Справа № 2-926/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2010 року

Новокаховський міський суд Херсонської області в складі:  

головуючого судді – Пилипенко С.В.,

при секретарі - Стародубцевій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Каховка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до голови Новокаховської міської правозахисної громадської організації «Товариство захисту прав та інтересів людини» ОСОБА_2, та очолюваної нею організації про визнання дій, щодо виключення його з членів Новокаховської міської правозахисної громадської організації «Товариство захисту прав та інтересів людини», незаконними та нанесенні позивачу значної моральної і фізичної шкоди, стягнення за завдану  моральну і фізичну шкоду в сумі 1699 гривень,

встановив:

    Позивач  звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що став членом Новокаховської міської правозахисної громадської організації «Товариство захисту прав та інтересів людини» в літку 2007 року, взявши участь у її створенні. 06 березня 2010 року на загальних зборах НК МПГО «Товариства захисту прав людини» позивача  виключили із її членів. 12.03.2010 року позивач на свою заяву отримав письмове повідомлення про виключення його з членів товариства та вимогу здати посвідчення його члена.     Посилаючись на те, що незаконними діями голови товариства і його членів, які підтримали її в нападках і звинуваченнях проти позивача, йому було завдано значну моральну і фізичну шкоду його здоров’ю. Позивач просив суд: визнати дії голови НК МПГО «Товариства захисту прав та інтересів людини» ОСОБА_2 та очолюваної нею організації по незаконному виключенню його з її членів незаконними; визнати дії голови НК МПГО та очолюваної нею організації в нанесенні йому значної моральної і фізичної шкоди незаконними; стягнути з ОСОБА_2 та очолюваної нею НК МПГО «Товариства захисту прав та інтересів людини», завдану йому через їхні незаконні дії проти нього моральну і фізичну шкоду, гроші в сумі 1699 грн.; стягнути з відповідачів судові витрати в сумі 116,5 грн. (64,50грн.- держмито і послуги банку, 40 грн. за виготовлення на комп’ютері матеріалів позову, 7,00 грн. - за виготовлення ксерокопій документів), 5,00грн. – поштові витрати, 34 гривні 50 копійок за виготовлення на  комп’ютері документів.

В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне:

Право громадян на свободу об’єднань є невід’ємним правом людини, що закріплено в Загальній декларації прав людини, ст.ст. 34, 36, 40, 55 Конституції України, ст.6 Конвенції з захисту прав людини і основних свобод, преамбулі Закону України «Про об’єднання громадян».

    В судовому засіданні позивач неодноразово уточнював позовні вимоги, просив суд в зв’язку з витребуванням судом від нього додаткових документів збільшити судові витрати на 34,50 грн., а також 8,90 грн. за виготовлення ксерокопій та тексту клопотання про долучення до матеріалів справи як письмових доказів копії його статей і заміток в газетах «Молодь України», «Слово Просвіти», та копію замітки «За праву солідарність». Позов підтримав, просив суд задовольнити заявлені вимоги.

    Відповідачка в судовому засіданні заперечувала проти заявлених вимог з огляду на те, що дії відповідача щодо виключення позивача із членів НК МПГО «Товариство захисту прав та інтересів людини» ґрунтуються на положеннях Статуту даної громадської організації. Вважає позов необґрунтованим та таким, що не ґрунтується на вимогах Закону. Ствердження в позові позивачем, що нібито порушення Товариством вимог ст. 40 Конституції України не має свого підтвердження ні в підставах позову ні в доказах. Так, як вимоги ст. 40 Конституції України стосуються права на звернення в органи державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових та службових осіб цих органів стосовно розгляду звернення і наданні обґрунтованої відповіді. З доказів, що додані позивачем до позову вбачається, що ОСОБА_1 отримав відповіді Товариства на всі його письмові звернення терміном до 10 днів. Окрім того, відповідач – Новокаховська міська правозахисна громадська організація «Товариство захисту прав та інтересів людини» є юридичною особою, що діє в межах свого статуту та не відноситься  до органів державної влади чи місцевого самоврядування, оскільки не утворювалася цими органами. Також, відповідно до Статуту Товариства голова організації є вищою посадовою особою Товариства, а не посадовою і службовою особою органів державної влади, чи органів місцевого самоврядування. З наведеного вбачається помилкове застосування ОСОБА_1 даної статті Конституції України, яка не розповсюджується на дані види правовідносини сторін.

    Відповідачка ОСОБА_2 заперечувала, що будь-які дії стосовно виключення позивача ОСОБА_1 з членів НК МПГО «Товариство захисту прав людини», призвели до завдання моральної чи матеріальної шкоди позивачу, оскільки рішення прийняте більшістю голосів на загальних зборах Товариства 06.03.2010 року.

Виходячи із змісту позовних вимог і тексту позову позивач визнав свою
присутність на засіданні Ради Товариства 27.02.2010р. та на загальних зборах
06.03.2010р., рішеннями яких органів Товариства його виключено із його членів, про що він був належним чином повідомлений. Зазначаючи, в позові про те що по його
питанню тривало обговорення 3 год. (проте в дійсності 2 години) ОСОБА_1 підтвердив що був присутнім при обговоренні даного питання, тобто, йому відома думка кожного члена організації по його питанню, про що позивач зазначив, що не погодився з цими думками, яких була більшість і в знак протесту покинув до голосування як загальні збори Товариства так і засідання Ради.

Таким чином, в позовній заяві позивач  фактично  підтвердив виконання вимог Статуту Товариства, тобто, законність дій його членів  в частині його виключення ОСОБА_1 із складу членів організації.

Данні представлені позивачем в позові стосовно ненадання йому на зборах слова для виступу є свідомим недостовірним викладенням фактів. ОСОБА_1 неодноразово виступав на зборах, перебивав виступаючих, коментував їх, висловлював свої доводи, думки і переконання.

    Оскільки, дії Товариства по виключенню ОСОБА_1 є законними, в межах своїх повноважень передбачених Статутом організації посилання позивача на відшкодування йому моральної шкоди з підстав його виключення із членства Товариства, вважаємо не ґрунтуються на вимогах закону, є необґрунтованими та не підтверджуються належними доказами на підтвердження ушкодження здоров'я у зв'язку з фізичним болем та душевними   стражданнями.

    Всі інші доводи в позові не є підставою для суті позовних вимог, тому до уваги не беруться, оскільки носять за змістом емоційні висловлювання позивача, які є голослівним висловлюванням і не підкріплені жодним документом або доказом в судовому засіданні.

Окрім того, ОСОБА_2 надала заперечення - позивач в підставах   позову   відносно відмови йому у наданні протоколу загальних зборів вказав відомості, що не відповідають дійсності.

Так 09.03.2010р. вих..№28 Товариство письмово повідомило ОСОБА_1 про виключення його   з   членів   Товариства   на   підставі рішення   загальних   зборів   від   06.04.2010 року відповідь   на   яке   позивач   просив   надати   йому   копії   сторінок   з   журналу   обліку громадян громадською приймальнею та список членів Товариства.

09.03.2010р. ОСОБА_1 направив до Товариства  заяву від 07.03.2010р. з вимогою надати йому  протокол   загальних    зборів   від   06.03.2010р.   виконаний   державною   мовою,   у відповідь   на  яке   15.03.2010р. вих..№ 29   Товариство   направило   ОСОБА_1   витяг  з протоколу загальних зборів від 06.03.2010 року по питанню за №1 в повістці зборів, що стосується ОСОБА_1 Даний лист направлено рекомендованою поштою позивачу, яку останній отримав згідно відмітки на поштовому повідомленні № 431951 отримав особисто 18.03.2010р.

Незважаючи на те, що позивач приховав в підставах позову факт направлення йому і отримання ним витягу з протоколу загальних зборів від 06.03.2010р., в додатках до позову ним додано копії всіх вказаних вище листів Товариства а також, витяг з протоколу від 06.03.2010р. по питанню №1, що підтверджує отримання ОСОБА_1 повної інформації з питання виключення його з членів Товариства як рішенням Ради так і рішенням загальних зборів Товариства.

