ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.09.07 Справа№ 24/89
За позовом: Державного підприємства Міністерства оборони України „Управління торгівлі Західного оперативного командування”, м. Львів
до відповідача -1: Яворівської міської ради, м. Яворів Львівської області
до відповідача-2 : Приватного малого підприємства „Шанс”, м. Яворів Львівської області
Про повернення майна
Суддя Хабіб М.І.
Секретар Савченко Ю.А.
Представники:
Від позивача – Карпій М.М. –пров. юр.кон.
Від відповідача –1 –Глинка М.С. –спеціаліст - юрист
Від відповідача-2 –Микуш І.Р. –керівник, Поставитюк В.В. - представник
Суть спору: Позов заявлено про зобов”язання відповідача-2 - ПМП „Шанс” повернути позивачеві нежитлове приміщення площею 82,9 кв.м, що знаходиться в будинку № 41 по вул.. О.Маковея у м. Яворові Львівської області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за договором купівлі-продажу від 02.03.2004р.№ 1291, відповідач-1 продав відповідачеві-2 нежитлове приміщення площею 82,9 кв.м, що знаходиться в будинку №41 по вул. О.Маковея у м. Яворові Львівської області. На момент укладення договору назване нежитлове приміщення належало відповідачеві-1 на підставі свідоцтва про право власності, виданого на підставі рішення Яворівської міської ради №303 від 04.12.2001р. Однак, рішенням господарського суду Львівської області від 17.12.2004р. у справі № 3/ 94-5/135 ( 3/11-16/85) визнано недійсним рішення Яворівської міської ради №303 від 04.12.2001р. „ Про передачу житлового фонду в комунальну власність м. Яворова” в частині прийняття у комунальну власність вбудованого приміщення магазину площею 355 кв.м. у будинку №41 по вул.. О.Маковея у м. Яворові. Позивач стверджує, що відповідач-1 розпорядився майном, яке йому не належало і вибуло з володіння ДП МОУ „Управління торгівлі ЗахОК” поза його волею, що встановлено рішенням господарського суду Львівської області від 17.12.2004р. у справі № 3/ 94-5/135 ( 3/11-16/85).Посилаючись на ст.ст.330,388 ЦК України, позивач просить витребувати майно у відповідача-2.
Відповідач-1 подав відзив на позов, в якому проти позову заперечує, посилаючись на те, що Яворівські міська рада, укладаючи договір купівлі-продажу, діяла як законний власник, підтвердженням чого є чинне свідоцтво про право власності на будинок № 41 в цілому, видане 12.04.2002р. Львівським ОДКБТІ та ЕО, за реєстровим №87, який був переданий Яворівській міській раді Яворівською КЕЧ району, яка на момент передачі була органом, уповноваженим розпоряджатися спірним державним майном.
У відзиві від 23.07.2007р. за №114 відповідач -2 проти позову заперечує, мотивуючи свої заперечення, зокрема, тим, що:
- відповідно до рішення виконавчого комітету Яворівської міської ради від 29.12.1993р. №498, на підставі якого за Яворівською КЕЧ району був зареєстрований в цілому житловий будинок №41 по вул.. Маковея у м. Яворові, разом з вбудованими та прибудованими нежитловими приміщеннями і знаходився у КЕЧ на балансі до моменту передачі Яворівській міській раді;
- рішенням господарського суду Львівської області від 17.12.2004р. у справі № 3/ 94-5/135 ( 3/11-16/85) визнано недійсним рішення Яворівської міської ради №303 від 04.12.2001р. лише в частині надання згоди на прийняття спірного майна у комунальну власність;
- ДП Міністерства оборони України „Управління торгівлі Західного оперативного командування” не являється власником чи органом, уповноваженим управляти державним майном –нежитловим приміщенням у буд.№41 по вул. О.Маковея у м. Яворові, тому не має права вимагати повернення майна на підставі ст.388 ЦК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
04.12.2001р. Яворівською міською радою прийнято рішення №303, згідно із яким вирішено прийняти у комунальну власність житлові будинки та вбудовані-прибудовані нежитлові приміщення, зокрема, буд. № 41 по вул. Маковея у м. Яворові.
