Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 серпня 2010 р. справа № 2а-17220/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Зеленова А. С.
при секретарі Беспалько Г.Г.
за участю представника позивача Борозенцева С.В.,
за участю представника відповідача 1 Стасенка О.В.,
за участю представника відповідача 2 Присяжного С.М.,
за участю представника відповідача 3 Олейник Я.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50 Гвардійської Дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрекспорт» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька, Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість,
ВСТАНОВИВ:
Товариством з обмеженою відповідальністю “Укрекспорт” (далі – позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька (далі – перший відповідач), Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька (далі – другий відповідач), Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області (далі – третій відповідач) про стягнення заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за період з жовтня 2008 року по грудень 2009 року у розмірі 3 637 491 грн. шляхом перерахування останньої на розрахунковий рахунок позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на норми Закону України «Про податок на додану вартість», факт наявності і заборгованості з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, відсутності виявлених першим та другим відповідачами порушень при проведенні позапланової перевірки.
Просив суд стягнути з Державного бюджету України, через Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрекспорт» шляхом перерахування на розрахунковий рахунок, бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у сумі 3 637 491грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Перший відповідач позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення проти позову, у яких посилався на те, що Законом України «Про податок на додану вартість» встановлений прямий взаємозв’язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов’язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту, з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку.
Таким чином, за змістом Закону України «Про податок на додану вартість», право на відшкодування виникає лише при фактичному надходженні податку на додану вартість до Державного бюджету України від платника податку – продавця, а не з самого факту здійснення відповідної операції та сплати покупцем податку в ціні товару.
Наказом ДПА України №350 від 18.08.2005 року, яким затверджені Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість передбачені заходи з запобігання безпідставного отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
На підставі Наказу ДПА України №350 та Наказу ДПА України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України від 03.08.04 року №451/501/132, з метою недопущення безпідставного відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України органи Державної податкової служби здійснюють перевірки по всьому ланцюгу учасників господарських відносин до кінцевого виробника продукції.
Отримання відповідей по запитам на проведення зустрічних перевірок має істотне значення для підтвердження або не підтвердження факту надмірної сплати податку на додану вартість до Державного бюджету, і як слід, встановлення правомірності включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість.
Як зазначено, Законом України «Про податок на додану вартість» встановлений прямий взаємозв’язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов’язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку.
За результатами перевірки не можливо підтвердити заявлені суми бюджетного відшкодування за жовтень-грудень 2008 року та січень-грудень 2009 року, що пов’язано з відсутністю відповідей по направленим запитам контрагентам позивача до виробника продукції.
Просив суд відмовити у задоволенні позову /а.с.6-7 т.№2/.
Представник першого відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав наведених у письмових запереченнях, просив суд відмовити у задоволенні позову.
Другий відповідач позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення у яких посилався на те, що на підставі ч.6 п.9 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та наказу ДПІ у Калінінському районі м. Донецька №481 від 13.08.2007 року, пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» старшим державним податковим інспектором відділу адміністрування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб Олейніковим О.В. була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ТОВ «Укрекспорт» по декларації з ПДВ за грудень 2009 року.
Станом на 30.07.2010 року суми заявлені до відшкодування знаходяться на узгодженні ДПА у Донецькій області та ДПА України.
Просив суд відмовити у задоволенні позову /а.с.225 том №1/.
Представник другого відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав наведених у письмових запереченнях, просив суд відмовити у задоволенні позову.
Третій відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення в яких посилався на те, що згідно п.4 Наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України №200/86 від 21.05.2001 року, відшкодування податку на додану вартість із державного бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.
Крім того, згідно п.5 «Порядку взаємодії між органами державної податкової служи України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України…», затвердженого сумісним Наказом ДПА України, Мінфіну та ДКУ від 03.08.2004 року №451/501/132 (далі Порядок) Державна податкова адміністрація України повинна надати Державному казначейству України реєстри суб’єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість з бюджету.
Відповідно до п.7 цього ж Порядку Державне казначейство України у відповідності до чинного законодавства здійснює відшкодування податку на додану вартість підприємствам згідно з отриманими реєстром та висновками регіональних податкових органів.
