Справа № 2-а-576/10/1512
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2010 року Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Гниличенко М.В.
при секретарі – Марковій О.С.
розглянувши в судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної автомобільної інспекції м. Біла Церква щодо оскарження дій суб’єкта владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи , суд, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної автомобільної інспекції м. Біла Церква, яким просить поновити йому строк оскарження постанови АІ 020846 по справі про адміністративне правопорушення від 9 серпня 2009 року, а також визнати зазначену постанову нечинною, скасувати її та закрити провадження у справі.
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач до судового засідання не з’явився, про час та день слухання справи повідомлявся належним чином.
Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судом, 9 серпня 2009 року відносно позивача відповідачем ІДПС Мізерним А.В. було винесено постанову АІ № 020846 по справі про адміністративне правопорушення, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень за скоєне ним правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КпАП України, а саме в постанові зазначено, що позивач 9.08.2009 року на 27 км. автошляху « Київ Одеса» о 18 годині 20 хв. керуючи автомобілем порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху, а саме в населеному пункті Глеваха позначеному дорожнім знаком 5.45 рухався зі швидкістю 91 км/год чим порушив п.12.4 Правила дорожнього руху./а.с.3/
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення вбачається, що позивачем вона не підписана, згідно наданих позивачем пояснень, він не згоден з тим, що він скоїв адміністративне правопорушення.
Але незважаючи на те, що відповідно до ст. 251 КпАП України, доказами по справі є також пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у постанові прийнятій відповідачем не наведено будь-якої оцінки вказаного доказу.
Крім того, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесені постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідачем порушені вимоги наведеної норми, а також порушено ст. 280 КпАП України. Так, відповідачем не вказано на якому транспортному засобі рухався позивач ( марка, державний номер), та з допомогою якого приладу вимірювалась швидкість.
Що стосується причин пропуску позивачем строку на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд вважає їх поважними, оскільки згідно ст. 289 КпАП України, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу .
В позовній заяві позивач зазначив, що дізнався про винесення судом оскаржуваної постанови лише 17 січня 2010 року отримавши поштою виклик Першого Київського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, а подав адміністративний позов до суду 20 січня 2010 року, тобто на протязі десяти днів з моменту отримання копії постанови.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КпАП України. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача є законними, доведеними та обґрунтованими, тому підлягають задоволенню у повному обсязі, оскаржувана постанова скасуванню, а провадження по справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності – закриттю.
Керуючись ст. ст. 159, 161, 162, 163 КАС України, ст. 251, 283, 284, 288, 289, 293 КпАП України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Визнати нечинною та скасувати постанову АІ № 020846 від 9 серпня 2009 року по справі про адміністративне правопорушення винесену відносно ОСОБА_1 інспектором ДПС Білоцерківської роти лейтенантом міліції Мізерним Анатолієм Володимировичем.
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України - закрити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Київського районного суду міста Одеси заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду міста Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження і одночасного направлення копії апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.В.Гниличенко