УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-4504/10                                                                       Головуючий в 1 інстанції   -   Боженко Л.В.

Категорія  - 57                                                                                     Доповідач   -  Пищида М.М.

У Х В А Л А
І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

11 серпня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого  судді     - Кочкової О.В.

суддів             - Пищиди М.М., Григорченко Е.І.

при секретарі         - Кононенко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про перерахунок та стягнення заборгованості розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку , -  

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про перерахунок та стягнення заборгованості розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від           30 березня 2010 року в задоволені позову відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду та винести нову постанову, якою задовольнити її позовні вимоги, обґрунтовуючи свої заперечення проти постанови тим, що судом при винесенні постанови порушено норми матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а постанову суду залишити без змін  з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка має дитину – ІНФОРМАЦІЯ_1, в зв'язку з чим з 22 травня 2008 року знаходиться на обліку у відповідача та отримує виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Відповідно до ст. 46 «Про державний бюджет України на 2009 рік» допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України вказані положення неконституційними не визнавались.

Пунктом 22 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» від 27 грудня 2001 року з послідуючими змінами - відповідно до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 р. - 50 відсотками, з 1 січня 2009 р. - 75 відсотками, з 1 січня 2010 р. - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.

Відповідач здійснював нарахування та  виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2009 рік відповідно до вказаних положень.

Доводи апеляційної скарги, про те, що відповідач повинен був керуватись при нарахуванні допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» не можна прийняти до уваги, оскільки вказаний Закон є спеціальним і регулює підстави здійснення виплати Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а не відповідачем.

Суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з’ясував  права та обов’язки сторін, обставини справи та дав їм належну правову оцінку, ухвалив постанову, яка відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, приведені в апеляційній скарзі доводи позивача не спростовують правильність висновків суду, тому постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 308 ЦПК України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

            Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від               30 березня 2010 року   - залишити без змін.  

  Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та є остаточною і касаційному  оскарженню не підлягає.

 Судді: