ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2-а-2356/10/1970
"27" липня 2010 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Саадулаєва А.І. при секретарі Ліщинській М.М.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1,
від відповідача: представник Мартинюк Т.Б.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду у місті Тернополі адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1;
до: Державної податкової адміністрації в Тернопільській області;
про: визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії, –
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся у Тернопільський окружний адміністративний суд з позовом до Державної податкової адміністрації в Тернопільській області(далі –відповідач) про визнання протиправною бездіяльність ДПА у Тернопільській області, що виявилася в ненаданні відповіді на інформаційний запит від 07 травня 2010 року про надання інформації щодо норм чинного податкового законодавства та зобов’язання ДПА в Тернопільській області протягом 15-ти днів з моменту набрання рішення суду законної сили надання належної та обґрунтованої відповіді на інформаційний запит від 07 травня 2010 року.
Заявою від 26.07.2010 року ОСОБА_1(далі – позивач) уточнив позовні вимоги і просить визнати протиправними дії ДПА в Тернопільській області щодо ненадання обґрунтованих відповідей на питання викладені в листі від 07 травня 2010 року та зобов’язати ДПА в Тернопільській області надати ОСОБА_1 обґрунтовані висновки по кожному з пунктів викладених у листі від 07 травня 2010 року.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.06.2010 року відкрито провадження у справі.
В судовому засіданні, яке відбулося 27.07.2010 року, позивач свої позовні вимоги підтримав повністю з мотивів, викладених у позовній заяві та у заяві від 26.07.2010 року.
Відповідач в судовому засіданні проти вимог позову заперечував, просив в задоволенні позову відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 07.05.2010 року ОСОБА_1 звернувся до Державної податкової адміністрації в Тернопільській області з інформаційним запитом(скарга, лист) від 07 травня 2010 року, в якому поставив п’ять питань з приводу податкового законодавства України(а. с. 5).
Листом Державної податкової адміністрації в Тернопільській області «Про розгляд скарги»від 31.05.2010 року № 8232/П/17-027/549(а. с. 11-12) та Листом Державної податкової адміністрації в Тернопільській області від 14.06.2010 року № 9172/10-016/332 «Про розгляд звернення»(а. с. 7) ОСОБА_1 дана відповідь на п’ять його запитань, які були поставленні у інформаційному запиті від 07 травня 2010 року.
Не погоджуючись з вище зазначеними листами, 29.06.2010 року позивач звернувся в Тернопільський окружний адміністративний суд з позовом до Державної податкової адміністрації в Тернопільській області, в якому просить визнати протиправними дії ДПА в Тернопільській області щодо ненадання обґрунтованих відповідей на питання викладені в листі від 07 травня 2010 року та зобов’язати ДПА в Тернопільській області надати ОСОБА_1 обґрунтовані висновки по кожному з пунктів викладених у листі від 07 травня 2010 року.
Згідно з абз. 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян»звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують
додаткового вивчення, –невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Державна податкова адміністрація в Тернопільській області отримавши лист ОСОБА_1 від 07.05.2010 року розглянула її у встановленні строки та направила відповідь від 31.05.2010 року № 8232/П/17-027/549 скаржнику. Факт отримання скаржником відповіді ДПА в Тернопільській області підтверджується листом від 06.06.2010 року(а. с. 13-15).
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому
числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.
Враховуючи, що відповідь на лист від 07.05.2010 року надана ОСОБА_1 в передбачені строки та відповідно до діючого законодавства, а тому твердження позивача про бездіяльність ДПА в Тернопільській області, яка виявилася у ненаданні відповіді, не підтверджуються та спростовуються матеріалами справи.
З приводу другої позовної вимоги, суд зазначає, що висновки по кожному з пунктів викладених у листі від 07 травня 2010 року надані позивачу Листом Державної податкової адміністрації в Тернопільській області «Про розгляд скарги»від 31.05.2010 року № 8232/П/17-027/549(а. с. 11-12) та Листом Державної податкової адміністрації в Тернопільській області від 14.06.2010 року № 9172/10-016/332 «Про розгляд звернення»(а. с. 7).
Тернопільський окружний адміністративний суд вважає за необхідне зазначити наступне, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»Державна податкова адміністрація України здійснює в порядку, встановленому законом, надає податкові роз'яснення, організовує виконання цієї роботи органами державної податкової служби.
Відповідно до абз. 6 ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»завданнями органів державної податкової служби є роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків.
Отже, позивач у справі не позбавлений права звернутися до органів державної податкової служби з роз'ясненням законодавства з питань оподаткування.
За наведених обставин, твердження позивача про протиправність дій ДПА в Тернопільській області щодо ненадання обґрунтованих відповідей на питання викладені в листі від 07 травня 2010 року не приймаються судом до уваги, оскільки є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони –суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Оскільки відповідач не надав суду доказів понесення ним витрат, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації в Тернопільській області про визнання протиправних дій ДПА в Тернопільській області щодо ненадання обґрунтованих відповідей на питання викладенні в листі від 07 травня 2010 року та про зобов’язання ДПА в Тернопільській області надати ОСОБА_1 обґрунтовані висновки по кожному з пунктів викладених у листі від 07 травня 2010 року –відмовити.
Постанова відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя Саадулаєв А.І.
копія вірна
Суддя Саадулаєв А.І.