Справа № 2-3564

2010 року

  Р І Ш Е Н Н Я

И М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

19 серпня 2010 року                                                    Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді – Кайро І.А.

                    при секретарі – Рябцевої А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ялти цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою що втратила право на користування квартирою

В С Т А Н О В И В :

    Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання особи такою що втратила право на користування квартирою.

Позовні вимоги мотивовані тим, що він у теперішній час є власником квартири АДРЕСА_1.

Відповідач, будучи колишнім власником спірної квартири та будучи зареєстрованим у спірній квартирі, зобов’язання за договором купівлі – продажу не виконав, та з реєстрації по теперішній час не знявся, у зв’язку з чим він та змушений звернутися до суду з даною позовною заявою.

Відповідач у судове засідання не явилася, про день та час слухання справи сповіщений належним чином. Від нього на адресу суду надійшла телеграма, згідно якої відповідач просив суд розглянути справу у його відсутності, при цьому зазначивши, що позовні вимоги визнає.  

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача та заяву відповідача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню по наступних підставах:

    При цьому судом встановлено, що у відповідності до договору купівлі продажу квартири від 28 травня 2009 року, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 АР Крим (а.с.7).

    У відповідності до п.7 вищезазначеного договору купівлі – продажу, продавці зобов’язуються у строк до 13 червня 2009 року виписатися з вищезазначеної квартири.

 Згідно копії будинкової книги у розділі прописка, та довідки КП ЯМР РЕО №1 у квартирі АДРЕСА_1 АР Крим, до теперішнього часу також зареєстрований відповідач ОСОБА_2.

    Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином, згідно з умовами договору й вимогами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб

Відповідно до вимог ч.ч. 1,2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

    При таких обставинах суд приходить до висновку про те, що відповідач у супереч вищезазначеному договору купівлі – продажу квартири, не знявся з реєстрації у квартирі, яку їм було продано, у зв’язку з чим він повинний бути визнаний таким, що встратив право користування вищезазначеною квартирою.

    Оскільки позовні вимоги позивача задоволені, то у відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача на його користь підлягають стягненню судові витрати.

    На підставі викладеного й керуючись ст. 10,60,212-215 ЦПК України ст. 71,72 ЖК України

В И Р І Ш И В :

    Позов  ОСОБА_1 - задовольнити.

    Визнати ОСОБА_2 таким що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме судовий збір у сумі 8 (вісім) гривень 50 копійок та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у сумі 37 (тридцять сім) гривень.

Рішення суду  може бути  оскаржено  в  апеляційному  порядку  в Апеляційний суд  АРК  через  Ялтинський  міський  суд  в порядку  та строки  передбачені  ст.  ст. 294,  296  Цивільного процесуального кодексу  України.

Суддя