Таким чином ОСОБА_1 отримав інформацію в повному обсязі з питання що стосується його особисто.

Просила суд в задоволенні позову ОСОБА_1  відмовити.

Вислухавши учасників судового розгляду, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Згідно ч. 1 ст. 36 Конституції України громадяни України мають право на свободу об’єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей.  

У відповідністю з ч. 1 ст. 314 ЦК України фізичні особи мають право на свободу об’єднання у політичні партії та громадські організації.

У відповідністю зі ст. 3 Закону України «Про об’єднання громадян» громадською  організацією є об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних,  економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.  

    У відповідністю з ч. ч. 1, 4 ст. 6 Закону України «Про об’єднання громадян» об'єднання громадян створюються і діють на основі добровільності, рівноправності їх членів (учасників), самоврядування, законності та  гласності.  

    У відповідністю зі ст. 14 Закону України «Про об’єднання громадян» легалізація   (офіційне визнання) об'єднань громадян є обов'язковою і здійснюється шляхом їх реєстрації або  повідомлення про заснування. Діяльність об'єднань громадян, які  не легалізовані або примусово розпущені за рішенням суду, є протизаконною.

Легалізація громадської організації здійснюється відповідно Міністерством юстиції  України, місцевими органами державної виконавчої влади, виконавчими комітетами сільських,  селищних, міських Рад народних депутатів.

Установчими зборами НК МПГО «Товариство захисту прав людини» протокол № 1 від 16.08.2007 року прийнято Статут Новокаховської міської правозахисної громадської організації «Товариство захисту прав та інтересів людини», зареєстровано рішенням виконавчого комітету Новокаховської міської ради від 23.10.2007 року.

Статутом затвердженні наступні положення:

1.1 Новокаховська міська правозахисна громадська організація «Товариство захисту прав та інтересів людини» (скорочена назва НК МПГО «Товариство захисту прав людини» є об’єднанням громадян на основі спільних інтересів для захисту їх громадських, політичних, економічних, соціальних, культурних, екологічних, інформаційних прав та задоволення законних інтересів, в т.ч. щодо захисту прав і свобод громадян та законної протидії правопорушникам і злочинцям.

1.3. Товариство діє на принципах добровільності, рівноправності його членів, демократичного самоврядування, законності та гласності.

4.2. Членом Товариства може бути громадянин України та особа без громадянства, які постійно проживають на території України та яка досягла віку 16 років, являється дієздатною, визнає статут та поділяє цілі і завдання Товариства.

4.4. Члени товариства мають право:

- обирати та бути обраними до складу статутних органів Товариства;

- отримувати інформацію про діяльність товариства;

- на участь у загальних зборах Товариства, засіданнях статутних органів, коли розглядається їхня справа.

4.5. Члени товариства зобов’язані:

- дотримуватись положень даного Статуту та інших організаційних документів Товариства;

- виконувати рішення, накази, доручення органів управління і керівних осіб Товариства та відповідного місцевого осередку, прийняті в межах їх повноважень;

- сприяти росту престижу й авторитету Товариства, пропагувати його ідеї, популяризувати його назву та символіку.

4.7. Членство в Товаристві не сумісне з діями, спрямованими на підрив авторитету, Товариства, порушенням прав людини, пропагандою насильства, етнічної, расової чи релігійної ворожнечі.

4.8. За невиконання завдань Товариства та статутних вимог до члена організації застосовується попередження, догана та виключення з Товариства.

5.2.1. Вищим органом управління Товариства є Загальні збори (конференція), що скликаються головою або Радою Товариства і проводяться в міру потреби, але не рідше одного разу на рік.

Загальні збори (конференція) правомочні за наявності  не менше половини членів організації. Рішення приймаються простою більшістю голосів. Кожен учасник має один голос, якщо інше не встановлено законом.

