим Законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, посадові особи цих органів діють виключно на підставах, у межах та у спосіб, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу, що визначено ч. 1 ст. 22 Закону № 1533-ІІІ.
Умови припинення, відкладення виплат матеріального забезпечення на випадок безробіття та скорочення їх тривалості визначені ст. 31 Закону № 1533-ІІІ, відповідно до якої, зокрема, виплата допомоги припиняється у разі: працевлаштування безробітного; призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.
Відповідно до ч. 5 зазначеної статті тривалість виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації скорочується на строк до 90 календарних днів у разі: приховування відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу (у тому числі за межами України) або здійснення іншої діяльності за винагороду в період одержання допомоги по безробіттю; порушення умов і строку реєстрації та перереєстрації як безробітного, а також недотримання рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню.
Статтею 36 Закону України від 02.03.2000, № 1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»визначені права та обов’язки застрахованих осіб, зокрема, застраховані особи, яким виплачується забезпечення та надаються соціальні послуги за цим Законом, мають право на судовий захист своїх прав; застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг; у разі здійснення особою, зареєстрованої в установленому порядку як безробітна, іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку, така особа зобов'язана повідомити про це державну службу зайнятості.
Частиною 3 зазначеної статті визначено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Статтею 18 Закону УРСР, від 01.03.1991, № 803-XII "Про зайнятість населення" (далі –Закон № 803-ХІІ) встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 9 Закону № 803-ХІІ громадяни, які звернулися до державної служби зайнятості як особи, що шукають роботу, мають право на безплатну професійну орієнтацію, консультацію, підготовку, перепідготовку, одержання відповідної інформації з метою вибору виду діяльності, професії, місця роботи, режиму праці.
Право громадян на соціальний захист у сфері зайнятості визначено статтею 11 Закону «Про зайнятість населення»відповідно до норм якої громадяни мають право на соціальний захист у сфері зайнятості згідно із законодавством України про зайнятість. Також, відповідно до норм зазначеної статті особи, визнані у встановленому порядку безробітними, мають право на одержання допомоги по безробіттю.
Статтею 4 Закону України № 803-ХІІ визначені державні гарантії права на вибір професії та виду діяльності. Відповідно до п. «ж»ч. 1 статті 4 держава гарантує працездатному населенню у працездатному віці в Україні: включення періоду перепідготовки та навчання нових професій, участі в оплачуваних громадських роботах, одержання допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги по безробіттю до стажу роботи, а також до безперервного трудового стажу.
Відповідальність за порушення законодавства про зайнятість населення визначена статтею 35 Закону № 803-ХІІ згідно норм якої службові особи, винні у порушенні законодавства України про зайнятість населення, притягуються у встановленому порядку до відповідальності.
Відповідно до п. 18 «Положення про порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, виплати допомоги по безробіттю, а також умови подання матеріальної допомоги в період професійної підготовки та перепідготовки», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1998 р. № 578 "Про затвердження положень щодо застосування Закону України "Про зайнятість населення"", у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (втратило чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 р. N 219) для одержання статусу безробітного з призначенням допомоги по безробіттю громадянин повинен наступного дня після встановленого строку підбору підходящої роботи особисто подати до державної служби зайнятості письмову заяву про надання статусу безробітного та заяву про те, що він не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів.
Відповідно до пунктів 53, 54 зазначеного Положення підпунктом "ж" пункту 1 статті 4 Закону України "Про зайнятість населення" передбачено включення періоду перепідготовки та навчання нових професій, одержання допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги по безробіттю до загального трудового стажу, а також до безперервного трудового стажу. У трудовій книжці безробітного працівники державної служби зайнятості роблять записи про час початку, припинення, відкладення та закінчення виплати допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги по безробіттю відповідно до підпункту "е" пункту 2.18 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої наказом Мінпраці, Мін'юсту, Мінсоцзахисту від 29 липня 1993 р. N 68 і зареєстрованої в Мін'юсті 17 серпня 1993 р. N 110.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 307, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за № 915/5136, затверджений «Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності». Відповідно до пункту 6.1. розділу 6 Порядку допомога по безробіттю призначається та виплачується з 8 дня після реєстрації особи в установленому порядку в державній службі зайнятості. Пунктом 6.3. Порядку визначено, що рішення про призначення допомоги по безробіттю, її розмір і строки виплати, відкладення, скорочення та припинення виплати оформлюється наказом центру зайнятості, номер і дата якого заноситься до картки персонального обліку безробітного. З цим наказом безробітний повинен бути ознайомлений під особистий підпис у картці обліку прийнятих рішень керівництва центру зайнятості. Відповідно до пункту 6.17 Порядку днем припинення виплати допомоги по безробіттю вважається останній день виплати. Згідно п. 6.18. Порядку у разі зняття безробітного з обліку усі записи, внесені центром зайнятості до трудової книжки за час перебування його на обліку, засвідчуються особистим підписом посадової особи центру зайнятості та печаткою центру зайнятості.
