Справа № 2-930/2006 г.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

15.08.2006 року, Кам’янобрідський районний суд м.Луганська, у складі:

головуючого  судді Котлярової І.Ю.

при секретарі Вагіній М.О.

розглянув у попередньому судовому засіданні у залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління комунального майна  Луганської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування,  -

ВСТАНОВИВ:

Позивач  звернувся  до суду  з позовом, в якому просив визнати за ним право власності на спадщину відкриту після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, у вигляді Ѕ частини домобудівлі АДРЕСА_1.

Позивач у попередньому судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з’явився, надав суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутністю, з позовними вимогами позивача згоден у повному обсязі.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що   ОСОБА_4 та ОСОБА_5 володіли на праві приватної власності по 1/2 частки домоволодіння за адресою - АДРЕСА_1 на підставі договору про надання земельної ділянки для будівництва житлового будинку з виконкомом Луганської міської ради від
1 березня 1957 року, посвідченого 1 -ю Луганською державною нотаріальною конторою 13 березня 1957 року.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2. За життя ОСОБА_5 уклала заповіт від 25 жовтня 1988 року, згідно якого все належне їй майно заповіла ОСОБА_3, який прийняв спадщину, відкриту після смерті матері - 1/2 частку домоволодіння за адресою - АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 30 березня 1999 року. Позивач мешкав в будинку батьків до 1970 року, потім побудував будинок поруч - АДРЕСА_1, щоб і надалі проживати поруч з батьками - однією сім'єю, оскільки батьки вже були похилого віку й потребували догляду. На час смерті батька позивач проживав за вказаною адресою, фактично вступив в управління спадковим майном - 1/2 часткою домоволодіння АДРЕСА_1, яка належала батьку. Інших спадкоємців не було. Тому, відповідно до ст. 1268 ЦК України, позивач вважається таким, що прийняв спадщину, відкриту після смерті батька - 1/2 частку домоволодіння.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Згідно ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємиць, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 328, 1217-1223, 1261, 1268 ЦК України, 10,11, 60, 212-215 ЦПК України, суд , -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на спадщину, відкриту після смерті ОСОБА_4 – Ѕ частку домоволодіння АДРЕСА_1.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя (підпис)                              Оригінал рішення знаходиться у цивільній справі№2-930/06

Копія вірна                                    яка зберігається у Кам’янобрідському районному суді

                           м.Луганська          

СУДДЯ                                                                                                        І.Ю.КОТЛЯРОВА