ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
12 серпня 2010 р.Справа №2а-5822/10/16/0170
(17:36)
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Александрова О.Ю. , при секретарі Габрись П.С. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім Аграрій"
до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим
про скасування акту та спонукання до виконання певних дій
за участю представників сторін:
представник позивача - Кульський Л.С., довіреність № б/н від 04.05.10р.;
представник відповідача - Горохова А.К., довіреність № 12/10-0 від 13.01.10р.
Суть спору: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про скасування акту №271/1-2 від 15.04.09р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та зобов’язання відповідача виконати необхідні заходи по відновленню реєстрації ТОВ "Торговельний дім Аграрій" в якості платника ПДВ.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що позивач не порушував законодавчо встановлений порядок реєстрації суб’єктів господарювання, місце знаходження не змінював, тому будь-які законодавчі підстави для анулювання його реєстрації як платника ПДВ відсутні. Позивач зазначає, що сам факт отримання ним акту №271/15-2 спростовує все, що в цьому акті написано.
У судове засідання, що відбулося 29.07.10р., представник відповідача надав заперечення на адміністративний позов, у яких повідомляє суду, що позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. Відповідач зазначив, що позивач за юридичною адресою не знаходиться, тому рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, яке оформлено актом №271/15-2 від 15.04.2010р. є законним, а підстави для його скасування відсутні. Відповідач також зазначає, що на його думку не можуть бути задоволені вимоги позивача щодо поновлення реєстрації з дати реєстрації, та дії Свідоцтва з дати початку його дії, оскільки вони анульовані з дати затвердження акту.
У судовому засіданні, що відбулося 12.08.10р., представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні та звернув увагу суду, що у прохальній частині позову помилково вказана дата складання акту, у зв’язку із чим просив суд вважати датою складання спірного акту 15.04.2010р.
Представник відповідача в судовому засіданні 12.08.10 р. проти адміністративного позову заперечував у повному обсязі з підстав, визначених у запереченнях до позову.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, заслухавши представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
15.04.2010р. посадовими особами ДПІ в м. Сімферополі було складено акт №271/1-2 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, затверджений начальником ДПІ в м. Сімферополі 15.04.2010р., яким встановлено наступне.
Відповідно Акту перевірки достовірності юридичної адреси №7040/26-34 від 09.12.09р., за юридичною адресою: м. Сімферополь, вул. Залеська, 11 – платник відсутній, спрямовано довідку державному реєстратору за Ф 18-ОПП (стан платника -9), чим порушена ст.. 1; ч. 3,6 ст. 9,17,19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 15.05.2003р. №755-ІV (із змінами та доповненнями); ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями); п.5, 14,16 Положення «Про Реєстр платника податку на додану вартість» (із змінами та доповненнями) №79 від 01.03.00р. затверджений Наказом ДПА України; порушено порядок реєстрації суб’єктів господарювання, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 15.05.2003р. №755-ІV (із змінами та доповненнями), а також Порядку обліку платників податку і зборів №80 від 19.02.1998р. затверджений Наказом ДПА України. У наведеному акті також зазначено, що у підприємства відсутні основні засоби, що не надає можливості підприємству здійснювати господарську діяльність згідно до статуту підприємства.
Згідно акту №271/1-2 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 15.04.10р. підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у зв’язку з незнаходженням за юридичною адресою стало порушення позивачем п.п. «г» п. 9.8. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість». Датою анулювання реєстрації зазначено 15.04.2010р.
Не погодившись з вищенаведеним актом позивач звернувся до суду з цим позовом.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та заснованими на законі, але підлягають задоволенню частково, тільки в частині скасування рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Торговельний дім Аграрій", оформленого актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №271/1-2 від 15.04.10р. з наступних підстав.
Суд зазначає, що розглядаючи позовні вимоги про скасування рішення суб’єкта владних повноважень, суд з’ясовує, чи використане повноваження, надане суб’єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
Оцінюючи правомірність складання відповідачем акту №271/1-2 від 15.04.10р., яким було прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Торговельний дім Аграрій"на підставі п.п. “ ґ ” п. 9.8. ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість”, судом встановлено наступне.
Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Закон України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змінами та доповненнями станом на час винесення оскаржуваного рішення, оформленого актом) (далі Закон № 168).
Відповідно до ст.2 Закону № 168 платником податку є:
- будь-яка особа, яка:
а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку;
б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку;
в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.
- будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку.
Відповідно до пункту 2.3. статті 2 Закону особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі:
- коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість);
- особа, що уповноважена вносити консолідований податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності та підприємствами зв'язку, що перебувають у підпорядкуванні платника податку, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
- особа, яка поставляє товари (послуги) на митній території України з використанням глобальної або локальних комп'ютерних мереж, при цьому особа-нерезидент може здійснювати таку діяльність тільки через своє постійне представництво, зареєстроване на території України.
- особа, що здійснює операції з реалізації конфіскованого майна, незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій з поставки товарів (послуг), визначеної підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 цієї статті, чи ні, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.
Пунктом 9.1. Закону передбачено, що Центральний податковий орган веде реєстр платників податку.
Заява про реєстрацію направляється на адресу податкового органу з повідомленням про вручення або вручається особисто представником такої особи службовій особі податкового органу. Податковий орган зобов'язаний видати заявнику (відправити поштою) свідоцтво про податкову реєстрацію такої особи протягом десяти днів від дня отримання реєстраційної заяви (п. 9.5 Закону).
Порядок реєстрації платників податку на додану вартість та анулювання реєстрації платників податку на додану вартість регулюється Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 79 від 01.03.2000 р. (надалі за тестом - Положення).
Статтею 7 Положення встановлено, що для реєстрації особи як платника податку на додану вартість потрібно, щоб вона була взята на облік в органі державної податкової служби за її місцезнаходженням або місцем проживання відповідно до Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19 лютого 1998 року N 80, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 березня 1998 року за N 172/2612 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 17 листопада 1998 року N 552) , із змінами (далі - Порядок обліку).
Відповідно до ст. 13 Положення реєстрація платником податку на додану вартість здійснюється за заявою особи, яка відповідає вимогам статті 2 Закону № 168.
Статтею 14 Положення встановлено, що протягом десяти календарних днів від дня отримання заяви про реєстрацію за відсутності підстав, визначених підпунктом 14.1 цього пункту, податковий орган зобов'язаний видати заявнику (відправити поштою з повідомленням про вручення) Свідоцтво, бланк якого виготовлений на спеціальному папері, що забезпечує захист від підробки.
Відповідно до ст. 25 Положення, реєстрація діє до дати її анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 9.8 статті 9 Закону №168, якщо:
а) платник податку, який до місяця, у якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, уключаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом Закону;
б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання);
в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин;
г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені в статті 6 та статті 81 Закону;
ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.
Анулювання реєстрації здійснюється шляхом анулювання Свідоцтва та виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.
Відповідно до п.п. «а» п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість» платником податку є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку.
Як встановлено судом, підставою для анулювання реєстрації позивача, як платника податку на додану вартість, стало не знаходження його за юридичною адресою.
В ході розгляду справи судом з’ясовано достовірність відомостей, що зазначені у акті №271/15-2 відносно незнаходження позивача за юридичною адресою, перевірено наявність підстав для анулювання реєстрації та встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім Аграрій" 01.03.04р. зареєстровано виконавчім комітетом Сімферопольської міської Радої АР Крим у якості юридичної особи, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №433180 (а.с.6). Згідно вищенаведеного свідоцтва місцезнаходженням юридичної особи вказано: 95021, АРК, м. Сімферополь, вул. Залеська, б.11.
У витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців місцезнаходженням ТОВ "Торговельний дім Аграрій" вказано: 95021, АРК, м. Сімферополь, Центральний район, вул. Залеська, б.11. Згідно вищенаведеного витягу ТОВ "Торговельний дім Аграрій" не змінювало місцезнаходження з моменту реєстрації.
Судом з’ясовано, що ТОВ "Торговельний дім Аграрій" (ЄДРОПУ 32673112) зареєстровано платником ПДВ за добровільним рішенням платника з 04.02.2009р. (Свідоцтво №100166412, індивідуальний податковий номер 326731101295).