22.02.2010 року до УДК у Калінінському районі м. Донецька надійшов висновок ДПІ у Калінінському районі м. Донецька на відшкодування ТОВ «Укрекспорт» податку на додану вартість по декларації за грудень 2009 року у розмірі 352796грн. Однак, 01.03.2010 року вказаний висновок було повернуто до податкового органу без виконання у зв’язку із відсутністю реєстру.
На теперішній час до органів Державного казначейства України реєстр та висновки на відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок ТОВ «Укрекспорт» не надходили, у зв’язку з чим, не можливо було відшкодувати спірні кошти.
Просив суд відмовити у задоволенні позову /а.с.223-224 том №1/.
Представник третього відповідача у судовому засіданні позов не визнав з підстав наведених у письмових запереченнях, просив суд відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив наступне.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №742566 Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрекспорт” зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Донецької міської ради, включене до ЄДРПОУ за номером 30544601 /а.с.208 том№1/.
Відповідно до свідоцтва платника на додану вартість №100136138 серії НБ №240038 ТОВ «Укрекспорт» є платником податку на додану вартість /а.с.9 том №1/.
Відповідно до довідок про взяття на облік платника податків ТОВ «Укрекспорт» перебувала на податковому обліку в ДПІ у Київському районі м. Донецька, з 02.02.2010 року перебуває на податковому обліку в ДПІ у Калінінському районі м. Донецька /а.с.10-11 том№1/.
Перший відповідач - Державна податкова інспекція у Київському районі м. Донецька області є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні" та Законом України «Про податок на додану вартість» повноваження.
Другий відповідач - Державна податкова інспекція у Калінінському районі м. Донецька області є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні" та Законом України «Про податок на додану вартість» повноваження.
Третій відповідач - Головне управління Державного казначейства України в Донецької області у відповідності до ч. 2 ст. 50 Бюджетного кодексу України за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.
Відповідно до п. п. 7.7.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивач подав до першого відповідача податкові декларації за жовтень 2008 року з визначенням суми бюджетного відшкодування (рядок 25.1.) на рахунок платника у банку у розмірі 48 478грн., за листопад 2008 року визначенням суми бюджетного відшкодування (рядок 25.1.) на рахунок платника у банку у розмірі 12133грн., за грудень 2008 року з визначенням суми бюджетного відшкодування (рядок 25.1.) на рахунок платника у банку у розмірі 40777грн., за січень 2009 року з визначенням суми бюджетного відшкодування (рядок 25.1.) на рахунок платника у банку у розмірі 113038грн., за квітень 2009 року з визначенням суми бюджетного відшкодування (рядок 25.1.) на рахунок платника у банку у розмірі 15261грн., за лютий 2009 року визначенням суми бюджетного відшкодування (рядок 25.1.) на рахунок платника у банку у розмірі 25 275грн., за березень 2009 року з визначенням суми бюджетного відшкодування (рядок 25.1.) на рахунок платника у банку у розмірі 36 946грн., за травень 2009 року з визначенням суми бюджетного відшкодування (рядок 25.1.) на рахунок платника у банку у розмірі 250 076грн., за червень 2009 року з визначенням суми бюджетного відшкодування (рядок 25.1.) на рахунок платника у банку у розмірі 422 500грн., за липень 2009 року з визначенням суми бюджетного відшкодування (рядок 25.1.) на рахунок платника у банку у розмірі 605 290грн., за серпень 2009 року з визначенням суми бюджетного відшкодування (рядок 25.1.) на рахунок платника у банку у розмірі 225 600грн., за вересень 2009 року з визначенням суми бюджетного відшкодування (рядок 25.1.) на рахунок платника у банку у розмірі 95 160грн., за жовтень 2009 року з визначенням суми бюджетного відшкодування (рядок 25.1.) на рахунок платника у банку у розмірі 818 729грн., за листопад 2009 року з визначенням суми бюджетного відшкодування (рядок 25.1.) на рахунок платника у банку у розмірі 581 477грн., а до другого відповідача за грудень 2009 року з визначенням суми бюджетного відшкодування (рядок 25.1.) на рахунок платника у банку у розмірі 352796грн./а.с.12-111 том№1/.
Відповідно до п.п. 7.7.5 пункту 7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну). За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
На виконання зазначених вимог Державною податковою інспекцією у Калінінському районі м. Донецька та ДПІ у Київському районі м. Донецька були проведені документальні невиїзні (камеральні) перевірки достовірності заявлених сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2008 року, листопад 2008 року, грудень 2008 року, січень 2009 року, квітень 2009 року, лютий 2009 року, березень 2009 року, травень 2009 року, червень 2009 року , липень 2009 року, серпень 2009 року, за вересень 2009 рок, за жовтень 2009 року, листопад 2009 року.
