< Копия >

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

10.08.10Справа №2а-2003/10/2770

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі< колегії суддів >:

головуючого судді - Куімова М.В.;

при секретарі - Євтушенко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 < Список > < Позивач в особі > до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі < Список >< Відповідач в особі >про скасування  наказу  про  звільнення, змінення  причини  та  формулювання  звільнення, а також  стягнення  середнього  заробітку  під  час  вимушеного   прогулу,    суд,  -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі про скасування  наказу  про  звільнення, змінення  причини  та  формулювання  звільнення, а також  стягнення  середнього  заробітку  за  час  вимушеного   прогулу. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка була звільнена з порушенням норм чинного трудового законодавства. Позивачка просить скасувати наказ ГУ ПФУ в м. Севастополі №84-0 від 09.07.2009 року про її звільнення за прогул без поважної причини, змінити причину та формулювання звільнення, звільнивши її відповідно до ст. 38 КЗпП України за власним бажанням з 06.07.2009 року, здійснивши відповідний  запис до її трудової книжки, а також стягнути з ГУ ПФУ в м. Севастополі середній заробіток за час вимушеного прогулу з 09.07.2009 року по 20.07.2009 року   в  сумі  568  гривень  65  копійок.

У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги у повному обсязі, просила задовольнити.

Представники відповідача Сошкіна О.О. та Мелешко Р.Б. у судовому засіданні з позовом не погодилися у повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 38 Кодексу Законів про працю України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Кодексу Законів про працю України, не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 частини 1 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.

Відповідно до ст. 43 Кодексу Законів про працю України, розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2 – 5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Згідно зі ст. 47 Кодексу Законів про працю України, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належним чином оформлену трудову книжку та провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу

Відповідно до ст. 116 Кодексу Законів про працю України,  при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював,  то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до  ч. 3 ст. 235 Кодексу Законів про працю України, у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне поновлення  працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов’язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку і на умовах, передбачених частиною другою цієї статті. Згідно  ч. 4 ст. 235 вказаного Кодексу, у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відпустки», на прохання працівника, у разі його звільнення, йому надається невикористана відпустка із звільненням в останній день відпустки.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 01.08.2007 року була прийнята на роботу до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі на посаду головного спеціаліста-юрисконсульта  юридичного відділу. У  період  з  17.06.2009 року  по 05.07.2009 року ОСОБА_1  перебувала у черговій щорічній відпустці. 17 червня 2009 року, у період відпустки, ОСОБА_1 було  подано письмову заяву про звільнення за власним бажанням з 06 липня 2009 року на підставі ст. 38 КЗпП України. 06 липня 2009 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача з вимогою про видачу її трудової книжки та просила надати її розрахунок при звільненні, однак у видачі трудової книжки її було відмовлено та запропоновано надати пояснення щодо запізнення на роботу на  дві години.

З  матеріалів справи  також  вбачається, що в період з 06.07.2009 року по 08.07.2009 року позивачка   була  тимчасово непрацездатна, що  підтверджується  листом  тимчасової непрацездатності, у зв’язку із хворобою. 09 липня 2009 року позивачка повторно звернулася до відповідача з вимогою видати її трудову книжку та здійснити розрахунок при звільненні, але отримала пояснення, що вона ще  є  працівником та повинна надати пояснення щодо відсутності на роботі 06 липня 2009 року.

Отже, судом встановлено, що 17 червня 2009 року позивачка надала письмову заяву про звільнення її за власним бажанням з 06 липня 2009 року, тобто попередила відповідача про звільнення більш ніж за 2 тижні, але не отримала трудову книжку та розрахунок при звільненні у встановлений законом строк.

Суд вважає, що права позивачки порушені та підлягають захисту шляхом скасування наказу Головного  управління  Пенсійного  Фонду  України  в  м. Севастополі  №840-о  від  09 липня  2009  року  про  звільнення  ОСОБА_1   за  прогул, зобов’язання  ГУ  ПФУ  в  м. Севастополі  змінити  причину  та  формулювання  звільнення  ОСОБА_1, звільнивши  її  на  підставі  ст. 38  Кодексу  законів  про працю України, за власним  бажанням  з  06  липня 2009 року, здійснивши відповідний  запис до трудової книжки ОСОБА_1.  Суд, на  підставі  ч.2 ст.11  КАС  України, вважає  за  необхідне  вийти  за  межі  позовних  вимог,  у частині  розміру  середнього  заробітку  та  стягнути на  користь  ОСОБА_1  середній  заробіток   за  час  вимушеного  прогулу  з  09  липня  2009  року  по  20 липня  2009  року  в  сумі   766  гривень  44  копійки  ( сума  середнього  заробітку розрахована   виходячи  з  23  робочих  днів  у  липні  2009  року  ).   

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 11, 71, 76, 94, 99, 158-161, 163 Кодексу адміністративного  судочинства  України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні  вимоги  задовольнити.  

Наказ  Головного  управління  Пенсійного  Фонду  України  в  м. Севастополі  №840-о  від  09 липня  2009  року  про  звільнення  ОСОБА_1   за  прогул, -  скасувати.

Зобов’язати  Головне управління  Пенсійного  Фонду  України  в  м. Севастополі    змінити  причину  та  формулювання  звільнення  ОСОБА_1, звільнивши  її  на  підставі  ст.38  Кодексу  законів  про  працю  України,  за  власним  бажанням  з  06  липня 2009 року, здійснивши відповідний  запис до трудової книжки ОСОБА_1.

Стягнути  з  Головного  управління  Пенсійного  Фонду  України  в  м. Севастополі   на  користь  ОСОБА_1  середній  заробіток за  час  вимушеного  прогулу  з  09  липня  2009  року  по  20 липня  2009  року  в  сумі   766  гривень  44  копійки.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до  Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний  адміністративний суд м. Севастополя шляхом подачі в 10-денний строк з дня  проголошення  постанови   заяви  про апеляційне  оскарження і поданням після  цього  протягом 20 днів апеляційної скарги  або в  порядку  ч.5 ст.186  Кодексу адміністративного  судочинства   України.

Суддя                              підпис                                        М.В. Куімов

Судді:                               < підпис >                                        < Суддя > 

< З оригіналом згідно > 

Суддя                              < підпис >                                        М.В. Куімов

Судді:                               < підпис >                                        < Суддя >