Розглянувши матеріали справи суд дійшов до висновку, що ТОВ "Торговельний дім Аграрій" з моменту державної реєстрації і по теперішній час знаходився і знаходиться за юридичною адресою, що є і фактичною його адресою: м. Сімферополь, Центральний район, вул. Залеська, б.11. Судом з’ясовано, що ця адреса вказується в податковій та фінансовій звітності підприємства, в тому числі в податкових деклараціях з податку на додану вартість. Крім того, підтвердженням знаходження позивача за адресою: м. Сімферополь, Центральний район, вул. Залеська, б.11, є той факт, що рекомендований лист з повідомленням про вручення, яким ДПІ в м. Сімферополь надіслала оскаржуваний акт, був надісланий саме за наведеною адресою, та був отриманий позивачем.
Підпункт «ґ» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» визначає, що реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається, зокрема, у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.
Пунктом 25.2.1 ч. 25.2. ст. 25 Положення передбачено, що органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у підпунктах "б" - "ґ" пункту 25 цього Положення. Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтверджуючих документів (відомостей):
- Свідоцтва або іншого документа про реєстрацію або обрання платником податку відповідно до Закону спеціального режиму оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені в статті 6 та статті 81 Закону (підстава - підпункт "г" пункту 9.8 статті 9 Закону);
- акта або довідки підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб про неподання платником податку податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом дванадцяти послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону);
- реєстру (переліку) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за дванадцять послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність у таких деклараціях (податкових розрахунках) оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником податку на додану вартість та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до органу державної податкової служби, загальні обсяги оподатковуваних поставок звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку);
- повідомлення державного реєстратора, відомостей з Єдиного державного реєстру, відомостей з ЄДРПОУ чи інших державних реєстрів, якими підтверджується припинення (ліквідація) юридичної особи, припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, представництва нерезидента (підстава - підпункт "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону);
- судового рішення, повідомлення державного реєстратора, відомостей з Єдиного державного реєстру щодо скасування державної реєстрації платника податку або визнання недійсними змін до установчих документів (підстава - підпункт "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону).
Крім того, суд зазначає, що згідно п.п. 11.2. п. 11 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом ДПАУ від 19.02.1998 р. № 80 (далі Порядок), … при призначенні чи проведенні документальної перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками органів державної податкової служби здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, відповідальних та афілійованих осіб.
Відповідно до п.п. 11.4. п. 11 Порядку щодо кожного платника податків, за яким виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ органу державної податкової служби, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за формою, що затверджується центральним органом державної податкової служби. До Єдиного банку даних юридичних осіб та Реєстру фізичних осіб вносяться дані про подання запиту.
Згідно п.п. 11.5. п. 11 Порядку, якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою N 18-ОПП (додаток 17) для вжиття заходів, передбачених частиною восьмою статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".
Проводячи системний аналіз вищезазначених норм суд прийшов до висновку, що законодавство чітко передбачає порядок анулювання та необхідність наявності підтверджуючих документів, які є підставою для проведення анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, складених з дотриманням вимог законодавства.
З вищенаведеного випливає, що тільки наявність документів, що зазначені у п.2.5.2.1 Положення може бути підставою для прийняття рішення для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у разі порушення платником вимог законодавства про реєстрацію суб’єктів господарювання.
В той час акт відповідача про анулювання реєстрації платника ПДВ не містить будь-якого посилання на наявність вищенаведених документів, натомість містить посилання на акт перевірки достовірності юридичної адреси №7040/26-34 від 09.12.09р., який Положенням взагалі не передбачений.
Більш того, матеріали справи свідчать про відсутність складеного відповідно до вимог п.11.2 Порядку обліку платників податків, зборів (обов’язкових платежів), акту перевірки достовірності юридичної адреси №7040/26-34 від 09.12.09р., на який відповідач посилається у спірному акті.
Відповідач не надав належних доказів його існування та складання його працівниками.
Крім того, акт відповідача про перевірку достовірності юридичної адреси не є належним документом, який є підставою для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в ЄДР.
