Справа № 2- 242/ 10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2010 року Київський районний суд м. Полтави у складі:
Головуючого – судді Кузіної Ж.В.
При секретарі Дзюбенко Р.Д.
За участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Яхіної В.М.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про відновлення становища, яке існувало до порушення , про припинення дії,яка порушує право , про відшкодування майнової та моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулась до суду з позовом про відновлення становища, яке існувало до порушення , про припинення дії,яка порушує право , про відшкодування майнової та моральної шкоди посилаючись на те, що 20.03.2008 року між сторонами укладений кредитний договір № 525М, згідно якого позивачу був наданий кредит в сумі 375 068 грн. зі сплатою 18 % річних та встановленням графіку погашення ,який згодом змінювався у зв»язку з внесенням позивачем більших коштів. У лютому 2009 р. від відповідача надійшов лист датований 08.01.2009р. про зміну процентної ставки з 01.02.2009 року з 18% на 30 % річних. У відповідача відсутні були підстави для збільшення процентної ставки , не зазначено яка саме обставина стала підставою для такої зміни. Позивач не погодилась з одностороннім рішенням відповідача та 25.02.2009 р. повідомила про це письмово, продовжує сплачувати кошти згідно по раніше узгодженому графіку. Відповідач без згоди позивача з її рахунку на погашення заборгованості по кредиту перерахував 2 100 грн. .Такі дії завдають моральну шкоду позивачу, яка полягає у душевних стражданнях, переживаннях, відчуттям приниженості та беззахисності. Моральну шкоду оцінює в 3000 грн.
У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги пославшись на викладені в позовній заяві обставини та просили позов задовольнити, зобов»язати відповідача припинити дії щодо збільшення в односторонньому порядку підвищення та нарахування розміру відсоткової ставки за користування кредитом, зобов»язати відповідача відновити становище , яке існувало, а саме перерахувати відсотки по кредитному договору № 525 М від 20.03.2008 року укладеному між сторонами відповідно до Графіку погашення кредиту відсотків та винагороди від 22.09.2008 року, що є додатковою угодою № 1 до Додатку №1 до кредитного договору № 525 М. Стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 2 100 грн., моральну шкоду у розмірі 3 000 грн. та судові витрати.
Представник відповідача заявлені вимоги не визнала та пояснила , що дії відповідача відповідали вимогам діючого законодавства . Зміна процентної ставки відбувається не за волевиявленням однієї із сторін, а через ініціативу банку та у відповідності до кредитного договору з огляду на підвищення облікової ставки Національного банку України та нестабільності курсової політики . Просила відмовити у задоволенні позову.
Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.
Так, в судовому засіданні встановлено, що 20 березня 2008 року між сторонами укладений кредитний договір № 525М, згідно якого позивачу був наданий кредит в сумі 375 068 грн. зі сплатою 18 % річних та згідно додатку № 1 до вказаного договору від 21.03.2008 року встановлений графік погашення кредиту відсотків та винагороди .
Відповідно до підпункту 2.3.1 пункту 2.2 договору Банк має право збільшувати розмір відсоткової ставки за користування кредитом, при зміні кон’юнктури ринку грошових ресурсів в Україні. При цьому Банк за 20 днів до вступу в силу зміненої ставки, направляє Позичальникові письмове повідомлення про зміну відсоткової ставки, що містить графік погашення кредиту, відсотків і винагороди, розрахований з урахуванням нової відсоткової ставки (а.с.9).
Позивач, за весь час дії кредитного договору, жодного разу не порушила його умови, що не заперечувалось в судовому засіданні представником відповідача.
Пункт «г» ч. 2 ст. 11 Закону України « Про захист прав споживачів» передбачає, що перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов»язаний повідомити споживачу у письмовій формі тип відсоткової ставки .
Таке саме правило встановлене постановою НБУ № 168 від 10.05.2007 року, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 року за № 541\13808.
Постановою НБУ № 361 від 02.08.2004 року визначене чітке визначення понять
« фіксована процентна ставка» і « змінна процентна ставка». Фіксована – не підлягає перегляду протягом часу дії договору, змінна - підлягає.
Виходячи зі змісту кредитного договору, укладеного між сторонами, то при укладанні договору відповідач не повідомив позивача про тип відсоткової ставки, а лише зазначив в п. 4.1. : « позичальник сплачує відсотки у розмірі 18 % річних ».
Відповідно до ч.1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п.4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватись залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь–яка зміна відсоткової ставки є недійсною.
Пунктом 3.5 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту встановлено, що банки мають право ініціювати зміну процентної ставки за кредитом лише в разі настанні події, не залежно від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку. Банки не мають права змінювати процентну ставку за кредитом у зв’язку з волевиявленням однієї із сторін (змін кредитної політики банку).
Таким чином, зміна процентної ставки відповідно до ст. 652 ЦК України та вимог Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту можлива лише при істотній зміні обставин, якими сторони керувалися при укладені договору.
