Справа № 2-800/10 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2010 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого – судді Гниличенко М.В.

при секретарі –          Марковій О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства національна страхова компанія «Оранта» в особі Одеської обласної дирекції ВАТ НАСК «Оранта» до ОСОБА_1, приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» про стягнення виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ВАТ НАСК ”ОРАНТА” в особі Одеської обласної дирекції ВАТ НАСК ”ОРАНТА” (далі НАСК “ОРАНТА”) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» про стягнення виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 69816,37 грн., витрат пов’язаних зі сплатою судового збору у розмірі 698,16 грн., та витрати на ІТЗ розгляду справи у розмірі 120 грн.

У подальшому представник позивача уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути виплачене страхове відшкодування з відповідача ОСОБА_1 у розмірі 43758 грн., з відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес», з урахуванням франшизи - 24990 грн., а всього 68748 грн. та судові витрати у розмірі сплаченого державного мита в сумі 698,16 грн., витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.  

Представник позивача НАСК “ОРАНТА” мотивував свої позовні вимоги тим, що у зв’язку з виплатою страхового відшкодування за пошкоджений застрахований транспортний засіб, відповідно до ст. 27 Закону України “Про страхування”, НАСК «ОРАНТА» отримала право регресу до особи, яка є відповідальною за завдання збитку.

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги визнав та додатково пояснив, що між ним та ПАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» відповідно до Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно–правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” № 1961 був укладений поліс ВС/3054181 строком дії з  31.12.2008 року до 30.03.2009 року, який діяв на дату настання дорожньо – транспортної пригоди, а саме 31.01.2009 року, а тому страхова компанія повинна відшкодовувати заявлену позивачем майнову шкоду у ліміті відповідальності передбаченої п.2 полісу, що складає 24990 грн. з урахуванням франшизи.

Представник приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» (далі ПАТ «Страхова компанія «Брокбізнес») заперечував проти задоволення позову НАСК “ОРАНТА” посилаючись на те, що матеріальний збиток, який зазнав власник автомобіля AUDI S4 ОСОБА_3, розраховано центром врегулювання збитків Одеської обласної дирекції НАСК «ОРАНТА», тобто зацікавленою особою, крім того відповідні розрахунки складені особою, яка не має правових підстав проводити відповідні дослідження, за таких обставин позивачем порушено ст.ст. 5, 6, 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та ст. 25 Закону України «Про страхування» у зв’язку з чим позивач не надав належним чином підтверджений розмір матеріального збитку, який зазнав ОСОБА_3, та взагалі у позивача не було підстав для здійснення виплати страхового відшкодування.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та представника відповідача ПАТ   «Страхова компанія «Брокбізнес», дослідивши матеріали справи та оглянувши адміністративні матеріали №3-897/09, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 28.05.2008 року між ВАТ НАСК „ОРАНТА” в особі Жовтневого відділення та ОСОБА_3 був укладений договір добровільного страхування  транспортного засобу № 2008/30/709. Термін дії договору страхування встановлений з 29.05.2008 року до 28.07.2009 року.  Страхова сума дорівнює 436 500 грн. Безумовна франшиза за ризиком ДТП – 0,3 %, що становить1309, 50 грн. (а.с.6-8).

Відповідно до договору страхування предметом договору є майнові інтереси ОСОБА_3, що не суперечать чинному законодавству України, пов’язанні з володінням, користуванням або розпорядженням застрахованим транспортним засобом, марки AUDI S4, 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

31.01.2009 року о 13.20 годині на пр-ті М. Жукова в м. Одесі трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу марки AUDI S4, 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, та транспортного засобу марки ВАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1, в наслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 03.03.2009 року, ОСОБА_1  визнано винним у скоєні даної дорожньо–транспортного пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності передбаченої ст. 124 КУпАП (а.с.25).

Відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України  обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили,  не доказуються  при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої  встановлено ці обставини.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана  неправомірними рішеннями, діями та бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

   Відповідно до ч. 2  ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеною небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правоввій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті  обставини, на які вона посилається як на підставу  своїх вимог і заперечень.

Аварійним комісаром центру врегулювання збитків Страхової компанії "ОРАНТА" Нугальчуком О.М., який має кваліфікацію аварійного комісара (свідоцтво № 1145 від 23.11.2007 року та свідоцтво № 736 від 23.11.2007 року Українського центру після аварійного захисту "Експерт-сервіс" (а.с.67), за результатами огляду пошкодженого застрахованого автомобіля AUDI S4, 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, було встановлено, що внаслідок аварійного пошкодження застрахованого транспортного засобу, його власнику було завдано матеріальної шкоди у розмірі 70567,33   грн., що підтверджується калькуляцією та звітом автотоварознавчого дослідження № 9/0323 від 30.03.2009 року (а.с.14-18).

У зв’язку з чим, НАСК “ОРАНТА” на підставі страхового акту №9/0323 виплатила страхувальнику ОСОБА_3 страхове відшкодування у розмірі 69257,83 грн., (70567,33-1309,50 (франшиза) = 69257,83 грн.), що підтверджується платіжним дорученням №2414 від 26.05.2009 року (а.с.23) та відомістю до нього №113 (а.с.24).  

Разом з тим, судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" застрахував свою цивільно-правову відповідальність у ПАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» з лімітом відповідальності 25500,00 грн., та встановленою франшизою у розмірі 510,00 грн., що підтверджено полісом  ВС/3054181 строком дії з  31.12.2008 року до 30.03.2009 року, а отже, на момент скоєння дорожньої–транспортної пригоди цивільна-правова відповідальність водія ОСОБА_1 була застрахована ПАТ «Страхова компанія «Брокбізнес».

Відповідно до ч.1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до  ст. 27 Закону України „Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до  ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданого нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Оскільки необхідною умовою застосування до спірних правовідносин сторін приписів                ч.1 ст. 1191 ЦК України є наявність вини особи, по відношенню до якої виникає право регресу у особи, яка відшкодувала завдану нею шкоду, тому суд вважає, що позовні вимоги НАСК “ОРАНТА” є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно–правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

 Стаття 5 цього ж Закону вказує, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Під страховим випадком розуміється  подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

При цьому, слід зазначити що п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю чи майну третьої особи.

Суд критично ставиться до заперечень страхової компанії «Брокбізнес» стосовно того, що розмір збитків, які виникли при пошкодженні автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, може встановлювати лише експерт згідно із Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а не аварійний комісар.

Так, згідно положень ст. 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Аварійні комісари – особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України. Страховик та страхувальник мають право залучити за свій рахунок аварійного комісара до розслідування обставин страхового випадку. Страховик не може відмовити страхувальнику в проведенні розслідування і повинен ознайомити аварійного комісара з усіма обставинами страхового випадку, надати всі необхідні матеріальні докази та документи.

Відповідно до п.п. 34.1, 34.2 ст. 34 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з'явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.

При цьому, суд зазначає, що представником ПАТ СК «Брокбізнес» не були виконані вимоги ст. 34 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", та не надано суду доказів, які спростовують розмір розрахованої позивачем шкоди, не надано також  свого контррозрахунку.

Слід також зазначити, що Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" не передбачає обов’язкового проведення експертизи для визначення збитків внаслідок пошкодження майна при дорожньо-транспортних пригодах.

Таким чином, для визначення розміру збитків при страховому випадку можуть бути залучені аварійні комісари або експерти, а отже встановлення розміру збитків при настанні страхового випадку (ДТП) аварійним комісаром, який має відповідне свідоцтво і кваліфікацію, є правомірним та законним.

 Отже,  до позивача НАСК “ОРАНТА” перейшло не тільки право вимоги до особи відповідальної за заподіяну шкоду, а саме ОСОБА_1, але й ті права, які у даному випадку забезпечували виконання з боку особи відповідальної за заподіяння шкоди такого зобов’язання, як відшкодувати цю шкоду.

З урахуванням правовідносин, які виникли між сторонами, суми заявленої позивачем до стягнення у розмірі 68748 грн., наведених правових положень та встановлених обставин справи, суд не приймає до уваги доводи представника відповідача ПАТ «Страхова компанія «Брокбізнес», оскільки вони спростовуються матеріалами справи і суперечать чинному законодавству.

Враховуючи, що поліс №ВС/3054181 обов’язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, є відповідним заходом направленим на забезпечення відшкодування шкоди третім особам, внаслідок дорожньо – транспортної пригоди, НАСК “ОРАНТА” має всі підстави вимагати у відповідача ПАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» компенсувати здійсненні страхові виплати у розмірі 24990 грн. в межах ліміту встановленому п. 2  полісу у розмірі 25500 грн., з урахуванням франшизи у розмірі 510 грн.

Відповідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, враховуючи пропорційність задоволення позовних вимог, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути судові витрати у розмірі 507,25 грн. (державне мито у розмірі 432,85 грн. та інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 74,40 грн.), та з відповідача ПАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» слід стягнути судові витрати у розмірі 310,90 грн. (державне мито у розмірі 265,30 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 45,60 грн.)

Керуючись ст.ст. 3, 5, 6, 22, 34, 37  Закону України “Про обов’язкове  страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст.ст. 25, 27 Закону України “Про страхування”, ст.ст. 993, 1166, 1187, 1191, 1194  ЦК України, ст.ст. 60, 61, 88, 213-215, 218, 223 ЦПК України, суд -  

                                                                  ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства національна страхова компанія «Оранта» в особі Одеської обласної дирекції ВАТ НАСК «Оранта» до ОСОБА_1, приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» про стягнення виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1) на користь Одеської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства національна страхова компанія «Оранта» (№26503660745440, МФО 328016, код ЄДРПОУ 02311342 в Одеській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк») суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 43758 (сорок три тисячі сімсот п’ятдесят вісім) гривень.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» (м. Київ, вул. Саксаганського, 115-А) на користь Одеської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства національна страхова компанія «Оранта» (№26503660745440, МФО 328016, код ЄДРПОУ 02311342 в Одеській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк») суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 24990 (двадцять чотири тисячі дев’ятсот дев’яносто) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1) на користь Одеської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства національна страхова компанія «Оранта» (№26503660745440, МФО 328016, код ЄДРПОУ 02311342 в Одеській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк») судові витрати у розмірі 507, 25 (п’ятсот сім гривень 25 копійок).

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» (м. Київ, вул. Саксаганського, 115-А) на користь Одеської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства національна страхова компанія «Оранта» (№26503660745440, МФО 328016, код ЄДРПОУ 02311342 в Одеській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк») судові витрати у розмірі 310,90 (триста десять гривень 90 копійок).

      Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

       Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

     Суддя:                                                                                           М.В.Гниличенко