Справа № 2 – 253 / 10

Р І Ш Е Н Н Я

іменем україни

04 серпня  2010     року   Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Яковенко Н.Л.,  

при секретарі Залєвській Я.В.

за участю:

           позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в приміщенні суду цивільну справу   за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Страхова компанія «НОВА», Закритого акціонерного товариства «Меліоратор», ОСОБА_2   про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди,-  

В С Т А Н О В И В :

    Позивач ОСОБА_1  15 квітня 2009 року звернувся в Київський районний суд м. Полтави з позовом до ВАТ СК «Нова»  про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

    В поданій до суду позовній заяві посилався на те, що  25 листопада 2008 року  відбулася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено  належним йому на праві власності транспортний засіб. Винним в дорожньо-транспортній пригоді є ОСОБА_2, який перебував в трудових відносинах  з ЗАТ «Меліоратор» та керував транспортним засобом ГАЗ 5312, що належить підприємству на праві власності.

    Також вказував, що одразу після ДТП звернувся до ВАТ СК «Нова», де була застрахована   цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу, але страхове відшкодування не отримав.

    Просив суд стягнути з ВАТ СК «Нова» на його користь понесені матеріальні та моральні збитки в сумі 38 486,55 грн.

    В подальшому позивач неодноразово уточнював свої позовні вимоги.

    В поданій до суду  03 листопада 2009 року заяві  уточнив свої вимоги та просив  суд стягнути з ВАТ СК «Нова» на його користь  страхове відшкодування  за нанесені матеріальні та моральні збитки в сумі 25 072 грн. 13 коп., з ЗАТ «Меліоратор» стягнути на його користь 10301 грн. 57 коп. в рахунок відшкодування збитків та стягнути з ОСОБА_2 3500 грн. в рахунок відшкодування моральних збитків.

В судовому засіданні позивач   підтримав позовні вимоги,  посилаючись на викладені в заяві обставини.   Додатково пояснив, що отримав від відповідача ВАТ СК «Нова» страхове відшкодування в сумі 13962 грн. 22 коп., яке визначено страховим актом, не наполягає на стягненні з відповідача суми доплати на ремонт в розмірі 3196 грн. 21 коп. В той же час просить стягнути із страхової компанії на його користь 2721 грн. сплачених за стоянку транспортного засобу, які він сплатив згідно з рахунком від 22 лютого 2010 року, також 2303 грн., які сплатив за евакуатор.   Крім того, поніс витрати на лікування в сумі 614 грн. 45 коп., які просить стягнути з відповідача. Вважає, що відповідач має сплатити пеню в розмірі 1894 грн. 50 коп. у зв’язку з несвоєчасною сплатою суми 13962 грн. 22 коп., та пеню в сумі 171 грн. 85 коп. у зв’язку з несвоєчасною сплатою витрат на лікування.  Також просить стягнути із страхової компанії 2550 грн. на відшкодування моральної шкоди.  

Вважає, що ЗАТ «Меліоратор» має сплатити різницю коштів на ремонт транспортного засобу, тому просив стягнути з ЗАТ «Меліоратор» 10301 грн. 57 коп. на відшкодування шкоди та 3500 грн. просив стягнути з ОСОБА_2 на відшкодування спричиненої моральної шкоди.

Відповідачі до суду не з’явилися,  будучи належним чином повідомлені судом про час та місце розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши зібрані по справі докази,   приходить до наступних  висновків.

Судом встановлено, що 25 листопада 2008 року близько 12 год. на 25 км. автодороги Київ-Чоп  ОСОБА_2, керуючи автомобілем ГАЗ 53, державний номер НОМЕР_1, виконуючи маневр розвороту, не пропустив автомобіль ВАЗ 2109, державний номер НОМЕР_2, під керуванням позивача ОСОБА_1, який рухався в зустрічному напрямку, внаслідок чого допустив зіткнення, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Також судом встановлено, що  постановою судді Бороданського  районного суду Київської області від 17 грудня 2008  року на ОСОБА_2 за ст. 124 КпАП України накладено адміністративне стягнення в розмірі 340 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України  постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкова для  суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

За таких обставин, враховуючи обов’язковість для суду зазначеної постанови відповідно до ст. 61 ЦПК України, суд вважає доведеною обставиною винність відповідача ОСОБА_2  у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 25 листопада  2008  року.

