Справа № 2-1113/10

          РІШЕННЯ

      іменем України

17 серпня 2010 року Новокаховський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді - Пилипенко С.В.,

при секретарі - Стародубцевій Л.В.,

за участю представника позивача – Кравець Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нова Каховка Херсонської області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на заставлене майно за кредитним договором, -

                                         встанови в:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що сторони 24.01.2008 року уклали кредитний договір № НЕN0GA0000000001, відповідно до якого  ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 36875,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,0% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 24.01.2013 року. У порушення норм закону та умов договору відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав. У зв’язку з зазначеним не виконанням зобов’язань відповідач станом на 11.02.2009 року має заборгованість-31922,34 доларів США, які складаються з наступного: 30766,52 долари США- заборгованість за кредитом; 1056,42 долари США – заборгованість по процентам за користування кредитом; 24,76 доларів США – заборгованість по комісії за користування кредитом; 74,64 доларів США – пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_3 24.10.2006 року уклала договір іпотеки № НЕN0GA0000000001. Згідно з договором іпотеки  відповідачка надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить відповідачці на праві власності на підставі договору дарування. На підставі викладеного, позивач просить суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № НЕN0GA0000000001 від 24.01.2008 року в еквіваленті у національній валюті України станом на 11 лютого 2009 року 245802,02 грн.- звернути стягнення на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ комерційним банком «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.  Просить також виселити ОСОБА_3, яка зареєстрована та проживає у квартирі розташованій за адресою: АДРЕСА_1, зі зняттям з реєстраційного обліку у ВГІРФО Новокаховського МВ УМВС України в Херсонській області та стягнути з відповідачів на свою користь судові витрати у розмірі 1700 грн. - судовий збір та 8,50 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала з вказаних підстав.

          Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнали, пояснивши, що вони згодні платити кредит по курсу 5.05 гривень за 1 долар США. В зв’язку з тим, що «ПриватБанк» підняв процентну ставку з 12% річних до 15,2%, а також в зв’язку з подорожчанням валюти з 5.05 грн. за 1 долар США до 7.98 грн. за 1 долар США  вони не в змозі сплачувати кредит. Вони неодноразово звертались до «ПриватБанку»  з метою погашення кредиту за курсом 5.05 грн. за 1 долар США, проте їм було відмовлено.

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним: чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Відповідно до   ст. 572 ЦК України в силу застави: кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Частиною 1 ст. 575 ЦК України зазначено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 585 ЦК України право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, — з моменту його нотаріального посвідчення.

Статтю 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 591 ЦК України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Статтею 35 вказаного Закону передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотеко давця, письмову вимогу про усунення порушення. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. При цьому положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 39 вказаного Закону у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення: прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. Одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Судом встановлено, що між публічним акціонерним товариством комерційним банком  «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір  № НЕN0GA0000000001 від 24.01.2008 року.

Відповідно до п. 1.1. зазначеного договору Банк зобов'язався надати відповідачу  кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу чи/або перерахування на рахунок. Згідно п.8.1 особливих умов договору  банк зобов’язався надати відповідачу кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу на строк з 24.01.2008 року до 24.01.2013 року включно, у вигляді не поновлюваної лінії у розмірі 36875 доларів США на споживчі цілі, а також у розмірі 1875,00 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та в порядку передбачених п.п. 2.1.3, 2.2.7 даного договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,00% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 2,00% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, винагороди за надання ресурсів у розмірі 0,48% річних від суми зарезервованих ресурсів винагороди за проведення додаткового моніторингу.  

Згідно з  п.  2.2,   кредитного договору  відповідач зобов’язується використовувати кредит на цілі, зазначені в п.8.1 даного договору, сплачувати відсотки за користування кредитом, сплачувати банку винагороду.  

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 25 січня 2008 року між ЗАТ комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_3 уклали договір іпотеки № НЕN0GA0000000001, який посвідчений у нотаріальному порядку приватним нотаріусом Новокаховського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 285.

Згідно з п. 7 договору іпотеки відповідачка надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: трикімнатну квартиру, загальною площею  71,1 кв.м., житловою площею 47,0 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1. Предмет іпотеки  Майно належить відповідачці ОСОБА_3  на праві власності на підставі договору дарування, посвідченого 21 квітня 2003 року. Пунктом 1 договору передбачено, що нерухоме майно, зазначене у п. 33.3 договору надається іпотекодавцем в іпотеку в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, в силу чого іпотекодержатель має право у разі невиконання іпотекодавцем зобов'язань, забезпечених іпотекою, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами.