До компетенції Загальних зборів відносяться питання:

- затвердження Статуту Товариства, внесення до нього змін та доповнень;

- здійснюють прийом у члени Товариства та виключення з нього;

5.2.2. Виконавчим органом управління Товариства є Рада, кількісний та особовий склад якого визначається Загальними зборами строком на 3 роки. Засідання Ради проводяться не рідше одного разу у півріччя і є правомочними, якщо на них присутні не менше 2/3 членів Ради. Позачергові засідання Ради можуть бути ініційовані головою Ради, 1/3 членів Ради або органом контролю-ревізії.

Рішення Ради приймаються простою більшістю голосів присутніх її членів. У випадку однакового поділу голосів вирішальним є голос голови Ради.

До компетенції Ради Товариства відносяться питання:

- обрання зі свого складу голови Ради та його звільнення (позбавлення статусу та повноважень);

- розгляд заяв громадян про вступ до організації, персональні справи, питання щодо виключення з Товариства осіб за дії, не сумісні з перебуванням у ньому, і прийняття відповідних рішень з цих питань;

- порушення питання притягнення до відповідальності членів Товариства, винних у завданні йому майнової чи не майнової шкоди.

Судом встановлено, що позивач був членом Новокаховської міської правозахисної організації «Товариство захисту прав та інтересів людини» до 06.03.2010 року, коли рішенням загальних зборів Товариства його виключено із її членів за дії спрямовані на підрив авторитету Товариства та завдання немайнової шкоди організації.

З протоколу № 15 загальних зборів НК МПГО «Товариство захисту прав людини» від 06.03.2010 року вбачається, що згідно порядку денного Товариства розглядалися питання: про порушення ОСОБА_1 статуту Товариства; питання порушення ОСОБА_5 статуту Товариства; розгляд заяв членів товариства про вихід із членства. Кількість учасників зборів – 21 особа, загальний склад – 24 особи, відсутні – 3 особи. По порядку денному вирішили виключити у відповідності до вимог п.4.7, 4.5, 5.2.1 Статуту Товариства ОСОБА_1 з товариства за дії спрямовані на підрив авторитету Товариства та завдання немайнової шкоди організації. Підставою для прийняття рішення була інформація з огляду на те, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до голови міськради ОСОБА_6 та редактора газети «Нова Каховка» ОСОБА_1 в зв’язку з надрукуванням про позивача в газеті «Нова Каховка» статті «День Победы обозвали шабашем», яка зганьбила його в очах мешканців міста, і через яку товариство втрачає можливість користуватися кімнатою для роботи в приміщенні ради ветеранів, так як ОСОБА_6 звернувся до неї з проханням відмовити в його наданні для організації роботи, сказавши, що позивач порушив Статут, так як вчинив дії спрямовані на підрив авторитету Товариства та завдав їй немайнову шкоду.

    В судовому засіданні позивач запропонував відповідачу мирову угоду за умови, якщо останні вибачаться перед ним, та його буде поновлено в членах громадської організації. Зазначена пропозиція позивача була поставлена на обговорення на загальних зборах НК МПГО «Товариство захисту прав людини». Згідно протоколу загальних зборів НК МПГО «Товариство захисту прав людини»  № 16 від 15.05.2010 року присутні на зборах -15 осіб, загальний склад – 22 особи, відсутні – 6 осіб. Згідно порядку денного розглядались питання: - стосовно подання позовної заяви ОСОБА_1 до Новокаховського міського суду до Товариства про визнання дій організації неправомірними щодо виключення його з членів організації. Про вимоги суду щодо надання списку членів Товариства в суд по заяві Лисака про забезпечення позову; - стосовно пропозиції мирової угоди ОСОБА_1. Вирішили: 2. Відмовити ОСОБА_1 у мировій угоді та не поновлювати його в членстві Товариства. (голосували:  «ЗА» - 12 членів товариства, «проти» - 2 (ОСОБА_3, ОСОБА_8), «утримався» - 1 (ОСОБА_9)).    

