справа №2-а-270/2010

    ПОСТАНОВА

   Іменем України

10 серпня 2010 року Зборівський районний суд Тернопільської області в складі:

судді Снігурського В. В.

при секретарі Куриляк О. Г.,

            за участю  позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Зборові справу за позовом  ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Тернопільській області про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до УДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

 В судовому засіданні  позивач позовні вимоги підтримав, просить скасувати постанову відповідача ВО № 126036 від 18 травня 2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) і накладення на нього штрафу в сумі 255 гривень, вважає, що адміністративне стягнення накладено на нього неправомірно, так як він не  зупиняв автомобіль у забороненому місці . Про наявність даної постанови він дізнався лише отримавши повідомлення з виконавчої служби.

Відповідач, будучи повідомленим про час і місце розгляду справи в судове засідання не з’явився, про причини неявки не повідомив, будь – яких заперечень чи клопотань не надав. Суд, враховуючи згоду позивача та в силу ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає, що справу необхідно розглянути без участі відповідача на підставі наявних матеріалів та доказів.

 Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне:

18 травня 2010 року інспектором УДАІ УМВС України в Тернопільській області винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу 255 гривень. У постанові вказано, що цього дня  о 13 год 20 хв. ОСОБА_1  у смт. Залізцях по вул. Вишнівецього керуючи транспортним засобом  ВАЗ 21093, д.н.з. НОМЕР_1 порушив вимогу дорожнього знаку зупинка заборонена.

В свою чергу позивач стверджує, що правил він не порушував, про наявність заборонного знаку не міг знати, так як виїхав та основну дорогу з прилеглої за знаком.

Будь – яких доказів в заперечення позову відповідач не надав, хоча був зобов’язаний їх надати.

Оцінивши наявні докази суд приходить до наступних висновків:

відповідно до вимог ч.2, ч.4, ч.6 ст.71 Кодексу  адміністративного судочинства України (КАСУ) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Згідно ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право, зокрема, давати  пояснення, подавати докази,  заявляти  клопотання. В силу ст.ст.245, 280 КУпАП посадова особа, уповноважена розглядати адміністративну справу при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язана з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи з метою всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідач при розгляді адміністративної справи не надав оцінки та належно не перевірив заперечення позивача,  постанова не мотивована і не підтверджена доказами.

В свою чергу фотографії місця події, надані позивачем відповідпають його поясненням.

Таким чином, вина позивача у порушенні Правил дорожнього руху України не доведена, отже склад правопорушення відсутній і адміністративну справу щодо нього слід закрити.

Враховуючи вказане вище позов підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.2,11,71,86, ст.ст.160-163 Кодексу  адміністративного судочинства України, ст.ст. 122, 245, 247, 268, 280, 292-293 Кодексу України про адміністративні правопорушення,  суд,-    

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити. Скасувати  постанову ВО № 126036 від 18 травня 2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Провадження у справі про притягенення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги, якщо постанову не скасовано, після  закінчення апеляційного розгляду справи. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Зборівський районний суд. Апеляційна   скарга  може  бути  подана   протягом 10 днів з дня проголошення постанови.

Суддя             підпис            

     З оригіналом  згідно:

          Суддя  Зборівського

   районного суду                         В. В. Снігурський