Так, довідкою № 3829/23-3/30544601 від 19.06.2009 р. про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Укрекспорт» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2008 року, листопад 2008 року, грудень 2008 року, січень 2009 року, квітень 2009 року порушення не встановлені, але вказано на неможливість підтвердження суми бюджетного відшкодування у зв’язку з неотриманням відповідей по направленим запитам про проведення зустрічних перевірок. /а.с.112-128, том №1/.
Актом №4526/23-3/30544601 від 22.07.2009р. про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Укрекспорт» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2009 року, березень 2009 року, травень 2009 року встановлено завищення заявленої суми бюджетного відшкодування по декларації за травень 2009 року на суму 5 745 грн., щодо отримання якої як бюджетного відшкодування позивач добровільно відмовився. Інших порушень не встановлено, але вказано на неможливість підтвердження суми бюджетного відшкодування у зв’язку з неотриманням відповідей по направленим запитам про проведення зустрічних перевірок. /а.с. 129-133, том №1/.
Довідкою від 13.08.2009 року №4871/23-3/30544601 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Укрекспорт» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2009 року порушення не встановлені, але вказано на неможливість підтвердження суми бюджетного відшкодування у зв’язку з неотриманням відповідей по направленим запитам про проведення зустрічних перевірок. /а.с. 143-155, том №1/.
Довідкою від 07.10.2009 року №6101/23-3/30544601 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Укрекспорт» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень, серпень 2009 року порушення не встановлені, але вказано на неможливість підтвердження суми бюджетного відшкодування у зв’язку з неотриманням відповідей по направленим запитам про проведення зустрічних перевірок. /а.с. 156-160, том №1/.
Довідкою від 15.01.2010 року №131/23-3/30544601 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Укрекспорт» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2009 рок, за жовтень 2009 року, листопад 2009 року порушення не встановлені, але вказано на неможливість підтвердження суми бюджетного відшкодування у зв’язку з неотриманням відповідей по направленим запитам про проведення зустрічних перевірок.
Державною податковою інспекцією у Калінінському районі м. Донецька була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірки достовірності заявлених сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за 2009 року, за результатом якої складений акт від 18.02.2010 року №2025/23-3/30544601, яким порушення не виявлені та встановлена відповідність задекларованої суми бюджетного відшкодування ПДВ сумі бюджетного відшкодування, визначеній за результатами даної перевірки, /а.с. 168-205 том №1/.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про систему оподаткування» від 18 лютого 1997 року № 77/97-ВР (із змінами та доповненнями) платники податків несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.
Відповідно до преамбули Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР ним, серед іншого, визначається порядок обліку звітності та внесення податку до бюджету.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Підпункт 7.7.1 даного Закону передбачає, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховуються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Таке правило зазначено абзацом третім наведеного підпункту.
Підпунктом 7.7.2 передбачено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у
попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до
складу податкового кредиту наступного податкового періоду;
Аналіз вищезазначених норм доводить сукупність підстав для отримання бюджетного відшкодування, до них належать:
наявність від'ємного значення звітного податкового періоду;
зарахування від'ємного значення до складу податкового кредиту наступного податкового періоду;
фактична сплата податку отримувачем товарів (послуг);
здійснення зазначеної оплати постачальникам товарів (послуг) у попередньому податковому періоді;
включення залишку від'ємного значення (після бюджетного відшкодування) до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Суд зазначає, що Законом України «Про податок на додану вартість» введено непрямий податок на додану вартість, запровадження якого не повинно впливати на фінансово-господарську діяльність суб'єктів господарювання.
Згідно із Законом України «Про податок на додану вартість» обов'язок щодо визначення об'єкта оподаткування, нарахування податку та його утримання у покупця товарів або послуг, правильність обчислення та декларування податку, видачу податкових накладних покладено на платника податку - продавця товару. Обов'язок сплатити нарахований продавцем податок на додану вартість у складі ціни товару або послуг та отримати належним чином оформлену податкову накладну в підтвердження сплати податку Законом покладений на платника податку - покупця.
