Справа № 2-1526/2009р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

  22.12.2009 року ,          Кам’янобрідський районний суд м.Луганська, у складі:

головуючого  судді Котлярової І.Ю.

при секретарі П’ятак О.Л.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання права власності на квартиру. В обґрунтування своїх позовних вимог вказавши, що 19.05.2005 року вона зайняла та передала ОСОБА_4 гроші в сумі 13400 гривень для придбання квартири та її переоформлення на ім’я відповідача. Відповідач в свою чергу зобов’язалась повернути гроші в строк до 19.05.2008 року, а у разі не повернення грошей у встановлений термін, зобов’язалась передати у власність позивача квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

До теперішнього часу відповідач гроші не повернула, від переоформлення квартири на ім’я позивача ухиляється. У зв’язку із чим позивач просить суд визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1,  згідно із розпискою наданою відповідачем  19.05.2005 року.

Позивач у судовому засіданні підтримала свої позовні вимоги у повному обсязі, надавши аналогічні пояснення викладеним у позові.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнала у повному обсязі, пояснивши, що дійсно 19.05.2005 року вона отримала від позивача, у якості позики, гроші у сумі 13400 гривень для придбання квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1, у зв’язку із чим надала розписку. До того ж вона зобов’язалась повернути дані гроші позивачу у строк до 19.05.2008 року, а разі не повернення грошей була зобов’язана передати позивачу у власність вищевказану квартиру. У зв’язку із тим, що вона не виконала свої зобов’язання з приводу повернення грошей, або передачі квартири у власність позивача не заперечувала проти задоволення позовних вимог.

           Суд, заслухавши пояснення позивача, відповідача, свідка, перевіривши матеріали справи та  дослідивши надані сторонами докази, вважає, що позов підлягає  задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів. У ст.10 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми. Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та у порядку, що встановлені договором.

Матеріалами справи встановлено, що 19.05.2005 року ОСОБА_4 було надано розписку про те, що вона 19.05.2005 року отримала від ОСОБА_3 гроші у сумі 13400 (тринадцять тисяч чотириста) гривень для придбання квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1, з зобов’язанням повернути гроші до 19.05.2008 року або передати у власність ОСОБА_3 вищевказану квартиру (а.с.5). При написанні даної розписки були присутні також свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Свідок ОСОБА_5, суду пояснив, що він дійсно 19.05.2005 року був присутнім при передачі грошей ОСОБА_3 у сумі 13400 гривень ОСОБА_4, у зв’язку із чим останнєю було написано власноруч розписку про отримання грошей, у якій також розписався він, та другий свідок – ОСОБА_6 Крім того, він пояснив, що ОСОБА_4 зобов’язалась повернути гроші у термін до 19.05.2008 року або передати у власність ОСОБА_3 квартиру, на придбання якої вона позичала гроші.

Суд вважає пояснення свідка достовірними, у зв’язку із тим, що він особисто був  присутнім при передачі грошей та написанні розписки, дані пояснення свідка не протиречуть і письмовим доказам наданим позивачем до суду.

Згідно із договором купівлі-продажу від 20.05.2005 року ОСОБА_4 придбала у ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 квартиру     АДРЕСА_1, даний договір було посвідчено нотаріусом ОСОБА_10, реєстровий №628 (а.с.10-12). На підставі даного договору право власності ОСОБА_4 було зареєстровано в МКП БТІ м.Луганськ 06.06.2005 року (а.с.14), та видано технічний паспорт на дану квартиру (а.с.15).

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача повністю обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню, тому вважає за необхідне визнати за ОСОБА_3 право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1

Також, відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідачки підлягають стягненню витрати понесені позивачем по сплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень та 130 гривень 40 копійок, відповідно, а загалом 250 гривень 40 копійок.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.15, 16, 1047, 1049 ЦК України, ст.ст. 10,11, 209,212, 214-215  ЦПК,  суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 120 гривень та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 130 гривень 40 копійок, а загалом 250 гривень 40 копійок.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набрало законної сили 01.01.2010 р.

Суддя (підпис)

Копія вірна

СУДДЯ                                                                                                        І.Ю.КОТЛЯРОВА