Справа № 2-а-1780/10/0108

ПОСТАНОВА

Іменем      України

18 серпня 2010 року  16 година 15 хвилин                                                                     м. Керч

Керченський міський суд АРК  у складі:

                                         Головуючого судді – Захарової К.П.

при секретарі -  Прокопець М.А.  

               за участю: представника позивача  -  ОСОБА_1  

                              представника відповідача –  Логінової Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  адміністративний позов  ОСОБА_3 до Заступника начальника Контрольно-ревізійного управління в АРК  Кризської Р.Ю.  про  визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

            Позивач звернулася до суду з даним позовом, мотивуючи його тим, що 25.06.2010р. головним контролером-ревізором контрольно-ревізійного відділу в м. Керч Лужко Л. В. відносно неї, як начальника планово-економічного відділу Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі»,  було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДКРС № 054026, за скоєння правопорушення передбаченого. 1 ст. 164-2 КУпроАП, яке виразилося у веденні бухгалтерського обліку з порушенням встановленого порядку, а саме  у завищенні у розрахунках обсягу заборгованості минулих років різниці в тарифах на послуги водопостачання і водовідведення за 2006-2007 р.р. фактичних витрат з надання послуг населенню на суму 179072 грн., що призвело до зайвого виділення бюджетних коштів (субвенції), чим завдано державному бюджету матеріальної шкоди (збитків), що є порушенням п.1 ст.З Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні».

 Вказані недоліки були виявлені у червні 2010 р., під час  проведення ревізії фінансово-господарської діяльності КРП «ВПВКГ м. Керчі»

06.07.2010 р. заступником начальника КРУ в АРК Кризськой Р.Ю. була винесена постанова серії ДКРС № 040210, якою на неї накладене адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 164-2 КУпроАП в розмірі 170,00 грн.

З зазначеною постановою позивач не згодна, оскільки  відповідно до п.9 ст.10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні, органи КРУ у випадках передбачених законодавством накладають на керівників і інших осіб підконтрольних організацій адміністративні стягнення.

Механізм реалізації права на притягнення до адміністративної відповідальності органами КРУ встановлено Порядком проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженим постановою КМУ від 20.04.2006 р. № 550.

Позивач вказує на те, що згідно до п.50 Порядку № 550, за результатами проведеної ревізії в рамках наданих прав, органи КРУ здійснюють заходи для притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних в допущені порушень працівників об'єкту контролю. Передбачено обов'язкове фіксування результатів ревізії шляхом складання на паперовому носії відповідного акту, що повинен містити повну інформацію про підстави проведення ревізії, об'єкті ревізії і об'єкті контролю, виявлених порушеннях та особах , що допустили таке порушення.

 Таким чином, на думку позивача, тільки у випадку прямої вказівки в акті ревізії на винну особу та скоєне нею правопорушення, така особа може притягуватись до відповідальності, передбаченої законодавчими та нормативно-правовими актами.

Також позивач вказує на те, що відповідно до п.42 Порядку № 550, орган КРУ має право вжити з відповідні заходи з метою реалізації результатів ревізії, лише після підписання акту ревізії або після надання об'єкту контролю письмового висновку по результатам розгляду заперечень на акт ревізії. Отже, складання протоколу про адміністративне порушення можливе лише після закінчення процедури підписання акту ревізії.

Головним контролером-ревізором контрольно-ревізійного відділу в м. Керч Лужко Л. В. протокол про адміністративне правопорушення складено одночасно з складанням акту ревізії та наданням його на розгляд керівнику підприємства. При цьому, зазначений акт ревізії не містить жодного посилання на вчинення позивачем, як працівником підприємства, будь-якого правопорушення .

Відповідно до п. З ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення господарських операцій у первинних документах несе власник або уповноважена посадова особа, що здійснює керівництво установою.

Таким чином, на думку позивача, на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення були відсутні будь-які законні підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності.

Також позивач вказує, що  у постанові по справі про адміністративне правопорушення зазначено, що воно було скоєне у 2008 р., і контролюючим органом не було встановлено того, що дане правопорушення тривало на час виявлення. Таким чином , на дату винесення постанови заступником начальник а КРУ в АРК був пропущений строк для притягнення до адміністративної відповідальності.

Представник позивача  у судовому засіданні підтримала  позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти позову, та пояснила,  що протокол серії ДКРС № 054026 від 25.06.10 р. був складений головним контролером-ревізором контрольно-ревізійного відділу в м. Керч Лужко Л.В.  відносно ОСОБА_3. про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 статті 164-2 КУпроАП, яке виразилося у факті порушення законодавства з фінансових питань.

У вказаному  протоколі зафіксовано порушення: ведення бухгалтерського обліку з порушенням встановленого порядку - завищення в розрахунках об'єму заборгованості минулих років по різниці в тарифах на послуги водопостачання і водовідведення за 2006-2007 роки фактичні витрати по наданню послуг населенню в сумі 179072,0 грн., що привело до зайвого виділення бюджетних коштів (субвенції), чим спричинено матеріальну шкоду (збиток) державному бюджету в сумі 179072,0 грн.

