Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-1415/2010р. Головуючий в першій
інстанції Левадко С.І.
Категорія 57 Доповідач в апеляційній
інстанції Зотов В.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 травня 2010 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого: Клочка В.П.
суддів: Зотова В.С., Косенка А.М.,
при секретарі: Пономаренко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м.Севастополя на постанову Ленінського районного суду м.Севастополя від 02 листопада 2009 року , по справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя про нарахування та виплату недоплаченої надбавки до пенсії, -
В С Т А Н О В И Л А :
У жовтні 2009 року позивач зверну лась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м.Севастополя про стягнення недосплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни в розмірі 20% за період з 01.01.2009р. по серпень 2009р.
Вимоги позову мотивовані тим, що рішенням №10-рп/2008 від 22.05.2008р. Конституційний Суд України визнав неконституційним положення п.41 розділу ІІ ЗУ „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, згідно до яких ст.6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” викладено в іншій редакції, відповідно до чого відповідач щомісячно сплачував позивачу підвищення пенсії в розмірі 10% мінімального розміру пенсії за віком, замість належних 30%.
Постановою місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 02 листопада 2009 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі представник відповідача ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції через порушення норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи та просить ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному об’ємі.
Судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, вбачається з матеріалів справи, що позивач є пенсіонером за віком, має статус дитини війни, відтак і право на отримання державних соціальних гарантій, передбачених Законом України „Про соціальний захист дітей війни”.
Відповідно до ч.6, ч.3 цього Закону, дітям війни пенсії або грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком, державні соціальні гарантії не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008р., зміни, внесені пп.2 п.41 розділу ІІ ЗУ „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” визнано такими, що не відповідають Конституції України.
Після прийняття Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не вносилися, дія вказаної статті на 2009 рік не зупинялася, тому починаючи з 22.05.2008 р. відповідач повинен був виплачувати позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Судом встановлено, що у 2009 р. Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м.Севастополя дітям війни виплачувало підвищення до пенсії на підставі п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. N 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» у розмірі 49,8 гривні (10 % мінімальної пенсії за віком).
Однак, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при виплаті підвищення до пенсії дітям війни, відповідач повинен був керуватися не положеннями постанови Кабінету Міністрів України, а Законом України «Про соціальний захист дітей війни», та відповідно до ст. 6 вказаного Закону мав би нарахувати та виплатити позивачу пенсію підвищену на ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст.54 ЗУ „Про державний бюджет України на 2009р.”, в 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних та демографічних груп населення встановлено в розмірах, що діяли в грудні 2008 року, а з 01.11.2009р. прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність встановлено на рівні 573 грн.
Суд вірно оцінив те, що після прийняття рішення №10-рп/2008 ніяких змін до ст.6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” не вносилося, дія цієї статті на 2009 рік не зупинялася, відповідач повинен був виплачувати позивачу пенсію підвищену на 30% мінімальної пенсії за віком.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підставою для скасування постанови не являються, а тому колегія приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення постанови суду без змін.
Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст..308, п.1 ч.1 ст.314 ЦПК України, судова колегія,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м.Севастополя відхилити.
Постанову місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 02 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом 2-х місяців із дня набрання чинності.
Головуючий: /підпис/ В.П. Клочко
Судді: /підпис/ В.С. Зотов
/підпис/ А.М. Косенко
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду В.С. Зотов
міста Севастополя