Судове рішення #10606964

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України


20 липня 2010 р.Справа №2а-12079/09/7/0170


Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді Маргарітова М.В. , при секретарі Силантьєвій О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу   

за позовом   Приватного підприємства "Кримська цукрова компанія"          

до   Державної інспекції з контролю за цінами в АРК              

про визнання незаконним та скасування рішення

за участю:

від позивача - представник за довіреністю Сорочинська Л.П.,

від відповідача - представник за довіреністю  Савіцька Т.В.,

Обставини справи: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної інспекції по контролю за цінами в АР Крим, у якому просить визнати незаконним та скасувати рішення відповідача №86 від 17.08.09р., про застосування адміністративно – господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін відносно вилучення у позивача у дохід Державного бюджету виручки у сумі 169281грн. та штрафу в сумі 338562грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення прийняті відповідачем незаконно, перевірка відповідачем проведена з порушенням вимог діючого законодавства, а висновки перевірки щодо необґрунтованого отримання позивачем суми виручки внаслідок підвищення при реалізації оптово – відпускних цін на цукор – пісок без декларування зміни таких цін, не відповідають дійсності, у зв’язку з чим рішення підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечує, просить у задоволені позову відмовити, зазначає, що внаслідок перевірки позивача було встановлено підвищення ним у період з 18.06.09р. по 07.08.09р. оптово – відпускної ціни на цукор – пісок, щодо якого запроваджено державне регулювання без декларування зміни таких цін, що підтверджується актом перевірки, вважає, що рішення ним прийняті правомірно, в зв’язку з чим немає підстав для його скасування.

Правова позиція відповідача викладена в письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с.53-54).

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін,  дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Державною інспекцією з контролю за цінами в АР Крим була проведена планова перевірка Приватного підприємства «Кримська цукрова компанія» з питання дотримання вимог порядку формування і застосування цін на окремі види продовольчих товарів.

За результатами перевірки був складений акт від 12.08.2009р. №0304 (далі – акт перевірки) (а.с.20-22).  

Відповідно до висновків акту перевірки відповідачем вказано, що в порушення п. 4,9 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.07р. №1222 (із змінами, внесеними Постановою КМ України від 06.08.08 р. №709), підприємством в період з 18.06.09р. до 07.08.09р. при реалізації цукру – піску підвищувались оптово – відпускні ціни на цукор – пісок, щодо якого запроваджено державне регулювання, без декларування зміни таких цін.

Відповідачем в акті вказано, що сума необґрунтовано отриманої виручки за період з 18.06.09р. до 07.08.09р. становить 169280,50 грн., яка підлягає стягненню до бюджету.

На підставі акту перевірки відповідачем був прийнятий припис №071 від 17.08.09р. (а.с.26-27), яким відповідач у місячний термін вимагає усунути порушення шляхом приведення цін у відповідність до п. 4, 9 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.07р. №1222.

Державною інспекцією з контролю за цінами в АР Крим на підставі акту перевірки, відповідно до ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» було прийнято рішення №86 від 17.08.09р. (а.с.28), яким вирішено вилучити у позивача у дохід Державного бюджету 169281,0грн. штраф у сумі 338562,0грн.

Позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 19 Конституції України зобов’язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про ціни та ціноутворення», законодавство України про ціноутворення складається  з  цього Закону  та  інших  актів  законодавства  України,   що   видаються відповідно до нього.

Відповідальність за порушення державної дисципліни цін передбачена статтею 14  Закону України «Про ціни та ціноутворення», де зазначено, що вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про ціни та ціноутворення», в  народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані і регульовані ціни і тарифи.

Статтею 8 вказаного Закону встановлено, що державне  регулювання цін і тарифів  здійснюється  шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або  граничних  відхилень  від  державних фіксованих цін і тарифів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 р. N 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо                     регулювання цін (тарифів)», затверджені повноваження центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної  Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської  міських  державних  адміністрацій щодо регулювання (встановлення фіксованих та граничних рівнів цін (тарифів), торгівельних (постачальницько-збутових) надбавок, нормативів рентабельності, запровадження обов'язкового декларування зміни)  цін  і  тарифів  на  окремі  види  продукції, товарів і послуг згідно з додатком.

Відповідно до вимог п. 12 вказаної постанови, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації регулюють (встановлюють), зокрема, оптово-відпускні  ціни  на борошно пшеничне вищого, першого і другого  сорту,  борошно  житнє обдирне, яловичину, свинину, м'ясо птиці,   ковбасні  вироби  варені,  молоко,  сир,  сметану,  масло вершкове, яйця курячі, цукор, олію соняшникову шляхом декларування їх  зміни.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2007р. №1222 затверджено  порядок  декларування  зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари.

Відповідно до п. 1 Порядку  декларування  зміни  оптово-відпускних цін на продовольчі товари, цей порядок визначає механізм декларування суб'єктами господарювання зміни оптово-відпускних  цін  на  борошно пшеничне вищого, першого і другого сорту, борошно житнє обдирне, яловичину, свинину, м'ясо птиці (тушка), ковбасні вироби варені, крім вищого сорту, молоко коров'яче питне з вмістом жиру до 2,5 відсотка, сир кисломолочний з вмістом жиру до 9  відсотків,  сметану  з  вмістом жиру  до  20  відсотків,  масло вершкове з вмістом жиру до 72,5 відсотка, яйця курячі, цукор-пісок, олію соняшникову.

