Справа № 2- 2374     / 10

Р І Ш Е Н Н Я

іменем україни

30 липня    2010  року  Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого      судді  Яковенко Н.Л.,

при секретарі       Залєвській Я.В.,

за участю:

представника позивача Пономаренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м . Полтаві справу за позовом військової частини А 3114 до ОСОБА_2 про стягнення зайво виплачених коштів, -

ВСТАНОВИВ:

    Позивач військова частина А 3114 02 лютого 2010 року звернувся  до суду з позовом до відповідача про стягнення зайво виплачених коштів.

    В поданій до суду позовній заяві посилався на те, що відповідач знаходився на посаді начальника хірургічного відділення – провідний хірург, наказом від 01 лютого 2004 року призначений на посаду командира військової частини А3114 (начальника госпіталю).   Відповідно до наказу заступника Міністра оборони України від 17 червня 2008 року ОСОБА_2 звільнено з військової служби у запас за п. 63  підпункт «б» і з 14 серпня 2008 року він виключений із списків військової частини. Наказом командира військової частини А 3114 від 15 серпня 2008 року ОСОБА_2 прийнято на роботу лікарем-хірургом хірургічного відділення з палатами гнійної хірургії. Проведеною КРУ ревізією виявлено, що ОСОБА_2 безпідставно виплачувалась надбавка за хірургічну активність в розмірі 15 % від посадового окладу. Всього внаслідок переплати з вересня 2006 року по серпень 2008 року сума складає 2990,97 грн.  Дану переплату ОСОБА_2 в добровільному порядку внести відмовився.

    Позивач просив суд  стягнути з ОСОБА_2 на користь військової частини А 3114  переплату грошового забезпечення в розмірі 2990, 97 грн.

    В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, посилаючись на викладені в заяві обставини.

    Відповідач в судове засідання не з’явився, будучи повідомлений судом про час та місце розгляду справи,  подав заяву з проханням розглядати справу без його участі.

Заслухавши пояснення представника позивача,  дослідивши докази у справі, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_2 знаходився на посаді начальника хірургічного відділення – провідний хірург, наказом командувача військами Північного оперативного командування  від 01 лютого 2004 року № 14  призначений на посаду командира військової частини А3114 (начальника госпіталю).

Згідно наказу командира військової частини від 14 серпня 2008 року № 155 ОСОБА_2  з 14 серпня 2008 року  виключено із списків особового складу частини, усіх видів забезпечення. Наказом від 15 серпня 208 року № 156 ОСОБА_2  прийнято на роботу лікарем-хірургом хірургічного відділення з палатами гнійної хірургії з 18 серпня 2008 року з посадовим окладом 1600 грн.

Також судом встановлено, що актом ревізії фінансово-господарської діяльності військової частини А 3114 від 07 квітня 2009 року № 454, проведеної за період з 22 травня 2007 року по 10 березня 2009 року, виявлено порушення, а саме:  в порушення вимог розділу 16 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260, підполковнику ОСОБА_2 безпідставно виплачувалася надбавка за особливі умови служби військовослужбовцям військово-медичних  і науково-дослідних установ, військових частин та підрозділів ЗСУ. Згідно з актом ревізії, всього внаслідок переплати за вересень 2006 року – серпень 2008 року  переплата  разом  складає 2990,97 грн.

Розділом ХУІ Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та деяких інших осіб, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260, встановлені правила виплати  надбавки за особливі умови служби військовослужбовцям військово-медичних і науково-дослідницьких установ, військових частин та підрозділів Збройних Сил України.  Наказ набрав чинності 25 липня 2008 року.

Пунктом 18.8. вказаної Інструкції передбачено, що грошове забезпечення,  виплачене за правилами і нормами,  які діяли на момент виплати, поверненню не підлягає, якщо право на нього повністю або частково  військовослужбовцем  надалі  втрачене  окрім випадку, передбаченого пунктом 28.4 цієї Інструкції, де передбачено  стягнення одноразової допомоги на початкове обзаведення.

Також встановлено, що в період 2006 року  – по 25 липня 2008 року підлягало застосуванню Положення про порядок виплати грошового забезпечення               військовослужбовцям Збройних Сил України, затверджене наказом Міністра оборони України № 75 від 05 березня 2001 року.

Відповідно до вказаного Положення, в пункті 15, передбачені правила виплати   надбавки  за  особливі   умови   служби  військовослужбовцям військово-медичних     і     науково-дослідних установ, військових частин та підрозділів Збройних Сил України.

За таких обставин, враховуючи, що надбавка  за  особливі   умови   служби  військовослужбовцям військово-медичних     і     науково-дослідних установ, військових частин та підрозділів Збройних Сил України була встановлена відповідачу в порядку, передбаченому Положенням про порядок виплати грошового забезпечення               військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженому наказом Міністра оборони України № 75 від 05 березня 2001 року,  протиправні дії відповідача ОСОБА_2  при її встановленні не знайшли свого підтвердженя,  суд приходить до висновку, що за відсутності  згоди відповідача на її повернення,  правові підстави для їх стягнення в суду відсутні, тому в задоволенні позивних вимог військової частини слід відмовити.

У зв’язку з відмовою в задоволенні позовних вимог понесені позивачем судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст.209, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

    В задоволенні позовних вимог військової частини А 3114 до ОСОБА_2 про стягнення зайво виплачених коштів відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави  шляхом  подачі заяви  про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги  на рішення суду протягом двадцяти днів  після  подання  заяви  про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня  проголошення рішення.

Рішення суду набирає чинність після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо  подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана, рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи  апеляційним судом.

Головуючий                 (підпис)             Н.Л.Яковенко

Суддя                                     Н.Л.Яковенко