Також судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником транспортного засобу ВАЗ 2109, державний номер НОМЕР_2, який отримав пошкодження в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_2 на час дорожньо-транспортної пригоди 25 листопада 2008 року перебував з відповідачем ЗАТ «Меліоратор» в трудових відносинах та виконував покладеної на нього трудові обов’язки.

Власником транспортного засобу ГАЗ 5312, державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2, є ЗАТ «Меліоратор»

Статтею 1187 ЦК України передбачено обов’язок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, особою, яка на відповідній правовій підставі  ним володіє.

Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує  шкоду, завдану її працівником під час виконання трудових  обов’язків.

В той же час встановлено, що ЗАТ «Меліоратор» уклав з відповідачем ВАТ СК «Нова» Поліс № ВВ/5066046 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.     Згідно зазначеного полісу забезпеченим транспортним засобом є автомобіль ГАЗ 5312, бензовоз, державний номер НОМЕР_3, строк дії полісу з 01 січня 208 року по 31 грудня 2008 року.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 22.3. Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України.

Встановивши дані обставини, враховуючи що відповідач ЗАТ «Меліоратор»   застрахував свою відповідальність за шкоду, спричинену позивачу під час дорожньо-транспортної пригоди, суд приходить до висновку, що саме з відповідача ВАТ СК «Нова» підлягає стягненню спричинена позивачу ОСОБА_1 шкода.

При визначенні розміру відшкодування суд виходить з наступного.

Як встановлено судом, ВАТ «СК «Нова»  при отриманні повідомлення від позивача ОСОБА_1 було замовлено експертне дослідження з визначення вартості  відновлювального ремонту транспортного засобу ВАЗ 2109 в результаті його пошкодження та отримано Звіт з визначення вартості  матеріального збитку, завданого позивачу. За результатами отриманих висновків ВАТ «СК «Нова» визначено розмір страхового відшкодування в сумі 13962 грн. 22 коп. (17406,84 грн.(ринкова вартість транспортного засобу на дату страхового випадку)  – 510 грн.(франшиза)).

Також встановлено, що визначена  страховою компанією сума страхового  відшкодування в розмірі 13 962 грн. 22 коп. була отримана позивачем ОСОБА_1 під час розгляду справи судом.  

Тому підстави для стягнення суми страхового відшкодування в частині пошкодженого транспортного засобу відсутні.  

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що  у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Як встановлено судом, страховою компанією також відшкодовано позивачу ОСОБА_1 витрати на  евакуацію пошкодженого транспортного засобу в сумі 380 грн., що підтверджується  платіжним дорученням № 4253 від 28 травня 2009 року.

Крім зазначених витрат, позивачем ОСОБА_1 додатково понесені витрати на евакуацію транспортного засобу в розмірі 2303 грн. та за стоянку транспортного засобу  в розмірі 2721 грн., що підтверджено наданими до суду документами.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди, є шкода (в тому числі моральна шкода), пов'язана  з лікуванням потерпілого.

Як встановлено судом, позивачем ОСОБА_1 понесені витрати на лікування в сумі 614,45 грн.

Тому суд приходить до висновку, що в цій частині позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, з відповідача ВАТ СК «Нова» підлягають стягненню понесені витрати на евакуацію транспортного засобу в розмірі 2303 грн.,  за стоянку транспортного засобу  в розмірі 2721 грн. та на лікування в сумі 614 грн. 45 коп.

