< Копия >
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
12.08.10Справа №2а-1888/10/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі< колегії суддів >:
головуючого судді - Куімова М.В.;
при секретарі - Євтушенко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 < Список > < Позивач в особі > до Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя та Севастопольської філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 < Список >< Відповідач в особі >про визнання розпорядження таким, що втратило силу, суд,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 та ОСОБА_2, вточнивши позовні вимоги, звернулися до суду з позовом до Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя та СФ ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» про визнання розпорядження таким, що втратило силу. Вимоги мотивовані тим, що розпорядженням Ленінської РДА м. Севастополя №1433 від 08 грудня 1997 року земельна ділянка по АДРЕСА_1, площею 0,027 га, була передана в загальну часткову власність ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_7. При цьому, державний акт на право приватної власності не видавався. На цей час, домоволодіння АДРЕСА_1 належить на праві загальної часткової власності ОСОБА_1 - 11/30 часток, ОСОБА_2 - 1/3 частка та ОСОБА_6 - 1/3 частка. При цьому, право власності у ОСОБА_1 виникло на підставі договору купівлі-продажу частку будинку від 24 лютого 2000 року, укладеного між попереднім власником ОСОБА_8 та ОСОБА_1. Право власності у ОСОБА_2 виникло на підставі договору купівлі продажу від 24 листопада 1998 року, укладеного між ОСОБА_2 та попереднім власником ОСОБА_4. За думкою позивачів, згідно ст.30 Земельного Кодексу України ( в редакції 1990 року ), при переході права власності на будівлі або споруди разом з цими об’єктами переходить у розмірах, передбачених законом, і право власності чи право користування земельною ділянкою без зміни цільового призначення. Згідно відомостей СФ ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», державний акт на земельну ділянку по АДРЕСА_1 не видавався, проте розпорядженням Ленінської РДА м. Севастополя №1433 від 08 грудня 1997 року вказана земельна ділянка передана у загальну часткову власність ОСОБА_6 та попереднім власникам ОСОБА_4 та ОСОБА_8. Розпорядження Ленінської РДА м. Севастополя №1433 від 08 грудня 1997 року, за думкою позивачів, порушує їхні права на безоплатну приватизацію вказаної земельної ділянки у порядку ст. 118 Земельного Кодексу України.
У судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позов підтримали.
У судове засідання представник Ленінської РДА м. Севастополя не з’явився, проте про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
У судовому засіданні представник СФ ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» ОСОБА_9 питання щодо можливості задоволення позову віднесла на розсуд суду.
У судовому засіданні представник третьої особи ОСОБА_6 - ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала.
У судове засідання треті особи - ОСОБА_4 та ОСОБА_8 не з’явилися, проте про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника Ленінської РДА м. Севастополя та третіх осіб - ОСОБА_4 та ОСОБА_8.
Суд, заслухавши позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, представника СФ ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» ОСОБА_9, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити з таких підстав.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно ч.ч.1, 2 ст.100 цього Кодексу, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленого цим Кодексом.
У судовому засіданні встановлено, що згідно розпорядження Ленінської РДА м. Севастополя №1433 від 08 грудня 1997 року, земельна ділянка по АДРЕСА_1, площею 0,027 га, була передана в загальну часткову власність ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_7. У подальшому, домоволодіння АДРЕСА_1 перейшло до загальної часткової власності: ОСОБА_1 - 11/30 часток, ОСОБА_2 - 1/3 частка та ОСОБА_6 - 1/3 частка. Право власності у ОСОБА_1 виникло на підставі договору купівлі-продажу частки будинку від 24 лютого 2000 року, укладеного між попереднім власником ОСОБА_8 та ОСОБА_1. Право власності у ОСОБА_2 виникло на підставі договору купівлі продажу від 24 листопада 1998 року, укладеного між попереднім власником ОСОБА_8 та ОСОБА_2. Згідно відомостей СФ ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», державний акт на земельну ділянку по АДРЕСА_1 не видавався, проте розпорядженням Ленінської РДА м. Севастополя №1433 від 08 грудня 1997 року вказана земельна ділянка вже передана у загальну часткову власність ОСОБА_6 та попереднім власникам ОСОБА_4 та ОСОБА_8.
Таким чином, суд дійшов висновку, що між сторонами мають місце відношення, пов’язані з правом загальної часткової власності на земельну ділянку.
Суд вважає, що позивачами без поважних причин був також пропущений річний строк позовної давності для звернення до суду, передбачений ст.99 КАС України. При цьому, підстав для його поновлення судом немає.
Суд вважає, що розпорядження Ленінської РДА м. Севастополя №1433 від 08 грудня 1997 року було винесено у відповідності до вимог діючих на той час ст.ст.6, 11, 17 Земельного Кодексу України (в редакції 1990 року) та іншого земельного законодавства України, у зв’язку з чим не підлягає визнанню незаконним чи таким, що втратило силу. Під час видачі вказаного розпорядження, були дотримані права всіх власників домоволодіння АДРЕСА_1 та на цей час існує право власності на земельну ділянку у ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_8.
Суд також вважає, що сам факт визнання розпорядження Ленінської РДА м. Севастополя №1433 від 08 грудня 1997 року таким, що втратило силу, порушить права ОСОБА_6, якої частка вказаної земельної ділянки вже передана у власність.
Крім цього, у судовому засіданні позивачі не змогли відповісти та надати докази, що свідчать про порушення їхніх прав вказаним розпорядженням Ленінської РДА м. Севастополя №1433 від 08 грудня 1997 року.
За думкою суду, питання про право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 має бути вирішено шляхом розгляду судом позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку.
Суд також вважає, що для цього публічно-правового спору не підлягають застосуванню норми земельного законодавства України, пов’язані з правом громадян на безоплатну приватизацію земельних ділянок, передбачену ст.118 Земельного Кодексу України. Посилання позивачів на вказану норму Закону не може у будь-якому випадку потягнути наслідки у вигляді визнання розпорядження Ленінської РДА и. Севастополя №1433 від 08 грудня 1997 року таким, що втратило силу.
Судові витрати суд вважає за необхідне у справі віднести на рахунок позивачів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 94, 99, 158-161, 163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволені позову ОСОБА_10 та ОСОБА_2 до Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя та Севастопольської філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання розпорядження таким, що втратило силу – відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк, з дня проголошення постанови, апеляційної скарги. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили у порядку та строки передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя підпис М.В. Куімов
Судді: < підпис > < Суддя >
< З оригіналом згідно >
Суддя < підпис > М.В. Куімов
Судді: < підпис > < Суддя >