Згідно пункту 9.1. розділу 9 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності»м відповідальність за порушення умов та порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, несе керівник центру зайнятості за місцем перебування безробітного на обліку.
З матеріалів справи та пояснень сторін справи судом встановлено, що між позивачем, як суб’єктом владних повноважень та відповідачем як фізичною особою у проміжку часу з 05.05.2006 р. по 16.10.2006 р. існували правовідносини, які регулюються законодавством про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, про зайнятість населення та Цивільним кодексом України. Зокрема, відповідач скористався свої правом на звернення до позивача з заявою від 12.05.2006 р. про отримання статусу безробітного. Позивач, в свою чергу, 12.05.2006 р. прийняв рішення про надання відповідачу статусу безробітного з виплатою відповідної допомоги по безробіттю.
Твердження позивача в обґрунтування позовних вимог щодо отримання соціальної допомоги відповідачем шляхом обману, не повідомивши про свою реєстрацію як фізичної особи-підприємця, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.
Статтею 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багато-сторонніми (договори).
Заява про надання статусу безробітного є умовним одностороннім правочином, якому притаманне правомірне вольове вчинення відповідачем юридичної дії, звернення до позивача, спрямованої на свідоме створення конкретного цивільного результату для себе, зокрема, отримання статусу безробітного, допомоги по безробіттю та працевлаштування. Правочин є направленим на виникнення прав та обов’язків, виникнення прав та обов’язків у заявника перебувають в залежності від настання обставин правового характеру, а саме, чи прийме орган центру зайнятості рішення про надання такого статусу заявнику чи відмовить в наданні. У зв’язку з поданням заяви відповідачем у позивача у відповідності до законодавства про зайнятість населення виник обов’язок розглянути заяву відповідача та прийняти відповідне рішення. Від волевиявлення позивача залежало виникнення прав та обов’язків у відповідача.
Рішення позивача, оформлене у вигляді наказу від 12.05.2006 р. № НТ060512 про надання статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю є також, одностороннім правочином в результаті вчинення якого виникли права та обов’язки як у відповідача так і у позивача у відповідності до норм законодавства.
Правочин може бути визнаний вчиненим під впливом обману у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману щодо фактів, які впливають на укладення правочину. Ознакою обману, на відміну від помилки, є умисел: особа знає про наявність чи відсутність певних обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї. Обман також має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Правочин, здійснений під впливом обману, на підставі ст. 230 ЦК може бути визнаний судом недійсним. Вбачається, що саме позивач як сторона, яка діяла під впливом обману, повинен довести наявність умислу з боку відповідача, істотність значення обставин, щодо яких її введено в оману, і сам факт обману.
Статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено законом.
16 листопада 2009 року директором Голованівського районного центру зайнятості виданий наказ № 137 яким ОСОБА_2 наказано повернути кошти, виплачені як допомога по безробіттю в сумі 1541 грн. 92 коп. (а.с. 21) В цей же день відповідачу виставлена претензія № 1000 на суму 1541 грн. 92 коп. (а.с. 22) Зазначені документи відповідач отримав особисто 16.11.2009 р. згідно розписки (а.с. 23)
Суд прийшов до висновку про безпідставність видачі керівником Голованівського районного центру зайнятості наказу від 16.11.2009 р. № 137 та виставлення відповідачу претензії № 1000 у зв’язку з відсутністю будь-яких правовідносин між позивачем та відповідачем з моменту працевлаштування останнього та зняття з обліку як безробітного з 15.10.2006 р. наказом позивача від 16.10.2006 р. № НТ061016 (а.с. 8) і , як наслідок, відсутність будь-яких зобов’язань між позивачем та відповідачем.
Постановою Кабінету Міністрів УРСР, від 24.06.1991, № 47 «Про затвердження положень щодо застосування Закону УРСР «Про зайнятість населення», затверджено Положення про державну службу зайнятості. Відповідно до ч. 14 Положення Державний центр зайнятості Мінпраці, центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський та Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські і районні у містах центри зайнятості є юридичними особами і мають печатку із зображенням Державного Герба України. Згідно ч. 7 Положення районні, міськрайонні, міські та районні в місті центри зайнятості несуть, зокрема, відповідальність за: обґрунтованість призначення і виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги по безробіттю, надання одноразової матеріальної допомоги безробітному та членам сім'ї, які перебувають на його утриманні, матеріальної допомоги громадянам, які проходять підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості, надання безпроцентної позики безробітним для зайняття підприємницькою діяльністю; об'єктивність при наданні послуг щодо консультування та працевлаштування громадян, які звернулися до місцевої служби зайнятості.
Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету статистики України від 7 грудня 2005 року N 121/560/406, Постановою правління Пенсійного фонду України від 7 грудня 2005 року N 23-3, Постановою правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття від 7 грудня 2005 року N 368, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 грудня 2005 р. за N 1523/11803, затверджений «Порядок взаємодії суб'єктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців». Відповідно до п. 1.1. Порядку цей Порядок розроблено відповідно до положень Законів України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", "Про державну статистику", "Про державну податкову службу в Україні", "Про систему оподаткування", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та регулює процедуру та умови обміну відомостями (повідомленнями) про здійснення дій з державної реєстрації та взяття на облік (зняття з обліку) юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Порядок надання відомостей про вчинення реєстраційних дій щодо юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців визначений частиною 2 Порядку. Згідно п. 2.3 при здійсненні обміну на регіональному рівні: Держпідприємництво України, державний реєстратор протягом дня, але не пізніше 10 год. 00 хв. наступного робочого дня, передає з бази даних Єдиного державного реєстру суб'єктам інформаційного обміну регіонального рівня повідомлення та відомості з реєстраційних карток про вчинення реєстраційних дій та підтвердження відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця, що надходять до цієї бази від державних реєстраторів. Відомості з Єдиного державного реєстру, отримані Державним центром зайнятості та Пенсійним фондом України на регіональному рівні, повинні бути самостійно передані ним до своїх територіальних органів. Відповідно до п. 2.4. Порядку при кожній передачі відомостей з Єдиного державного реєстру інформаційні файли повинні містити повну актуальну інформацію щодо суб'єкта, незалежно від того, яку частину інформації про нього було змінено.
На запит суду державним реєстратором Голованівської районної державної адміністрації на адресу суду направлена Довідка є ЄДР (а.с. 103) яка підтверджує статус фізичної особи-підприємця відповідача у період з 30.09.2004 р. по 31.01.2007 р., та факт реєстрації 20.01.2005 р. рішення відповідача про припинення підприємницької діяльності (а.с. 103 -104) Згідно супровідного листа (а.с. 100 – 102) державний реєстратор пояснив суду, що інформація про проведення державним реєстратором будь-якої реєстраційної дії є загальнодоступною для всіх суб’єктів інформаційного обміну, зокрема і для Голованівського районного центру зайнятості, не пізніше 10 год. 00 хв. наступного робочого дня після проведення реєстраційної дії відповідно до розпорядження голови Голованівської РДА Кіровоградської області № 581-р від 04.10.2005 р. щодо запровадження в Голованіському районі реєстрації підприємницької діяльності за принципом «єдиного вікна»та запровадження переліку установ та організацій –учасників роботи «єдиного вікна», в тому числі і Голованівського районного центру зайнятості. (а.с. 102)
Проаналізувавши норми законодавства, а саме, Закону України від 02.03.2000, № 1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Закон УРСР від 01.03.1991, № 803-XII «Про зайнятість населення», інші спеціальні підзаконні акти, що регламентують правовідносини у сфері працевлаштування населення, суд прийшов до висновку, що діючим законодавством про зайнятість населення непередбачено стягнення допомоги по безробіттю з особи, яка не перебуває у відповідних правовідносинах та не має статусу безробітного на момент звернення до суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005, № 2747-IV визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Відповідно до ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Позивач не пред’являв позовні вимоги про визнання недійсною заяви відповідача, а також, не надав суду доказів недійсності чи скасування наказу позивача від 12.05.2006 р. № НТ060512 про надання відповідачу статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю у зв’язку з чим всі юридичні наслідки створені на підставі заяви про надання статусу безробітного та наказу позивача від 12.05.2006 р. № НТ060512 є дійсними.
Відповідно до наведеного, суд прийшов до висновку, що вимоги Голованівського районного центру зайнятості щодо стягнення з ОСОБА_2 коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, отриманих ним як допомога по безробіттю в сумі 1541, грн. 92 коп. задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні вимог адміністративного позову Голованівського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття отриманих як допомога по безробіттю в сумі 1541 грн. 92 коп. відмовити в повному обсязі.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України –з дня складення постанови у повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Л.І. Хилько