Вказане порушення підтверджується розрахунками фактичної собівартості одиниці послуг з урахуванням Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання і водовідведення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №959 від 12.07.06 р. (Додатки до акту №54, № 54а)(а.с.42), переліками інших операційних витрат (Додатки до акту №55, №55а)(а.с.43), які безпосередньо підписані ОСОБА_3 Крім того, на сторінці 38, 39 акту ревізії від 25.06.10 р. №23-21/86 є посилання на вказані документи, що підтверджують порушення. Таким чином, згідно з матеріалами ревізії, винною особою у вищезазначеному правопорушенні є начальник планово-економічного відділу КРП «ВП ВКГ м. Керч» ОСОБА_3

Представник відповідача заперечувала проти доводу представника позивача стосовно того, що на ОСОБА_3 адміністративного стягнення  було накладено за межами строку притягнення до адміністративної відповідальності, тому, що  згідно з листом від 01.12.2003 № 22-34-1465 Міністерства юстиції України триваючими адміністративними проступками є проступки, пов'язані з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою,  яки припиняються або виконанням регламентованих обов'язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу.

Відповідно до ст. 38 КУпроАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні -  два місяці з дня його виявлення. Таким чином, на думку представника відповідача, правопорушення відображене у протоколі має триваючий характер, бо викривлення фінансової звітності тривало на час проведення ревізії. З часу встановлення правопорушення і притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності двомісячний термін, передбачений ст. 38 КУпроАП не сплинув. Тобто, постанова № 547 від 06.07.10 р. винесена на законних підставах.

Заслухавши пояснення сторін і дослідивши матеріали справи, суд вважає, що  позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено у судовому засіданні, позивач  була притягнута до адміністративної відповідальності на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії ДКРС № 054026, за скоєння правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 164-2 КУпроАП, яке виразилося у веденні бухгалтерського обліку з порушенням встановленого порядку, а саме у завищенні у розрахунках обсягу заборгованості минулих років різниці в тарифах на послуги водопостачання і водовідведення за 2006-2007 р. р. фактичних витрат з надання послуг населенню на суму 179072 грн., що призвело до зайвого виділення бюджетних коштів (субвенції), чим завдано державному бюджету матеріальної шкоди (збитків), що є порушенням п.1 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні».

Суд знаходить  переконливими  доводи представника позивача стосовно того, що головним контролером-ревізором контрольно-ревізійного відділу в м. Керч Лужко Л. В. при складанні протоколу про адміністративне правопорушення були  порушені  вимоги Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженим постановою КМУ від 20.04.2006 р. № 550 та кладе їх у основу постанови, а саме:

 п.35  Порядку № 550,   встановлено, що за результатами проведеної ревізії в рамках наданих прав, органи КРУ здійснюють заходи для притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних в допущені порушень працівників об'єкту контролю. Передбачено обов'язкове фіксування результатів ревізії шляхом складання на паперовому носії відповідного акту, що повинен містити повну інформацію про підстави проведення ревізії, об'єкті ревізії і об'єкті контролю, виявлених порушеннях та особах , що допустили таке порушення. Як слідує з п. 8  вищезгаданого акту ревізії  не вказано якою  саме особою були допущені виявлені недоліки у веденні бухгалтерського обліку.

Вказаним пунктом також передбачено, що вступна частина акту ревізії має містити перелік посадових осіб, яки відповідали за фінансово-господарську діяльність об’єкту контролю у період, що підлягав ревізії. У акт ревізії, на підставі якого позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності не має посилання на ОСОБА_3, як на посадову особу підприємства, яка відповідала за фінансово-господарську діяльність об’єкта контролю у період, що підлягав ревізії, а також не містить посилання на вчинення позивачем, як працівником підприємства, будь-якого правопорушення .

Однак суд не може погодитися з доводами позивача стосовно того, що її було притягнуто до адміністративної відповідальності за межами встановленого законом  строку, оскільки на думку суду триваючими адміністративними правопорушеннями податкового законодавства є правопорушення, що характеризуються безперервністю їх здійснення протягом визначеного періоду часу і тривають доти, поки вони не будуть виявлені і встановити які можливо лише під час документальної перевірки на підставі первинних бухгалтерських документів.

Таким чином, суд вважає, що правопорушення виявлене під час проведення ревізії за своїми ознаками відноситься до триваючих, тому посадовою особою, якою розглядалося питання про накладення  на позивача адміністративного стягнення не було порушено вимог ст. 38 КУпроАП.

Суд також не вважає переконливими доводи позивача стосовного того, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності  № 547 від 06.07.10 р. винесена стосовно неналежної посадової особи оскільки, відповідно до п. З ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення господарських операцій у первинних документах несе власник або уповноважена посадова особа, що здійснює керівництво установою, а ОСОБА_3  не є керівником  вказаного підприємства. Тому, що ст. 14 КУпроАП встановлена персональна адміністративна відповідальність посадових осіб за адміністративні правопорушення, зв’язані з недодержанням установлених правил управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов’язків.

При таких обставинах, суд вважає, що постанову Заступника начальника Контрольно-ревізійного управління в АРК  Кризської Р.Ю. по справі про адміністративне правопорушення № 547 від 06.07.2010 року не можливо визнати законною, та обґрунтованою.

Відповідно до ч. ч.1 ст. 71 КАСУ к ожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України  в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок  щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представником відповідача у судовому засіданні  не доведено законності постанови № 547 від 06.07.2010 року про притягнення  її до адміністративної відповідальності.

Керуючись ст. ст. 7-12, 69-72, 76-79, 86, 89-94, 159-163, 171 - 2 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

         Позов     ОСОБА_3 до Заступника начальника Контрольно-ревізійного управління в АРК  Кризської Р.Ю.    –  задовольнити у повному обсязі.

Постанову № 547   від 06.07.2010 р. про накладення адміністративного стягнення  у вигляді штрафу в розмірі  170  грн. за ч.1 ст. 164-2 КУАП – скасувати.

Постанова  набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною и оскарженню не підлягає.

        Повний текст постанови складено 25.08.2010 року.

        Суддя                                                                     Захарова К.П.