Згідно до п.2 Порядку  декларування  зміни  оптово-відпускних цін на продовольчі товари, декларуванню  підлягають  зміни  оптово-відпускних  цін на продовольчі товари,  зазначені у пункті 1 цього Порядку,  у  разі, коли  такі  ціни  збільшуються  протягом  місяця  більш  як  на  1 відсоток.

Положення викладені у п.2 Порядку  декларування  зміни  оптово-відпускних цін на продовольчі товари також містяться в постанові Ради міністрів АР Крим від 10.01.2008р. №4 «Про декларування зміни оптово - відпускних цін на основні групи продовольчих товарів».

Отже вказаними вище нормативно – правовими актами визначений порядок декларування  зміни  оптово-відпускних цін на продовольчі товари та повноважні органи в сфері регулювання цін (тарифів).

Пунктом 7 Порядку  декларування  зміни  оптово-відпускних цін на продовольчі товари встановлено, що для декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі  товари   суб'єкти   господарювання,   які   провадять діяльність  з  виробництва  або  реалізації  продовольчих товарів, подають до Ради міністрів Автономної  Республіки  Крим,  обласних, Київської  та  Севастопольської  міських держадміністрацій такі документи:

проект декларації зміни оптово-відпускних цін на  продовольчі товари  для  суб'єктів господарювання,  які провадять діяльність з виробництва продовольчих товарів, - за формою згідно з додатком 1, для   суб'єктів   господарювання, які   провадять  діяльність  з реалізації продовольчих товарів, - за формою згідно з додатком 2;

висновок територіального органу Держцінінспекції.

Пунктом 9 вказаного порядку встановлено, що оптово-відпускні  ціни  на  продовольчі  товари вважаються задекларованими   на   день   набрання чинності розпорядженням (рішенням)  уповноваженого  органу  щодо  здійснення  повноважень, наданих абзацом тридцять восьмим пункту 12  додатка  до  Постанови Кабінету Міністрів України від 25  грудня  1996 р.  N 1548 «Про  встановлення  повноважень органів виконавчої влади та виконавчих  органів  міських  рад  щодо  регулювання  цін (тарифів)».

Підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.

Порушенням порядку встановлення і застосування цін, за яке накладаються економічні санкції, є, зокрема застосування цін (тарифів) з порушенням запровадженого порядку обов'язкового декларування їх зміни.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення» встановлена перевіркою сума необґрунтовано одержаної виручки вилучається до відповідного бюджету. Крім того, стягується штраф в подвійному розмірі необґрунтовано одержаної виручки.

Ухвалою суду від 26.01.2010р. було задоволено клопотання позивача про призначення судової економічної експертизи та з метою встановлення обставин щодо ціноутворення на цукор – пісок, що реалізовувався позивачем у ході ведення ним господарської діяльності у період, що перевірявся, встановлення розміру фактичної виручки позивача та дослідження з цього питання первинних бухгалтерських документів позивача.

05.05.2010р. (а.с.70) від експерта надійшло повідомлення про неможливість проведення експертизи у зв’язку з не наданням позивачем експерту додаткових матеріалів

Представник позивача в судовому засіданні не пояснив суду про наявність поважних причин щодо ненадання експерту первинних бухгалтерських документів, у зв’язку з чим суд вважає, що позивач свідомо не надав експерту необхідні документи і це стало причиною не можливості отримання судом необхідних доказів і, відповідно, проведення експертизи.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному  судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд  встановлює наявність або відсутність обставин,  що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі,  та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових  доказів,  висновків експертів.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна  сторона  повинна  довести  ті  обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення,  крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень,  дій чи  бездіяльності  суб'єкта  владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи  бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З акту перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване рішення відповідача, вбачається, що при проведенні перевірки відповідач керувався документами наданими позивачем, на підставі яких дійшов до висновку про необґрунтованого отримання виручки у розмірі 169280,50грн.

З боку позивача не надано належних доказів, що підтверджують відсутність факту збільшення граничної оптово - відпускної ціни на цукор – пісок за вказаний період, також не надано доказів декларування.

Надані з боку позивача первинні документи (податкові накладні, видаткові накладні та договори купівлі - продажу) не свідчать про відсутність збільшення позивачем граничної оптово - відпускної ціни на цукор – пісок.

У ході судового засідання представник позивача на запит суду пояснив, що підвищення оптово – відпускних цін дійсно мало місце у період, що перевірявся відповідачем але він не вважає необхідним декларувати ціни, оскільки вважав, що це не є необхідним.

За таких підстав, суд приходить до висновку, що з боку позивача не доведений факт відсутності порушення з його боку обов'язкового декларування зміни цін, що є порушенням державної дисципліни цін.

Матеріали справи свідчать про те, що проведення перевірки було здійснено у межах повноважень відповідача, а висновки перевірки не спростовуються матеріалами справи.

Виходячи з викладеного доводи позивача щодо необґрунтованості висновків відповідача не підтверджуються наявними доказами, в зв’язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Постанова викладена у повному обсязі 26.07.2010р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі  у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі  до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Якщо постанову було проголошено у відсутності  особи,  яка  бере  участь у справі,  то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня  отримання  нею копії постанови.

 

Суддя                                                                Маргарітов М.В.

           

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація