ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

20.09.07                                                                                           Справа№ 4/1115-245/75

За позовом: Державного підприємства матеріально –технічного забезпечення залізничного транспорту України „  Укрзалізничпостач”, м. Київ

До відповідача: Державного  територіально –галузевого об”єднання „Львівська залізниця”, м. Львів

Про стягнення 23 218,42 грн.

                                                                                            Суддя Хабіб М.І.

                                                                                            Секретар Савченко Ю.А.

Представники:

Від позивача –Становова Ю.В. –юр.кон.

Від відповідача –Лоїш М.І. –юр.кон.

Суть спору: Позов заявлено  про стягнення 23 218,42 грн. збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору № ЦХП –14 –00904 -02 від 10.01.2004р., укладеного позивачем з відповідачем,  ЗАТ  ТНФК „ Укртатнафта”, якій позивач передав виконання зобов”язання щодо поставки дизпалива,  поставила відповідачеві  дизпаливо в кількості 2 910,000т на загальну суму 5 084 584,22 грн. Відповідач  оплатив товар частково в сумі  5 061 365,80 грн. шляхом акцепту сповіщення. Позивач вважає, що невиконанням зобов”язання відповідач завдав позивачеві збитки на суму 23 218,42 грн., з яких: 22 988,53 грн.- вартість поставленого товару, 229,89грн. –1 % неодержаного прибутку ( транзитна націнка відповідно до п. 2.2.2 договору). При цьому позивач посилається на ст. 528, ч.3 ст.612 ЦК України, ст.225 ГК України.

Відповідач подав заперечення від 28.08.2007р. на позов, в яких  не визнає позовних вимог з тих підстав, позивачем не подано належних і допустимих доказів, які  підтверджують факт належного виконання позивачем своїх зобов”язань за договором та факт неналежного виконання зобов”язань відповідачем. Посилаючись на акт звірки поставок та розрахунків станом на 01.01.2006р., відповідач стверджує, що заборгованості перед позивачем не має. Крім того, відповідач вважає, що за даною позовною вимогою сплив 3-річний термін позовної давності, тому просить застосувати позовну давність та  відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що при прийманні дизпалива, відвантаженого по накладній № 43155017 від 08.04.2004р., в цистерні № 79518403 була виявлена недостача дизпалива в кількості 7,105т., про що було складено комерційний акт і у встановленому порядку претензія із доданими документами надіслана на адресу позивача, однак жодної відповіді ні від позивача ні від  постачальника він не отримав.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

10.01.2004р позивачем ( постачальник за договором) та відповідачем ( покупець за договором) укладено договір № ЦХП -14-00904-02  поставки нафтопродуктів. За змістом договору постачальник зоов”язується поставити, а покупець прийняти і оплатити нафтопродукти, найменування, марка, ціна і кількість  яких вказується в специфікаціях, які є невід”ємними частинами договору.

Згідно із п. 6.1 договору, постачальник надає покупцю рахунок-фактуру, податкову накладну на товар, який було поставлено покупцю, та сповіщення „авізо” для проведення взаєморозрахунків.

Покупець на протязі 10 банківських днів з дати отримання документів, які  зазначені в п.6.1 договору , здійснює розрахунки за поставлений товар ( п.6.2 договору).

Відповідно до п.6.3 договору покупець на протязі 5-ти робочих днів з дати отримання акту звірення повинен  перевірити, підписати і повернути його постачальнику.

На виконання договору  відповідно до залізничних накладних  за період з 02.04.2004р. по 10.04.2004р.  ЗАТ ТНФПК „Укртатнафта”  поставив відповідачеві. 2 910,000т дизпалива.

Згідно із умовами договору позивач надав відповідачеві  акт прийому- передачі № 53/2 від 13.04.2004р., в якому вказана кількість поставленого дизпалива –2 910,000т.

На оплату дизпалива позивачем виписані рахунок –фактура ТОП 04-262 від13.04.2004р. та сповіщення № 4105 від 13.04.2004р. на суму 5 084 584,22 грн.

Відповідач не погодився з кількістю дизпалива, вказаною в акті №53/2, вказав фактичну кількість поставленого дизпалива -  2 902,895 т. , оскільки в цистерні № 79518403, відвантаженій 08.04.2004р. по накладній № 43155017,  була виявлена недостача дизпалива в кількості 7,105т., про що було складено комерційний акт № АС 196293 від 14.04.2004р..

Поданим суду описом вкладення  від 20.05.2004р. у  цінний лист  підтверджено, що  відповідач надіслав на адресу позивача претензію  № НЗ-10/1728 від 24.05.2004р. разом з комерційним актом та іншими документами  відповідно до вимог чинного законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач оплатив товар шляхом акцепту сповіщення „ авізо” в сумі 5 061365,80 грн.

Позивач стверджує, що відповідачем недоакцептовано сповіщення на суму 23 218,42 грн., з яких: 22 988,53 грн.- вартість поставленого товару, 229,89грн. –1 % неодержаного прибутку      ( транзитна націнка відповідно до п. 2.2.2 договору), яку вважає своїми збитками.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін  та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

        В силу ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписом ч.2 ст.664 ЦК України, якщо з договору купівлі- продажу не випливає обов”язок продавця передати товар покупцеві, обов”язок продавця передати товар вважається виконаним у момент  здачі товару перевізникові або організації зв”язку для доставки покупцеві..

Згідно із ч.1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений ,- вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Статтею А.4 Правил Інкотермс-2000 встановлено, що продавець зобов”язаний передати товар перевізнику, або іншій особі, призначеній покупцем, у названому місті у день чи у межах періоду, що узгоджені сторонами для здійснення поставки.

Відповідно до п. А 5 розділу „FСА”  Правил Інкотермс -2000 продавець зобов”язаний, з урахуванням положень статті Б.5, нести всі ризики втрати чи пошкодження товару до моменту здійснення його поставки у відповідності зі ст.А.4.

Судом встановлено, що при прийманні дизпалива  в цистерні № 79518403, відвантаженій 08.04.2004р. по накладній № 43155017,  була виявлена недостача дизпалива в кількості 7,105т., про що було складено комерційний акт № АС 196293 від 14.04.2004р., позивачу була   направлена претензія..

Згідно із п.2.6 Порядку ведення претензійної та позовної роботи на залізницях та підприємствах залізничного транспорту України, затв. наказом Укрзалізниці №180-Ц від 17.07.2003р., претензія разом з наданими матеріалами, яка надійшла на адресу ДП „Укрзалізничпостач” від залізниці, перевіряється та протягом 14 днів переадресовується виробнику ( постачальнику) продукції.

Претензія має розглянута у місячний термін з дня її одержання ( п.3.8 Порядку).

На вимогу суду подати докази надсилання претензії   № НЗ-10/1728 від 24.05.2004р. разом з доданими до неї документами на адресу  постачальника- ЗАТ  ТНФК „ Укртатнафта”,  а також результати розгляду претензії постачальником, таких доказів позивач суду не подав.

Відповідно до узагальненого акту звірки поставок та розрахунків між ДП  „Укрзалізничпостач” та Львівською залізницею станом на 01.01.2006р., підписаним двома сторонами,  заборгованість за поставлені нафтопродукти за договором № ЦХП -14 -00904-02, відсутня.

Відтак, доводи позивача про те, що відповідачеві було поставлено 2 910,000т дизпалива та завдані йому збитки  у зв”язку з частковою оплатою   ( недоакцептуванням) відповідачем всієї кількості поставленого поставленого  дизпалива , не підтверджені належними доказами та суперечать фактичним обставинам справи.

Крім того,  згідно із ст.ст. 256-258 ЦК України, для стягнення збитків  встановлений загальний строк позовної давності тривалістю у три роки.  Поштовим штемпелем на конверті підтверджено, що позов подано 18.05.2007р., тобто,  на момент подання позову сплив строк позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем.

В силу п.4 ст.257 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови у позові.        

На підставі викладеного та керуючись  ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 49,  ст.ст. 82-85, 115-118 ГПК  України, суд

                                                                  ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.      

Суддя