Справа № 2-640/10 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

    25 травня 2010 року   Київський районний суд міста Одеси в складі:

    головуючого – судді    Непоради М.П.

    при секретарі              Яіцької А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2,

третя особа – Торгова біржа «Центральна Одеська біржа»

про

визнання договору купівлі - продажі нерухомого майна дійсним,

ВСТАНОВИВ:

    Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання договору купівлі – продажу дійсним.

            Позивач вказала, що між нею та ОСОБА_3, який діяв від імені ОСОБА_2 на підставі довіреності, посвідченою приватним нотаріусом  Одеського міського нотаріального округу Очертяной І.А. 26 травня 1997 року, реєстровий номер 873  на Торговій біржі «Одеська регіональна біржа» було укладено договір купівлі-продажу № 3012 від 25 липня 1997 року квартири АДРЕСА_1. Договір купівлі-продажу зазначеної квартири було своєчасно зареєстровано в  КП «ОМБТІ та РОН»  під № 3 дк-стр 72 р № 17  від 31 липня 1997 року.              

            Вартість зазначеної нерухомості сторони визначили в 5 198,00 грн.

            Вказана сума коштів за договором купівлі-продажу була передана позивачем до підписання договору в рахунок сплати за АДРЕСА_1.

            Зазначені кошті були передані позивачем довірителю відповідача у повному обсязі, а довіритель відповідача в свою чергу передав позивачу зазначене в договорі майно. Згідно до умов договору відповідач здійснила виселення та знялася з реєстрації з вищевказаного адресу.

            Позивач зазначила, що на момент укладання вищезазначеного договору, їй не було відомо, що угоди згідно ст. 47 ЦК України (в редакції 1963 року) підлягають нотаріальному посвідченню. На даний час позивач має намір належним чином оформити своє право власності на дану квартиру та розпорядиться своїм майно, однак не може цього зробити, оскільки зазначений договір не був нотаріально посвідчений.

            У зв’язку з наведеним, позивач просить суд постановити рішення, яким визнати договір купівлі-продажу від 25 липня 1997 року заключний між нею та відповідачем дійсним.

             Позивач у  судовому засіданні позов підтримала, посилаючись на зазначені в позовної заяві обставини, та просила суд постановити заочне рішення у зв’язку з відсутністю відповідача.

             Відповідач у судове засідання не з’явився, сповіщався належним чином про час та місце слухання справи, причини неявки суду не відомі. До матеріалів справи залучена відповідь від АДБ УМВС України в Одеській області, згідно до якого ОСОБА_2 у м. Одесі та Одеській області не зареєстрована.  

    Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, сповіщався належним чином про час та місце слухання справи, причини неявки суду не відомі.

Згідно зі ст. 169 ЦПК України якщо суд не має відомостей про причину не явки відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 2 ст. 169 ЦПК України неявка представника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення про причину неявки, не є перешкодою для розгляду справи.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, що не з'явився двічі, ухваливши заочне рішення в справі, зі згодою позивача, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали цивільної справи та письмові докази, вважає, що позов підлягає  задоволенню по наступним підставам:

    У судовому засіданні встановлено, що всі зобов’язання за договором купівлі-продажу нерухомого майна сторонами виконані в повному обсязі, тому договір купівлі-продажу повинен бути визнаний дійсним.

        Суд вважає,  що 25 липня 1997 року сторони уклали договір, який не порушує нічиїх прав та інтересів, охороняємих законом. Позивач, як покупець, свої обов’язки за договором виконав,  і за його вимогою, суд має право визнати таку угоду дійсною,  що передбачено ст. 47 ЦК України в редакції 1963 року.

        При розгляді справи суд користується нормами Цивільного Кодексу в редакції 1963 року, бо договір купівлі-продажу нерухомого майна був укладений до вступу в законну силу Цивільного Кодексу України в редакції 2003 року.

           З урахування вищевикладеного суд вважає позов ОСОБА_1 обґрунтованим та підлягаючим задоволенню.

        Керуючись ст. 47 ЦК України (в редакції 1963 року), ст. ст. 130, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – Торгова біржа «Центральна Одеська біржа» про визнання договору купівлі - продажі нерухомого майна дійсним – задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі – продажі нерухомого майна зареєстрований 25 липня 1997 року на Товарній біржі «Центральна Одеська біржа» за № 3012, за яким ОСОБА_3, який діяв від імені ОСОБА_2 на підставі довіреності, посвідченою приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Очертяною І.А. 26 травня 1997 року по реєстру 873 продав, а ОСОБА_1 купила АДРЕСА_1 яка складається в цілому з однієї житлової кімнати житлової площі 17,2 кв.м., загальною площею 29,7 кв.м.

Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом десяти днів з дня його отримання.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня оголошення ухвали про залишення заяви без задоволення, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження і одночасного направлення копії апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області

Головуючий                                                                                               М.П. Непорада