На підставі рішення ХХ –ї сесії ІІІ-го скликання Яворівської міської ради від 04.12.2001р. №303 Львівським ОДК БТІ та ЕО 12.04.2002р. зареєстровано ( реєстровий №87) за Яворівською міською радою право власності на будинок №43 /41н/ в цілому в м. Яворові по вул. О. Маковея, про що видано свідоцтво на право власності сер. КММ №001671.
Як вбачається із матеріалів справи, прийнявши у комунальну власність будинок №41 по вул. Маковея у м. Яворові, в якому знаходилися вбудовані нежитлові приміщення магазину, Яворівські міська рада розділила приміщення на 4 частини і продала 4-м різним особам.
Зокрема, за договором купівлі-продажу від 02.03.2004р. , укладеним Яворівською міською радою та ПМП „Шанс”, Яворівська міська рада продала, а ПМП „Шанс” купив нежитлові площею 82,9 кв.м., що знаходяться в буд.41 по вул. О.Маковея в м. Яворові. Договір нотаріально посвідчений, зареєстрований в реєстрі за №212.
На підставі названого договору та рішення про реєстрацію права власності, за ПМП „Шанс” зареєстроване право власності на нежитлові приміщення площею 82,9 кв.м в буд.41 по вул. О.Маковея в м. Яворові, що підтверджено витягом обласного КП Львівської обласної ради „БТІ та ЕО” № 13939758 від 20.03.2007р.
Рішенням господарського суду Львівської області від 17.12.2004р. у справі № 3/ 94-5/135 ( 3/11-16/85) за позовом військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Державного підприємства Міністерства оборони України „ Управління торгівлі Західного оперативного командування” до Яворівської міської ради за участю третьої особи на стороні відповідача - Яворівської КЕЧ району, позов задоволено, визнано недійсним рішення Яворівської міської ради №303 від 04.12.2001р. „ Про передачу житлового фонду в комунальну власність м. Яворова” в частині прийняття у комунальну власність Яворівською міською радою вбудованих –прибудованих нежитлових приміщень у будинку №41 по вул. О.Маковея у м. Яворові Львівської області.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.02.2005р та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.04.2006р., залишено без змін рішення господарського суду Львівської області від 17.12.2004р.
Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав.
При вирішенні спору у справі № 3/ 94-5/135 ( 3/11-16/85) судом встановлено, що:
- згідно із наказами Міністра оборони України № 149 від 06.05.1997р. та № 140 від 16.05.2000р. Державне підприємство Міністерства оборони України „ Управління торгівлі Західного оперативного командування” є правонаступником військторгу № 759 Управління торгівлі ПрикВО, та є складовою частиною Збройних сил України;
- 25.12.1991р. військторг №759 Управління торгівлі ПрикВО на підставі розпорядження начальника КЕЧ Прикво № 37/1/318 від 03.12.91р. прийняв на баланс вбудовані приміщення в житлові будинки, в яких знаходяться торговельно- побутові заклади, з балансу КЕЧ району, в тому числі приміщення магазину, вбудованого в житловий будинок №41 по вул. О. Маковея в м. Яворові, що підтверджено актом прийому-передачі від 25.12.91р;
- 03.12.2001р. Яворівською КЕЧ району передано у комунальну власність житловий будинок № 41 по вул.О.Маковея в м. Яворові, а 04.12.2001р.Яворівська міська рада прийняла рішення №303, яким прийняла у комунальну власність житловий будинок та вбудовані-прибудовані нежитлові приміщення.
Отже, судом встановлено факт незаконної передачі та прийняття у комунальну власність відповідачем -1 приміщення магазину, вбудованого в будинок №41 по вул. О.Маковея в м. Яворові.
В силу ст. 35 ГПК України названий факт не потребує доведення у даній справі.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач-2 придбав частину майна ( 82,9 кв.м), незаконно прийнятого відповідачем -1 у комунальну власність, за відплатним договором купівлі-продажу, укладеним 02.03.2004р. з відповідачем-1 -Яворівською міською радою.