Надіславши листа про підвищення відсоткової ставки за кредитним договором відповідач повідомив позивача про збільшення розміру відсоткової ставки за Кредитним Договором № 525 М від 20.03.2008 року до 30 % на рік (а. с. 15), при цьому відповідач в своєму листі посилається на те, що відповідно до умов укладеного між позивачем та відповідачем кредитного договору та у зв'язку із зміною кон'юктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме настанні одного чи декількох з нижченаведених чинників: зміни курсу долара США до гривні більше ніж на 10 % у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладання даного договору, зміни облікової ставки НБУ; зміни розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміни середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ), здійснення поточних коливань відсоткових ставок за вкладами та/або кредитами, або зміни в грошово-кредитній політиці НБУ; підвищення ставки за кредитами Кредиторів України у відповідній валюті (по статистиці НБУ); підвищення ставки більш ніж на 3 (три) відсоткових пункту за бланковими кредитами "овернайт" НБУ з дати укладення цього Договору чи останнього перегляду відсоткової ставки.
Відповідачем зазначені підстави для підняття кредитної ставки як ті що обумовлені договором укладеним між сторонами , так і ті, які не обумовлені договором , проте конкретно не надавши відомостей, економічних обґрунтувань , розрахунків, які стали підставою для підвищення відсоткової ставки.
А тому є незрозумілим, які саме розрахунки були проведені для визначення 30 відсотків річних.
Відповідачем не у відповідності до вимог кредитного договору, ЗУ « Про захист прав споживачів» , постанови правління НБУ № 168 від 10.05.2007 року в односторонньому порядку були внесені зміни до кредитного договору про підвищення відсоткової ставки за користування кредитом
Позивач звернулась на адресу відповідача з листом про свою незгоду з підвищенням відсоткової ставки.
Як вбачається з листа-повідомлення відповідача, процентна ставка по Кредитному Договору підвищується відповідачем з 01.02.2009 року, тобто після набранням чинності ст. 10561 ЦК України, та оскільки позивач не надавав свою згоду на зміну відсоткової ставки за Кредитним Договором повинна залишатися без зміни до повного виконання всіх умов обома сторонами Договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 10561 ЦК України умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.
Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Відповідно до ч.1, 4 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язанні з його недійсністю. Правові наслідки недійсністю правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватись за домовленістю сторін.
Таким чином, умова Договору, передбачена пп. 2.3.1 п. 2.3 Кредитного Договору про право відповідача збільшувати розмір відсоткової ставки в односторонньому порядку є нікчемною з 01.02.2010 р. і не створює для сторін цієї угоди ніяких юридичних наслідків, а тому процентна ставка за Кредитним Договором повинна залишатися без зміни до повного виконання всіх умов обома сторонами Договору.
Стаття 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 N 2121-III передбачає право комерційних банків самостійно визначати процентні ставки як складової частини кредитної політики банку, а не підстави для її зміни в укладеному кредитному договорі. Банки самостійно визначають процентні ставки для надання послуг клієнтам, проте, зазначена в договорі процентна ставка може бути змінена на підставах, передбачених законодавством.
Зміна процентної ставки відповідно до ст. 652 ЦК України та вимог Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту можлива лише при істотній зміні обставин, якими сторони керувалися при укладені договору.
Представник Банку не надав суду докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 до вступу в силу зміненої процентної ставки була письмово повідомлена про вказану обставину. Судом не може бути прийнятий до уваги лист датований 08.01.2009 року направлений на адресу позивача, оскільки суд уне надано відомостей щодо отримання позивачем такого листа в термін зазначений у ньому.
Крім того, суду не надано доказів того, що станом на 1 лютого 2009 року істотно змінилися обставини, якими керувалися сторони при укладенні договору та настала подія, яка має безпосередній вплив на вартість ресурсів Банку.
Оскільки Банк, в порушення вимог кредитного договору, Закону України «Про захист прав споживачів», Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, в односторонньому порядку вніс зміни до кредитного договору про підвищення відсоткової ставки за користування кредитом, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про зобов»язати відповідача припинити дії щодо збільшення в односторонньому порядку підвищення та нарахування розміру відсоткової ставки та зобов»язати відповідача відновити становище , а саме перерахувати відсотки по кредитному договору № 525 М від 20.03.2008 року.
Суд, вирішуючи справу в межах позовних вимог та на підставі наданих суду доказів, приходить до висновку, що задоволення вимог позивача в частині припинити дії щодо збільшення в односторонньому порядку підвищення та нарахування розміру відсоткової ставки за користування кредитом та зобов»язання відповідача відновити становище, є само по собі достатнім справедливим відшкодуванням моральної шкоди, тому в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди слід відмовити.
З відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 1 000 грн. витрат на правову допомогу та 51 грн. судового збору, 30 грн. витрат на ІТЗ, а всього 1 081 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 543, 554, 559, 625, 1048, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88. 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов»язати ПАТ КБ «ПриватБанк» припинити дії щодо збільшення в односторонньому порядку підвищення та нарахування розміру відсоткової ставки за користування кредитом по кредитному договору № 525 М від 20.03.2008 року укладеному між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» з встановлених розмірів на час укладення кредитного договору до 30% річних.
Зобов»язати ЗАТ КБ « Приватбанк» відновити становище , а саме перерахувати відсотки по кредитному договору № 525 М від 20.03.2008 року укладеному між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» відповідно до Графіку погашення кредиту відсотків та винагороди від 22.09.2008 року, що є додатковою угодою № 1 до Додатку №1 до кредитного договору № 525 М.
Стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 1081 грн. судових витрат .
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження, що подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий Ж.В.Кузіна