Пункт 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачає, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою у випадках, визначених цим Законом. Нормами Закону не передбачений обов'язок покупця товару - платника податку сплачувати нарахований йому продавцем у складі ціни товару податок на додану вартість безпосередньо до державного бюджету. За приписами підпункту „а" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 наведеного Закону умовою бюджетного відшкодування покупцю є сплати ним податку у складі ціни товарів (послуг) продавцю, а не сплата останнім податку до бюджету.
Саме нормами зазначеного Закону, з урахуванням його преамбули, регулюються всі питання, пов'язані із визначенням та сплатою податку на додану вартість. Довідкою № 3829/23-3/30544601 від 19.06.2009 р., Актом №4526/23-3/30544601 від 22.07.2009р., Актом №4526/23-3/30544601, довідкою від 13.08.2009 року №4871/23-3/30544601, довідкою від 07.10.2009 року №6101/23-3/30544601, довідкою від 15.01.2010 року №131/23-3/30544601, актом від 18.02.2010 року №2025/23-3/30544601 встановлена відповідність задекларованої суми бюджетного відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ за жовтень 2008 року, листопад 2008 року, грудень 2008 року, січень 2009 року, квітень 2009 року, лютий 2009 року, березень 2009 року, травень 2009 року, червень 2009 року , липень 2009 року, серпень 2009 року, за вересень 2009 рок, за жовтень 2009 року, листопад 2009 року, грудень 2009 р. сумам бюджетного відшкодування, визначеним за результатами перевірки.
Як встановлено судом, та не спростовується сторонами, Державна податкова інспекція у Київському районі м. Донецька та Державна податкова інспекція у Калінінському районі м. Донецька висновки на відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ за жовтень 2008 року, листопад 2008 року, грудень 2008 року, січень 2009 року, квітень 2009 року, лютий 2009 року, березень 2009 року, травень 2009 року, червень 2009 року , липень 2009 року, серпень 2009 року, за вересень 2009 рок, за жовтень 2009 року, листопад 2009 року до органів державного казначейства не надавали.
22.02.2010 року до УДК у Калінінському районі м. Донецька надійшов висновок ДПІ у Калінінському районі м. Донецька на відшкодування ТОВ «Укрекспорт» податку на додану вартість по декларації за грудень 2009 року у розмірі 352 796грн.
Однак, управління Державного казначейства у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області своїм листом № 19.36/03-30/494 від 01.03.2010 р. повернуло вищевказаний висновок у зв’язку з відсутністю реєстра платників ПДВ /а.с.229, 230 том №1/.
Відповідно до п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий орган за наслідками перевірок повинен або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або надіслати платнику податку податкове повідомлення, яким відмовити у наданні бюджетного відшкодування.
Законом не передбачено право податкового органу з будь-яких причин від виконання зазначених дій, що зробив перший відповідач у справі.
Як вбачається із заперечень першого відповідача, підставою для ненадання висновку на бюджетне відшкодування є неотримання результатів перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника, як це передбачено “Порядком взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики”, затвердженого сумісним наказом ДПА України, Мінфіну та ДКУ № 451/501/132 від 03.08.2004 р. (далі – Порядок № 451/501/132) та «Методичними рекомендаціями щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість», затв. Наказом ДПА України від 18.09.2005 р. № 350 (далі – Наказ № 350).
Суд не приймає до уваги посилання першого відповідача на Наказ № 350, оскільки він не зареєстрований у Міністерстві юстиції України, тобто не є нормативно-правовим актом в розумінні ст. 117 Конституції України.
Суд вважає посилання першого відповідача на Порядок № 451/501/132 необґрунтованими, оскільки положення цього Порядку не відповідають вимогам податкового законодавства, а саме, Закону України „Про податок на додану вартість", оскільки останній не ставить право платника податку на бюджетне відшкодування в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.
Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими нормативними актами, при вирішенні цього спору підлягає застосуванню саме Закон України „Про податок на додану вартість", а не нормативно-правові акти органів виконавчої влади.
Суд також зазначає, що можливе порушення норм Закону України „Про податок на додану вартість", підприємствами по всьому ланцюгу породжує негативні наслідки саме для цих підприємств і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість. Крім цього, першим першим відповідачем не надано жодного доказу порушення норм Закону України „Про податок на додану вартість" контрагентами позивача.