На момент укладення відповідачами договору купівлі-продажу від 02.03.2004р., рішення №303 від 04.12.2001р. „ Про передачу житлового фонду в комунальну власність м. Яворова”, на підставі якого було зареєстровано за відповідачем -1 право власності на будинок №41 в цілому по вул. О.Маковея у м. Яворові Львівської області, не було скасоване чи визнане недійсним.
Отже, відповідач-2 є добросовісним набувачем, оскільки не знав і не міг знати, що відповідач-1 неправомірно прийняв у комунальну власність нежитлові приміщення, які знаходяться в будинку №41 по вул. О.Маковея в м. Яворові.
В силу ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати ( добросовісний про те, що набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, зокрема, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Згідно із п.6.1 листа Вищого арбітражного суду України від 31.01.2001р. № 01-8/98 „ Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов”язані із здійсненням права власності та його захистом”, об”єктом віндикаційного позову може бути індивідуально визначене майно, яке існує в натурі на момент подання позову. Питання про можливість повернення індивідуально визначеної речі, яка зазнала змін, переробки, має вирішуватися залежно від характеру таких змін, їх істотності. Якщо майно змінило своє початкове господарське призначення, слід визнати, що підстав для задоволення індикаційного позову немає, і настають наслідки, аналогічні загибелі майна, тобто власник має право лише на відшкодування збитків.
Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, інвентаризаційної справи станом на 28.09.1989р., площа магазину, який знаходиться в будинку №41 по вул.. О.Маковея у м. Яворові, становить 341,8 кв.м. ( 177,8 + 164,0). В інвентаризаційній відомості ( додатку до акту приймання-передачі будівель і споруд № 2 від 25.12.1991р. вказана площа магазину 355 кв.м.
Як зазначено вище, після прийняття у комунальну власність приміщення було поділене на 4 окремих приміщення ( 84,9 кв.м; 91,2 кв.м; 83,8 кв.м; 91,0 кв.м), які були продані 4 особам.
Технічними паспортами та свідоцтвами на право власності підтверджено, що на момент подання позову є 4 окремі приміщення загальною площею 347,1 кв.м, а саме:
- приміщення площею 82,9 кв.м., зареєстроване на праві власності за відповідачем -2 –ПМП „Шанс” ( до переобладнання площа становила -84,9 кв.м);
- приміщення площею 94,1 кв.м, зареєстроване на праві власності за гр. Дубіль А.Т ( до переобрання площа приміщення становила 91,2 кв.м);
- приміщення площею 79,1 кв.м., зареєстроване за гр. Черником В.М.( до переобрання площа приміщення становила 83,8 кв.м.);
- приміщення площею 91,0 кв. М, зареєстроване на праві власності за ПП „Сувекспрес”.
Всі приміщення відокремлені одне від одного, облаштовані окремими входами.
Рішенням № 39 від 05.02.2003р., № 494 від 08.04.2004р., № 541 від 07.09.2005р., проектно-технічною документацією, технічним паспортом, договорами на виконання робіт, актами приймання-передачі виконаних робіт підтверджено, що приміщення, яке належить відповідачеві-2 - ПМП „Шанс”, обладнано окремим входом, від”єднано від системи центрального опалення будинку, в приміщенні встановлено індивідуальне опалення, освітлення, водопостачання, каналізація, приміщення газифіковане відповідачем-2, біля приміщення облаштована прибудинкова територія.
Отже, матеріалами справи підтверджено, що на момент подання позову не існує нежитлового приміщення у тих розмірах та тому вигляді , в яких це нежитлове приміщення було на момент прийняття його у комунальну власність.
Відтак, суд вважає, що приміщення, яке було прийняте у комунальну власність на підставі рішення №303 від 04.12.2001р., на момент подання позову не існує, оскільки це приміщення зазнало істотних змін. Фактично існує чотири окремі приміщення, технічні характеристики та сума площі яких не відповідають характеристикам та площі приміщення, прийнятого у комунальну власність, у зв”язку з істотними змінами, тому відсутні підстави для задоволення позову про повернення майна.
У даному випадку позивач на підставі ч.3 ст.386 ЦК України має право на відшкодування завданої йому шкоди.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 35, 74, 77, 82, 84, 85, 87 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. В задоволенні позову відмовити.
Суддя