Суд вважає, що  позивачем  не надано жодного належного доказу, який би з достовірністю підтверджував факт порушення діями НК МПГО «Товариство захисту прав та інтересів людини»  прав позивача - ОСОБА_1. В той же час судом встановлено, а позивачем не спростовано той факт, що останній порушив статут Товариства, бо вчинив дії, спрямовані на підрив авторитету Товариства та завдав йому немайнову шкоду, безпідставно порушив свої обов’язки, покладені на нього п.п.4.5.,4.7. Статутом, що і привело  до виключення його  з членів  Товариства.

Враховуючи викладене, суд прийшов  до висновку, що всі дії Товариства по факту проведення процедури виключення ОСОБА_1 з членів Новокаховської міської правозахисної громадської організації «Товариство захисту прав та інтересів людини» правомірні  та були проведені відповідно до діючого законодавства та в межах наданих повноважень.    

Відповідно  до вимог ст. 13 Закону України  «Про об’єднання громадян», об’єднання громадян діє на основі статуту або положення, що  регулює  його  діяльність.

Згідно  п. 4.5  Статуту НК МПГО «Товариство захисту прав та інтересів людини»,  члени  товариства   зобов’язані: дотримуватись положень даного Статуту та інших організаційних документів Товариства; виконувати рішення, накази, доручення органів управління і керівних осіб Товариства та відповідного місцевого осередку, прийняті в межах їх повноважень; брати участь у виконанні рішень статутних органів організації; сприяти росту престижу й авторитету Товариства, пропагувати його ідеї, популяризувати його назву та символіку;

Згідно п. 4.7. Статуту НК МПГО «Товариство захисту прав та інтересів людини»,  членство в товаристві не сумісне з діями, спрямованими на підрив авторитету Товариства, порушенням прав людини, пропагандою насильства, етнічної, расової чи релігійної ворожнечі.

Пунктом 5.2.1.  Статуту НК МПГО «Товариство захисту прав та інтересів людини»,  визначено  вищим  органом управління Товариства - загальні  збори (конференція), що скликаються головою або Радою Товариства і проводяться в міру потреби, але не рідше одного разу на рік.  Загальні  збори (конференція)  правомочні  вирішувати  питання, якщо  на  них  присутні не менше половини членів організації.  Рішення  приймаються простою  більшістю голосів. Кожен учасник має 1 голос, якщо інше не встановлено законом.          

Доводи  позивача  про те, що його виключено з членів  товариства незаконним рішенням прийнятим на загальних зборах від 06.03.2010 року – не правомочні,  безпідставні та необґрунтовані.

Виходячи з принципу диспозитивності та відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні  справи не інакше, як за зверненням  фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін і інших осіб, які беруть участь  у справі. Згідно ст.ст. 57, 58 ЦПК України, суд встановлює наявність або відсутність  обставин, що обґрунтовують вимоги сторін на підставі  належних доказів. Відповідно до вимог  ч.2 ст. 59 ЦПК України, обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути  підтверджені іншими  засобами доказування.

Згідно вимог  ст. 60 ЦПК України, кожна  сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

1. Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що шостого березня 2010 року на зборах Товариства з 9 по 10 годину були присутні 21 особа. По першому питанню порядку денного порушення ОСОБА_1 статуту товариства вона особисто голосувала за його виключення з членів Товариства. Підтвердила той факт, що за виключення ОСОБА_1 проголосували – 17 осіб, проти – 5, один не голосував. Позивачу надавалося слово на зборах, проте він викрикував з місця перебиваючи інших учасників, та покинув збори за власним бажанням достроково не дочекавшись голосування.

2. Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що на загальних зборах НК МПГО «Товариство захисту прав людини» яке відбулося 06.03.2010 року, були присутні  – 21 особа, від загальної кількості - 24 особи. По порядку денному, першим питанням розглядалось питання про порушення ОСОБА_1 статуту товариства, по-другому питанню денного – порушення ОСОБА_5 статуту товариства, по-третьому питанню – розгляд заяв членів товариства про вихід із членства. Особисто він голосував за виключення позивача з членів Товариства за порушення останнім Статуту товариства, що сприяли підриву авторитету Товариства та завдали немайнової шкоди організації. Він був одним із членів товариства, хто ініціював виключення ОСОБА_1 за не виконання Статуту Новокаховської міської правозахисної громадської організації «Товариство захисту прав людини», який, на висловлювання позивача обмежує його Конституційні права і він відмовився його виконувати. Стосовно надуманих позивачем погроз фізичної розправи над ним, то нічого подібного не було оскільки ним вівся протокол загальних зборів, тому він уважно стежив за всіма учасниками. ОСОБА_1 добровільно, завчасно покинув збори Товариства не дочекавшись результатів голосування. За виключення проголосували – 15; проти – 5; не голосував – 1.

3. Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що 06.03.2010 року він приймав участь у Раді, позивач був невдоволений тим, що він розмовляв з ним російською мовою, піднімалося питання стосовно прапору над виконкомом (прапор перемоги), релігійні відносини, позивач виступав та викрикував. Згодом ОСОБА_1 покинув загальні збори Товариства. Я сказав щоб голосували за виключення позивача з членів товариства. Під час голосування його не було.  

4. Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що 06.03.2010 року  на загальних зборах Товариства НК МПГО на порядку денному перебувало питання про виключення ОСОБА_1 з його членів, начебто однією з підстав було те, що позивач без згоди голови товариства звертається до суду з позовом до ОСОБА_6. Те, що чоловік ОСОБА_2 погрожував ОСОБА_1 він підтвердити не може, оскільки зазначеного випадку не було. Особисто знає всіх членів товариства, проте трьох бачив вперше. Голосував проти того щоб позивача виключали з членів Товариства, оскільки на його думку ОСОБА_1 нічого поганого для товариства не зробив. На повторних  зборах Товариства від 15.05.2010 року де на порядку денному було питання пропозиції ОСОБА_1 під час судового засідання стосовно мирової угоди (вибачення перед ним та повернення його до членів організації), голосував проти відмови позивачу у мировій угоді та не поновлюванні його у членстві.

5. Свідок ОСОБА_14. суду пояснив, що 06.03.2010 року він на зборах голосував проти виключення позивача з громадської організації, на зборах була не коректна поведінка учасників, проте ОСОБА_1 ніхто не погрожував, на зборах було двадцять три особи, п’ятеро з них проголосували проти виключення позивача із членів Товариства, а всі інші – за. Засновником Товариства є ОСОБА_2, до товариства його запросив ОСОБА_12.

6. Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що на зборах Товариства від 06.03.2010 року він особисто голосував проти виключення ОСОБА_1 з членів Товариства. По порядку ведення зборів порушень не бачив. З усіх присутніх двох, трьох чоловік бачив у перше. Всього на зборах були присутні 21 особа, голосували всі, збори проведені без порушень.

7. Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що  ОСОБА_1А не є засновником Товариства, на зборах 06.03.2010 року голосувала проти виключення його з членів Товариства. Агресії стосовно фізичної розправи над позивачем під час зборів не було.

8. Свідок ОСОБА_15 суду пояснила, що під час зборів 06.03.2010 року її повідомляли про порядок денний загальних зборів Товариства, вона голосувала проти виключення ОСОБА_1 з членів Товариства, загальна кількість присутніх на зборах - 21 особа, проти виключення позивача з членів Товариства проголосували – 5 осіб, не голосувала – 1 особа, «за»-15 осіб. На зборах вона сиділа поруч з ОСОБА_1 та постійно його заспокоювала, оскільки останній вів себе збуджено.

Вимоги про стягнення з ОСОБА_2 та очолюваної нею НК МПГО «Товариство захисту прав та інтересів людини» завдану позивачу моральну і фізичну шкоду, також не підлягають  задоволенню,  оскільки відповідно до п. З Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року №4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу, або ділової репутації, моральних переживаннях у зв’язку з ушкодженням здоров’я, у порушення права власності ( в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв’язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв’язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Cт. 2З ЦК України, вказує, що моральна шкода може полягати, зокрема: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала в зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів сім’ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі, гідності, а також: ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Виходячи із змісту ч. 1 cт. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В матеріалах справи відсутні докази, що підтверджували би факт спричинення моральної шкоди позивачу та необхідність її відшкодування.