Відповідно до п. 22 вказаного договору звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється у випадках, передбачених п.п. 16.7.1, 16.7.2, 16.9 договору (зокрема якими передбачено, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання будь-якого із зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані; відмови іпотекодавця в переоформленні якого-небудь із договорів страхування предмету іпотеки; порушення іпотекодавцем зобов’язань по цьому договору; неможливості звернення стягнення на майно; встановлення не відповідності дійсності відомостей, які містяться) відповідно до розділу V ЗУ «Про іпотеку» на підставі рішення суду або на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що містяться в цьому договорі.

Як вбачається з матеріалів справи свої зобов'язання за кредитним договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в розмірі 36875,00 доларів СІІІА.

Проте, як вбачається з наданого суду розрахунку заборгованості, в порушення умов кредитного договору, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором виконав лише частково і станом на 11.02.2009 р. заборгованість відповідача становить – 31922,34 доларів СІІІА в еквіваленті у національній валюті України станом на 11 лютого 2009 року 245802,02 грн., з якої:

- 30766,52 долари США- заборгованість за кредитом;

- 1056,42 долари США – заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 24,76 доларів США – заборгованість по комісії за користування кредитом;

- 74,64 доларів США – пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором.

За таких підстав суд вважає, що позовні вимоги щодо звернення, стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №» НЕN0GA0000000001 від 25.01.2008 року: трикімнатну квартиру, загальною площею  71,1 кв.м., житловою площею 47,0 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмета     іпотеки публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» відповідно до процедури, встановленої ст. 38 Закону України «Про іпотеку», підлягають задоволенню, оскільки не суперечать чинному законодавству України, є законними та обгрунтованими.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України на користь позивача підлягають також стягненню з відповідачів судові витрати, сплачені позивачем при подачі позовної заяви.

Разом з цим, суд вважає, що вимоги позивача про виселення осіб, які проживають у квартирі, що є предметом іпотеки задоволенню не підлягають як такі, що заявлені передчасно з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення, всі мешканці, зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі, рішення суду. Особи, які проживають у зазначених приміщеннях на умовах договору найму (оренди), не підлягають виселенню, якщо договір найму (оренди) був укладений до моменту укладення іпотечного договору і про наявність такого договору було доведено до відома іпотекодержателя або такий договір був зареєстрований у встановленому законом порядку; договір найму (оренди) був укладений після укладення іпотечного договору за згодою іпотекодержателя.

Таким чином з наведеної норми Закону вбачається, що рішення про примусове виселення мешканців житлового будинку чи житлового приміщення, що є предметом іпотеки здійснюється за рішенням суду лише після відмови мешканців житла добровільно звільнити займане приміщення у визначений сторонами строк. Крім того, позивачем: суду не надано жодних доказів щодо проживання будь-яких осіб у квартирі АДРЕСА_1, які у такому випадку мали бути залучені до участі у справі в якості відповідачів, оскільки рішення суду у разі задоволення: позову про їх виселення вплинуло б на їх права та обов’язки у спірних правовідносинах.

З цих підстав позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530, 572, ч. 1 ст. 575, ч. 1 ст. 585, 589, 590, ч. 1 ст. 591, ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 7, 33, 35, 39, 40 Закону України «Про іпотеку» від 05.06,2003 року № 898-У (в редакції від 12.05.2006 року) з подальшими змінами та доповненнями; керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № НЕN0GA0000000001   від 24.01.2008 року, укладеним між ПАТ "Комерційний банк Приватбанк" та ОСОБА_2 в розмірі 31922,34 доларів США в еквіваленті у національній валюті України станом на 11 лютого 2009 року 245802,02 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею  71,1 кв.м., житловою площею 47,0 кв.м.   шляхом продажу вказаного предмета іпотеки публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» (49094, м, Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) відповідно до процедури, встановленої ст. 38 Закону України «Про іпотеку» з укладанням від імені ОСОБА_3  договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ "'Комерційний банк ПриватБанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_2, ОСОБА_3  на користь ПАТ "Комерційний банк ПриватБанк" судовий збір в сумі 1700 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 30 грн., всього 1730 грн.,  в решті позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Херсонської області через Новокаховський міський суд.

                       Суддя         С.В. Пилипенко