2-200/2010

                                                                      копія              

Рішення  

Іменем   України

19 серпня  2010 року                  Козельщинський районний суд Полтавської області                              в складі: головуючого - судді  - Самосьонок В.М.

                         при секретарі – Старостенко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Козельщині цивільну справу за позовом  Публічного акціонерного товариства Банк «Фінанси і Кредит» до ОСОБА_1 і госпрозрахункового підприємства «Заготівельник» районного споживчого товариства  «Козельщина» «Про стягнення штрафних санкцій», -  

встановив:

Позивач ПАТ Банк «Фінанси і Кредит» звернувся в районний суд із зазначеним позовом  до відповідачів ОСОБА_1 і госпрозрахункового підприємства «Заготівельник» районного споживчого товариства «Козельщина» і прохав стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 482378 грн. 73 коп. штрафу.

 В позові позивач зазначав, що   10 квітня 2008 року між ПАТ Банк «Фінанси і Кредит» (далі банк) та госпрозрахунковим підприємством «Заготівельник» районного споживчого товариства «Козельщина» був укладений кредитний договір №К-67-2008 на суму 200000 дол. США з оплатою за процентною ставкою 12% річних. Позичальник  згідно кредитного договору п.2.4. зобов’язаний повернути грошові кошти до 16 березня 2009 року.

В якості забезпечення виконання зобов’язань за кредитним Договором між позивачем і відповідачем ОСОБА_1 укладено договір застави  єдиного майнового комплексу від 10 квітня 2008 року №ЦМК-67-2008 і відповідач ОСОБА_1 передав в заставу нерухоме майно єдиного майнового комплексу за адресою м.Комсомольськ вул.. Будівельників-104 оціночною вартістю 1 644500 грн.

У відповідності до п.8.1.6 Договору застави відповідач ОСОБА_1 взяв зобов’язання застрахувати предмет застави на користь позивача на весь період дії основного договору на умовах вказаних позивачем, на його повну вартість. Станом на 15 квітня 2010 року свої зобов’язання по страхуванню відповідач не виконав, по закінченню терміну договору  страхувань не переуклав його на новий термін у страховій компанії на користь позивача.

Відповідно до п.9 договору застави в разі порушення хоча б одного з положень п.81. договору заставодавець сплачує позивачу штраф в сумі 25% від загальної суми заборгованості.

Заборгованість станом на 15 квітня 2010 року становить 243 431 дол. США 98 центів що за курсом  НБУ 7,9263 грн. за 1 дол. США становить 1929514 грн. 90 коп., а 25% становить 482,378 грн. 73 коп.

В судовому засіданні представник позивача відмовився від позову до госпрозрахункового  підприємства «Заготівельник»  і подав письмову заяву. Позовні вимоги до відповідача ОСОБА_1 підтримував і пояснив, що відповідач в порушення п.8.1.6 договору застави не переуклав договір страхування на весь період дії  кредитного договору, тому відповідно до  п.9 договору застави зобов’язаний сплатити 25% від загальної суми заборгованості штрафу. Прохав позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_1 позов не визнав і пояснив, що він уклав договір страхування після укладення кредитного договору у строки передбачені п.8.1.6 договором застави строком на 1 рік.

Представник відповідача позов не визнав і пояснив, що позивач пропустив річний строк звернення до суду. Крім того кредитний договір не містить вимоги переукладення відповідачем договору страхування  заставного майна, прохав в позові відмовити.

Представник третьої особи на стороні відповідача позов не визнав і прохав в позові відмовити.

Відповідач ОСОБА_1 в суд не з’явився 19.08.10 року.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача, відповідача, третьої особи, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що між ОАО Банк «Фінанси і Кредит» згодом ПАТ Банк «Фінанси і Кредит» та госпрозрахунковим підприємством «Заготівельник» районного споживчого товариства «Козельщина» 10 квітня 2008 року  укладено договір про поновлення кредитної лінії (кредитний договір) згідно якого банк відкрив поновлювану кредитну лінію на загальну суму 200000 дол. США ГРП «Заготівельник» а ГРП «Заготівельник» зобов’язувався повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти до 16 березня 2009 року.

Також 10 квітня 2008 року між банком і відповідачем ОСОБА_1 укладено договір застави  єдиного майнового комплексу ЦМК-67-2008 згідно п.8.1.6 цього договору відповідач був зобов’язаний застрахувати предмет застави протягом двох робочих днів від дати укладення цього договору на користь позивача на весь період дії кредитного договору на умовах вказаних заставодержателем на його повну вартість.

Відповідно до п.9 договору застави  в разі порушення хоча б одного з положень п.8.1. цього договору  заставодавець (відповідач)  сплачує заставодержателю штраф у розмірі 25% від загальної суми заборгованості. Із договору добровільного страхування майна №091-10/12-0798-20 вбачається, що він укладений відповідачем ОСОБА_1 і госпрозрахунковим підприємством «Заготівельник» із ЗАТ «Акціонерна страхова компанія «Омега» 9 квітня 2008 року строком до 9 квітня 2009 року, відповідно до умов п.8.1.6 Договору застави.

Згідно ухвал Козельщинського районного суду провадження по справі в частині позову до ГРП «Заготівельник» закрито і ГРП «Заготівельник» визнано третьою особою на стороні відповідача.

Із позовної заяви вбачається, що вона надійшла до суду 21 квітня 2010 року, договір застави укладено 9 квітня 2008 року, договір страхування закінчив дію 9 квітня 2009 року. З цього часу у позивача виникло право вимоги до відповідача про сплату штрафу, однак позов в суд надійшов  по закінченню річного терміну.

Відповідно до ст.258ч.2 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст.267ч.3 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленого до винесення ним рішення.

Відповідно до ст..267ч.4 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови у позові.

Відповідач подав заяву при судовому розгляді.

Представник позивача не надав суду доказів поважності пропуску строку давності, тому в позові повинно бути відмовлено за пропуском позовної давності.

Доводи представника позивача про те, що  банк направив вимогу (претензію) відповідачу в 2009 році суд не приймає до уваги і направлення претензії розцінює, як штучне строку для пред’явлення вимоги.

З урахуванням викладеного, керуючись ст..ст.258, 267 ЦК України, ст..ст.10, 15, 213-215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

В позові публічного акціонерного товариства Банк «Фінанси і Кредит» до ОСОБА_1 «Про стягнення штрафних санкцій» відмовити.

Рішення може бути оскаржене  в строк 10 днів з дня його проголошення  в апеляційний суд  Полтавської області через Козельщинський районний суд.

      суддя:                 підпис:

Суддя  Козельщинського

      районного  суду:                                 В.М.Самосьонок