АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
справа№11-501/2010 каткатегорія ст. 185 ч.3 КК УкраїУУкраїни
Головуючий по 1 інстанції Задорожний М.М.
Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І.А.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2010 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
Головуючого – Щепоткіної В.В.
Суддів-Євтушенка В.Г., Поєдинка І.А..
за участю прокурора
Лєнкової Н.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_4 на вирок Драбівського районного суду Черкаської області від 04.06.2010 року, яким
ОСОБА_4
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше двічі судимого, засудженого за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі.
Міра запобіжного заходу залишена попередня тримання під вартою, а початок строку відбування йому покарання визначено рахувати з 03.06.2010 року.
Вирішена доля судових витрат та речових доказів по справі, відповідно до положень ст.ст.81, 91, 92 КПК України,-
встановила:
Згідно вироку суду, ОСОБА_4 визнано винним та засуджено за те, що він 05.03.2010 року близько 17 години в АДРЕСА_1, з метою крадіжки, через вікно в якому відсутня шибка, проник в квартиру НОМЕР_1, яка належить ОСОБА_5, звідки таємно викрав радіатор водяного опалення вартістю 193,3 грн.
В апеляції засуджений ОСОБА_4 вказує, що він не згідний з призначеним судом покаранням у вигляді 3 років реального позбавлення волі, вважає його надмірно суворим, тому просить застосувати до нього ст.69 або ст.75 КК України, посилаючись на те, що суд 1 інстанції при призначені покарання не враховував те, що він повністю визнав вину та щиро розкаявся, завдана шкода відшкодована, він є сиротою та не враховано його незадовільний стан здоров,я.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора про залишення апеляції без задоволення, пояснення засудженого підтримавшого апеляцію, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає до задоволення частково.
Так, висновок суду щодо доведеності вини засудженого ОСОБА_4 у вчиненні ним злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК України при обставинах, наведених у вироку, відповідає матеріалам справи і грунтується на доказах, досліджених в судовому засіданні, яким суд дав
2
належну оцінку і які не оспорюються в апеляції. Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ст.185 ч.3
КК України вірно.
Призначаючи ОСОБА_4 покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, суд врахував характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу підсудного, який по місцю проживання характеризується негативно, наявність 1 обставини, що пом,якшує покарання, а саме щире каяття та відсутність обтяжуючих обставин.
Проте, висновок суду 1 інстанції про неможливість звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, є необгрунтованим і суперечить обставинам, які встановлені по справі.
Так, встановлено, що ОСОБА_4 повністю визнав вину у скоєнні злочину та щиро розкаявся, завдана шкода відшкодована, вчинив 1 епізод злочинної діяльності, має молодий вік, відсутні обставини, що обтяжують покарання.
Згідно вироку суду, ОСОБА_4 вчинив крадіжку на суму 193,3 грн., що на думку колегії суддів не становить великої суспільної небезпечності та не було враховано судом 1 інстанції при призначені покарання.
Також при призначені покарання ОСОБА_4, суд 1 інстанції врахував те, що останній негативно характеризується за місцем проживання. При цьому колегія суддів вважає, що довідку-характеристику на ОСОБА_4.(а.с.61), не можна вважати об,єктивною та такою, що дає підстави визнати ОСОБА_4 як особу з негативними характеристиками. Так дана довідка-характеристика не містить конкретних характеризуючих даних, а в ній лише сформульовані загальні фрази про те, що ОСОБА_4 характеризується негативно, постійного місця проживання не має, схильний до вчинення крадіжок.
Колегія суддів вважає, що виправлення засудженого ОСОБА_4 з урахуванням вищевказаних обставин, а саме невеликої суспільної небезпечності скоєнного, кількості епізодів злочинної діяльності(1 епізод), повного визнання вини та щирого каяття, відшкодування завданої шкоди, молодого віку, відсутності обставин, що обтяжують покарання, можливе без відбування покарання у вигляді позбавлення волі і застосуванням ст.75 КК України та звільнення його від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням сторком на 2 роки і покладенням на нього обов,язків передбачених п.п. 2,3,4 ст.76 КК України.
У зв,язку з чим апеляція засудженого ОСОБА_4 є обгрунтованою і підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляцію засудженного ОСОБА_4 – задовольнити частково.
Вирок Драбівського районного суду Черкаської області від 04 червня 2010 року відносно ОСОБА_4 змінити. Застосувати до засудженого ОСОБА_4 ст.75 КК України та звільнити його від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки. Покласти на засудженого ОСОБА_4 обов,язки передбачені п.п. 2,3,4 ст.76 КК України.
Запобіжний захід ОСОБА_4 у виді тримання під вартою – скасувати, звільнити ОСОБА_4 з під варти негайно в залі апеляційного суду.
ОСОБА_4 зарахувати в строк відбутого покарання утримання під вартою в період з 03.06.2010 року по 10.08.2010 року.
В решті вирок суду щодо ОСОБА_4 залишити без змін.
Головуючий Підпис
Судді Підписи
Згідно з оригіналом
Суддя І.А. Поєдинок