При цьому суд зазначає, що згідно довідки про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків №7040/26-34 від 09.12.09р. місцезнаходження платників податків ТОВ «ТД «Аграрій» встановлено.
Згідно п. 12 ст. 19 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців” у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.
Згідно п. 14 ст. 19 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців” у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей. Якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за зазначеною адресою, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.
Таким чином, виходячи з системного аналізу положень ст. 19 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців”, п.п. “г”п. 9.8. ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість”, податковий орган може відмовити в реєстрації платника податку на додану вартість лише після внесення державним реєстратором до Єдиного державного реєстру запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу або про відсутність юридичної особи за його місцезнаходженням.
Судом встановлено, що запис в Єдиний державний реєстр про відсутність підтвердження реєстраційних відомостей, а також про відсутність Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім Аграрій" за його місцезнаходженням державним реєстратором не вносилася, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб -підприємців.
Суд зазначає, що спірний акт не містить посилань на наявність запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім Аграрій".
Відповідачем, в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України, також не надано належних доказів наявності в ЄДРПОУ запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
Отже, на момент складання акту № 271/15-2, та прийняття 15.04.2010р. відповідачем рішення про анулювання реєстрації позивача платником ПДВ, відповідач не керувався даними Єдиного державного реєстру та не з’ясував обставини щодо державної реєстрації припинення юридичної особи, а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, що спростовує викладені в акті відомості відповідача про відсутність платника за місцезнаходженням.
В матеріалах справи відсутні докази того, що на момент прийняття відповідачем рішення про анулювання реєстрації позивача платником ПДВ в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім Аграрій" за її місцезнаходженням або про відсутність підтвердження відомостей про дану юридичну особу.
Що стосується відомостей зазначених у п. 2 акту №271/1-2 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 15.04.10р., та висновків щодо відсутності у відповідача основних засобів, суд зазначає, що позивачем не доведено правомірність такого висновку, крім того вказані в п. 2 відомості спростовані матеріалами справи.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач по справі не довів правомірність своїх дій щодо прийняття спірного рішення.
Приймаючи до уваги зазначене вище, суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно, необґрунтовано, тобто без з’ясування дійсних обставин було прийняте спірне рішення, яке оформлене у вигляді акту № 271/15-2 від 15.04.10р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
Відповідно до частини 2 статті 11 суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Приймаючи до уваги, що позивач просить суд тільки скасувати спірне рішення та не просить визнати його протиправним, суд вважає можливим в цій частини вийти за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін по справі та визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ в м. Сімферополь АР Крим, оформлене у вигляді акту № 271/15-2 від 15.04.10р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
Позовні вимоги про зобов’язання відповідача виконати необхідні заходи по відновленню реєстрації ТОВ "Торговельний дім Аграрій" в якості платника ПДВ задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Як вказано вище, порядок проведення процедури реєстрації та анулювання реєстрації платника податку на додану вартість визначено Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000р. №79, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000р. за №208/4429 (далі Положення).
Відповідно до п.25 зазначеного Положення реєстрація діє до дати її анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 9.8 статті 9 Закону “Про податок на додану вартість”.
Так, п. 25.2 Положення передбаче6но, що анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б" - "ґ" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу.
Рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою органу державної податкової служби може бути оскаржене відповідно до чинного законодавства. Підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою органу державної податкової служби, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення органу державної податкової служби про відміну анулювання реєстрації та скасування акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Рішення із копіями відповідних документів направляються до Державної податкової адміністрації України для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру (п.25.4 Положення) .
У зв’язку з викладеним, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача виконати необхідні заходи по відновленню реєстрації ТОВ "Торговельний дім Аграрій" в якості платника ПДВ є передчасними, в зв’язку з чим позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
За таких підстав позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
В судовому засіданні 12.08.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. В повному обсязі постанова виготовлена 16.08.2010р.
Керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Торговельний дім Аграрій", оформленого актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №271/1-2 від 15.04.10р.
3. В решті позовних вимог відмовити.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Торговельний дім Аграрій" судовий збір у розмірі 3,40грн.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Александров О.Ю.