ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

В С Т А Н О В И В :

У березні 2007 року позивач звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача про визнання за ним права на оренду нерухомого майна, яке належить Автономній Республіці Крим, загальною площею 45,00 кв.м., розташованого за адресою: м.Ялта, вул.Московська, 61 та знаходиться на балансі Кримського республіканського виробничого підприємства "Кримтролейбус", строком до 28.02.2010 року, на умовах договору оперативної оренди нерухомого майна від 29.01.2004 року, яке належить Автономній Республіці Крим та додаткової угоди до договору від 22.06.2005 року.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 24 квітня 2007 року (суддя Гаврилюк М.П.) позов задоволений. Визнано за суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 право на оренду нерухомого майна, яке належить Автономній Республіці Крим, загальною площею 45,00 кв.м., розташованого за адресою: м. Ялта, вул.Московська, 61 та знаходиться на балансі Кримського республіканського виробничого підприємства "Кримтролейбус", строком до 28.02.2010 року, на умовах договору оперативної оренди нерухомого майна від 29.01.2004 року, яке належить Автономній Республіці Крим та додаткової угоди до договору від 22.06.2005 року, що укладені між сторонами.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 червня 2007 року рішення господарського суду скасоване. В позові відмовлено

У касаційній скарзі позивач просить постанову суду скасувати, як прийняту  з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши  матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши  правильність застосування  апеляційним  господарським   судом, при прийнятті  оскаржуваної  постанови, норм матеріального права, суд вважає, що касаційна скарга   не  підлягає  задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 29 січня 2004 року між позивачем та відповідачем був укладений договір оперативної оренди нерухомого майна, яке належить Автономній Республіці Крим, а саме: частини технологічного майданчику, загальною площею 45 кв.м., розташованого за адресою: м. Ялта, вул. Московська, 61.

Згідно п.7.1 цього договору строк його дії встановлений з 01.03.2004 року по 28.02.2007 року.

Відповідно до ч.2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно ст.764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Розглядаючи справу, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про те, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на той самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому, такі заперечення мають бути викладені ним протягом одного місяця після закінчення строку дії договору.

При прийнятті постанови судом апеляційної інстанції обгрунтовано були враховані ті обставини, що відповідач неодноразово повідомляв позивача про те, що не має наміру продовжувати дію договору і заявляв вимогу про повернення майна, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що апеляційний господарський суд прийшов до правильного висновку про відмову позивачеві в позові на підставі недоведеності позивачем свого права на оренду нерухомого майна і законно скасував рішення місцевого суду.

Апеляційний господарський суд повно та всебічно перевірив всі обставини справи, дав  належну правову оцінку зібраним по справі доказам і прийняв  законну і обґрунтовану  постанову,  яка відповідає  матеріалам справи та вимогам закону, що регулює дані правовідносини, тому її необхідно залишити  без змін.

Доводи, викладені в касаційній скарзі позивачем, суд вважає не обґрунтованими, оскільки  вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають нормам діючого законодавства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111⁵, 111⁷, 111⁹, 111¹¹ Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 червня 2007 року залишити без  змін, а касаційну  скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_1 - без  задоволення.

Головуючий, суддя                                                                В.Дерепа                                                

С у д д і                                                                                     Б.Грек

                                                                                                  Л.Стратієнко