Відповідно до статті 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В позовній заяві позивачем зазначено, що діями відповідача йому було спричинено  значної моральної і фізичної шкоди, які, з його слів, вивили його з звичного ритму життя, нанесли психічну травму і пов’язані з нею наслідки для стану його здоров’я, погіршення взаємин з рідними і близькими, порушення планів життя і інші негативні фактори. Проте позивачем не надано ніякого документу, який би свідчив про підтвердження негативного стану здоров'я саме після отримання ним, як зазначено в позовній заяві, безглуздих звинувачень на його адресу, образ, наклепів, спроби фізичної розправи з ним з боку чоловіка ОСОБА_2, та незаконного виключення з членів товариства НК МПГО «Товариство захисту прав та інтересів людини». Як доказ  перенесення ним нервового стресу, не відповідає вимогам ст. 212 ЦПК України, оскільки з наданої до суду, картки контролю артеріального тиску ОСОБА_1 не вбачається, що незначні коливання артеріального тиску є наслідком незаконного виключення з «Товариства захисту прав та інтересів людини».

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що загальними зборами товариства Новокаховської міської правозахисної громадської організації «Товариство захисту прав та інтересів людини» від  06.03.2010 року правомірно згідно п.4.5, 4.7, 5.2.1. положень Статуту Товариства за порушення ОСОБА_1 статуту товариства,  невизнання статуту як такого, що порушує його Конституційні права, його виключено більшістю голосів, а саме - 15 з 21 одного присутніх на зборах. Посилання позивача на те, що не було кворуму під час голосування на зборах спростовано показаннями свідків: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_16. Показання свідка ОСОБА_13 стосовно того що під час голосування були присутні 17 осіб, з яких  проголосували «за»-12, «проти» - 5, суд не бере до уваги, оскільки дані покази спростовуються показаннями більшості свідків допитаних під час судового засідання.

Стосовно, начебто страждань позивача, та спричинення йому моральної та фізичної шкоди за незаконне виключення його з членів Товариства  судом не приймаються до уваги, оскільки ОСОБА_1 пропонували добровільно вийти з членів НК МПГО «Товариство захисту прав та інтересів людини», оскільки як вбачається  з пояснень позивача положення  Статуту обмежують  його Конституційні права та він відмовляється виконувати п. 4.5. даного Статуту. ОСОБА_1 сам запропонував голові Товариства  ОСОБА_2 поставити питання на загальних зборах  про його виключення з членів НК МПГО «Товариство захисту прав та інтересів людини», за результатами яких рішення відповідно до п.5.2.1. Статуту прийнято простою більшістю голосів членів організації присутніх при голосуванні на загальних зборах.

Таким  чином, дослідивши  обставини  справи, перевіривши їх належними та допустимими  доказами, суд, виходячи з принципів розумності та справедливості,  не знаходить правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1, оскільки в судовому засіданні не встановлено та не підтверджено допустимими та належними доказами, що право позивача порушено  винними діями відповідачів  та потребує судового захисту,  у зв’язку з чим вважає   необхідним у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Керуючись ч. 1 ст. 36 Конституції України,  Законом України «Про об’єднання громадян», ст.ст. 3, 13,15, 16, 314, 319  Цивільного кодексу України,  керуючись ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 57-61, 88,  209, 212, 214-215, 218, 223  Цивільного  процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :  

    У задоволенні позову ОСОБА_1 до голови Новокаховської міської правозахисної громадської організації «Товариство захисту прав та інтересів людини» та очолюваної нею організації про визнання дій відповідачів, щодо виключення позивача з членів Новокаховської міської правозахисної громадської організації «Товариство захисту прав та інтересів людини», незаконними, та нанесенні позивачу значної моральної і фізичної шкоди, стягнення за завдану  моральну і фізичну шкоду в сумі 1699 гривень – відмовити.

    Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                       С.В. Пилипенко