ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
21 вересня 2007 р. |
№ 12/1485 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
Самусенко С.С. -головуючого, |
|
Козир Т.П., |
|
Плюшка І.А., |
розглянувши матеріали касаційної скарги |
СПД -фізичної особи ОСОБА_1 |
на рішення постанову |
господарського суду Хмельницької області від 25 травня 2006 року Житомирського апеляційного господарського суду від 10 липня 2007 року |
у справі |
№ 12/1485 |
господарського суду |
Хмельницької області |
за позовом |
СПД -фізичної особи ОСОБА_1 |
до |
1. Відділу державної виконавчої служби Городоцького районного управління юстиції 2. Головного управління державного казначейства в Хмельницькій області |
про |
стягнення 7 385 грн. |
В с т а н о в и В :
Касаційна скарга СПД -фізичної особи ОСОБА_1 від 08.08.2007 підлягає поверненню в порядку ст.1113 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 46 ГПК України державне мито сплачується в доход державного бюджету в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Порядок і розмір сплати державного мита в Україні встановлено Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.
Відповідно до пп. “а”, “б” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв, що подаються до господарських судів, зокрема, із заяв майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; із позовних заяв немайнового характеру -5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.п. “г” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів ставка державного мита встановлюється в розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру -50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
СПД -фізична особа ОСОБА_1 не додає до касаційної скарги доказів сплати держмита та вказує на звільнення його від сплати держмита за ст.86 Закону України "Про державне виконавче провадження".
Відповідно до ч. 2 ст. 86 Закону України "Про виконавче провадження" збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом.
Частина 2 ст. 86 Закону України "Про виконавче провадження" не передбачає звільнення від сплати державного мита при зверненні до суду з позовом про стягнення збитків.
Вимоги про відшкодування збитків повинні пред'являтися до господарського суду з дотриманням вимог ст. 54 ГПК України щодо форми та змісту позовної заяви. Такі вимоги розглядаються судами в порядку позовного провадження за правилами, встановленими процесуальним законодавством.
Таким чином, в даному випадку СПД -фізична особа ОСОБА_1 має сплачувати державне мито у порядку і розмірі, встановленому Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.
За викладених вище обставин, оскільки до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі, касаційна скарга СПД -фізичної особи ОСОБА_1 підлягає поверненню по п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу СПД -фізичної особи ОСОБА_1 на рішення господарського суду Хмельницької області від 25.05.2007 та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 10.07.2007 у справі №12/1485 повернути скаржнику без розгляду.
Головуючий С. Самусенко
Судді Т. Козир
І. Плюшко