Другий відповідач вказує на неотримання з Державної податкової адміністрації України та Державної податкової адміністрації у Донецькій області погодження щодо можливості відшкодування ТОВ “Укрекспорт ” податку на додану вартість у сумі 3 637 491 грн., як це передбачено положеннями “Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики”, затвердженого сумісним наказом ДПА України, Мінфіну та ДКУ № 451/501/132 від 03.08.2004 р. (далі – Порядок № 451/501/132).
Суд вважає заперечення другого відповідача необґрунтованими, оскільки положення цього Порядку не відповідають вимогам податкового законодавства, а саме, Закону України „Про податок на додану вартість", оскільки останній не передбачає можливість відшкодування податку на додану вартість тільки після погодження з Державної податкової адміністрацією України та Державними податковими адміністраціями Автономній Республіці Крим, областях та містах Києві та Севастополі.
Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими нормативними актами, при вирішенні цього спору підлягає застосуванню саме Закон України „Про податок на додану вартість", а не нормативно-правові акти органів виконавчої влади.
Відповідно до п.п. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Третій відповідач вказує на неотримання реєстру суб'єктів підприємницької діяльності із включенням до нього позивача, як це передбачено п. 7 Порядку № 451/501/132 р., відповідно до якого відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Держказначейства згідно з отриманими реєстрами.
Суд вважає заперечення третього відповідача в частині неможливості ним здійснити відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по декларації за грудень 2009 року у розмірі 352 796грн. згідно наданого 22.02.2010 року ДПІ у Калінінському районі м. Донецька висновку з огляду на відсутність реєстру необґрунтованими, оскільки положення цього Порядку не відповідають вимогам податкового законодавства, а саме, Закону України „Про податок на додану вартість", який не передбачає можливість відшкодування ПДВ казначейством за наявності реєстру.
Таким чином, суд вважає, що на теперішній час відсутні передбачені Законом України „Про податок на додану вартість", іншими законами підстави для не проведення суми бюджетного відшкодування позивачу.
Суд зауважує, що положення вищенаведеного Порядку № 451/501/132 встановлюють взаємодію податкових органів та органів державного казначейства, які діють як органи державної влади, через які держава набуває і здійснює свої права та обов'язки.
Відповідно до частини 4 статті 105 КАС України позовна заява може містити інші вимоги на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин. Суд дійшов висновку, що коли податковий орган в установлений законом строк не надає відповідний висновок, або надає його з порушенням встановленого законом терміну органу державного казначейства, а останній не перераховує суму бюджетного відшкодування з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку, підприємство вправі скористатись правом на судовий захист своїх порушених прав та інтересів шляхом звернення з позовом про стягнення суми коштів з Державного бюджету України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.
У порядку статті 94 КАС України судові витрати присуджуються позивачу з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрекспорт» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька, Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість - задовольнити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ “Укрекспорт” (ЄДРПОУ 30544601) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 3 637 491 грн. (три мільйони шістсот тридцять сім тисяч чотириста дев’яносто одна) грн. шляхом перерахування останньої на розрахунковий рахунок позивача., у тому числі - за жовтень 2008 року у сумі 48 478грн., за листопад 2008 року у сумі 12 133грн., за грудень 2008 року у сумі 40 777грн., за січень 2009 року у сумі 113 038грн., за квітень 2009 року у сумі 15 261грн., за лютий 2009 року у сумі 25 275грн., за березень 2009 року у сумі 36 946грн., за травень 2009 року у сумі 244 331 грн., за червень 2009 року у сумі 422 500грн., за липень 2009 року у сумі 605 290грн., за серпень 2009 року у сумі 225 600грн., за вересень 2009 року у сумі 95 160грн., за жовтень 2009 року у сумі 818 729грн., за листопад 2009 року у сумі 581 477 грн., за грудень 2009 року у сумі 352 796грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача ТОВ “Укрекспорт” (ЄДРПОУ 30544601) сплачений судовий збір у розмірі 1 700 грн.
Постанову ухвалено в нарадчій кімнаті 10 серпня 2010 року та проголошено її вступну та резолютивну частини у присутності представників сторін.
Виготовлення повного тексту постанови відкладено до 16 серпня 2010 року.
Апеляційну скаргу на постанову може бути подано до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня виготовлення постанови у повному обсязі. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції
Суддя Зеленов А. С.