Згідно зі ст. 37 зазначеного вище Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду. За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Оскільки сума страхового відшкодування в розмірі 13962,22 грн. позивачу виплачена лише 03 листопада 2009 року, а кошти на лікування виплачені не були, з відповідача підлягає стягненню за період прострочення їх  виплати пеня з розрахунку  подвійної облікової ставки Національного банку України.  З ВАТ «СК «Нова» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 1894,50 грн. пені за прострочення виплати суми страхового відшкодування в частині пошкодженого транспортного засобу та 171,85 грн. пені за прострочення відшкодування витрат на лікування.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 22.3. Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

В судовому засіданні встановлено, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди позивачу ОСОБА_1 спричинено моральну шкоду.

Моральна шкода, заподіяна ОСОБА_1, полягає у стражданнях, які зазнав у зв’язку з ушкодженням здоров’я в результаті дорожньо-транспортної пригоди, вимушений звертатися до допомогою до лікарів, а також в  душевних стражданнях та в тому, що він в результаті дорожньо-транспортної пригоди  був позбавлений можливості користуватися власним транспортним засобом, порушення нормальних життєвих зв’язків.

Приймаючи до уваги характер, обсяг та тривалість вказаних обставин, моральна шкода, завдана ОСОБА_1,   що полягає у стражданнях, які зазнав у зв’язку з ушкодженням здоров’я судом оцінюється в сумі 2550 грн. та підлягає стягненню із страхової компанії, а шкода, яка полягає в душевних  стражданнях, які він зазнав у зв’язку з пошкодженням йогом майна – в сумі 3500   грн. та підлягає стягненню із ЗАТ «Меліоратор»

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди підлягають до часткового задоволення.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана платити потерпілому різницю між фактичним розміром і страховою виплатою.

Оскільки страхове відшкодування в частині пошкодженого транспортного засобу виплачено позивачу за мінусом франшизи, суд приходить до висновку, що з ЗАТ «Меліоратор» на користь позивача підлягає стягненню сума франшизи 510 грн.

Вимоги позивача щодо стягнення з ЗАТ «Меліоратор» суми 10301 грн. 57 коп. є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Оскільки ОСОБА_2 на час дорожньо-транспортної пригоди перебував з ЗАТ «Меліоратор» в трудових відносинах, суд приходить до висновку, що обов’язок по відшкодуванню спричиненої позивачу шкоди,  в тому числі і моральної, слід покласти на ЗАТ «Меліоратор».  Тому вимоги до ОСОБА_2  не підлягають задоволенню.  

Також з відповідачів  пропорційно до розміру задоволених вимог на користь позивача ОСОБА_1  підлягають  стягненню  понесені ним судові витрати та на користь держави державне мито за розгляд справи в суді.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 61,  209, 212,  213-215  ЦПК України, суд,  -

В И Р І Ш И В  :

            Позовні вимоги  ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди  задовольнити частково.

Стягнути з  Відкритого акціонерного товариства Страхова компанія «НОВА» на користь ОСОБА_1  614,45 грн. витрат на лікування, 2550 грн. на відшкодування моральної шкоди, 2721  грн. за стоянку транспортного засобу, 2303 грн. за евакуацію транспортного засобу, 2066,35 грн.  пені, 30 грн. понесених судових витрат,  а всього – 10284,80 грн.

Стягнути з  Закритого акціонерного товариства «Меліоратор» на користь ОСОБА_1 510 грн. франшизи, 3500 грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього – 4 010 грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Страхова компанія «НОВА» на користь держави державне мито за розгляд справи в суді  в розмірі 80,7  грн.

Стягнути з  Закритого акціонерного товариства «Меліоратор» на користь держави державне мито за розгляд справи в суді 9,94 грн.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави  шляхом  подачі апеляційної скарги  протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після  закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи  апеляційним судом.

Головуючий суддя         /підпис/             Н.Л.Яковенко

    Суддя                                 Н.Л.Яковенко