Справа 22ц – 3828/2010 Головуючий в 1-ій інстанції Іванюк Т.І.
Категорія цивільна Доповідач Мамонова О.Є.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2010 року Апеляційний суд Чернігівської області в складі :
головуючого – судді Позігуна М.І.,
суддів – Мамонової О.Є., Шемець Н.В.,
при секретарі – Коваленко Ю.В,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Чернігівської області в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області на рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 20 липня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області про стягнення недоплачених коштів, передбачених Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,
в с т а н о в и в :
У червні 2010 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про стягнення з УПФУ в Козелецькому районі невиплачених на її користь коштів, що передбачені ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в сумі 20487,60 грн. за період з 01 квітня 2007 року по 01 квітня 2010 року, мотивуючи тим, що вона є пенсіонером за віком та має статус потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії, оскільки проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю. Відповідно до ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, підвищуються в розмірі 1-ї мінімальної заробітної плати щомісяця, а отже, розмір недоплачених їй коштів становить 20487,60 грн.
Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 20 липня 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто із УПФУ в Козелецькому районі на користь позивача 18091 грн. 87 коп., в іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі УПФУ в Козелецькому районі просить скасувати рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 20 липня 2010 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно із Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Крім того, судом при винесенні рішення не враховано положення Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та Постанови КМУ № 836, якою встановлено, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, установлено надбавку в розмірі 5,20 грн. Отже, дії УПФУ в Козелецькому районі відповідають вимогам законодавства, що суд не врахував при винесенні рішення.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції – скасуванню, з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є пенсіонером за віком та має статус потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії (а.с. 6, 7).
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої виходив з того, що дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії суперечать вимогам ст. 39 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а тому з відповідача підлягає стягненню різниця між виплаченою відповідачем пенсією та доплатою непрацюючому пенсіонеру та розміром даної доплати, що має бути нарахована відповідно до вимог ст. 39 вищевказаного закону.
Однак апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.
Згідно ч. 2 ст. 1 ЦК України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи те, що даний спір є спором між фізичною особою та суб’єктом владних повноважень з приводу виплати грошової допомоги, тобто наявні соціальні правовідносини, що носять публічно-правовий характер, суд першої інстанції не мав правових підстав для ухвалення рішення про стягнення конкретної суми недоплати, оскільки зазначений спосіб захисту прав до спірних правовідносин не застосовується.
За таких обставин апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області підлягає задоволенню, а рішення суду – скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позову, що не перешкоджає позивачу звернутися до суду із позовом щодо визнання дій відповідача незаконними, та в разі незаконності його дій – зобов'язати провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону.
Керуючись ст.ст. 303, 304-1, 307, 309, 313, 314, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
в и р і ш и в :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області - задовольнити .
Рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 20 липня 2010 року - скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області про стягнення недоплачених коштів, передбачених Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” – відмовити.
Рішення набирає чинності негайно і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: Судді: