АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц–5121/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 57 - Бурлака М.В.
Доповідач в апеляційній
інстанції - Бородійчук В.Г.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“ 12 ” серпня 2010 року . м. Черкаси
Колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
Головуючого : Бородійчука В.Г.
Суддів : Василенко Л.І., Демченка В.А.
при секретарі : Пономаренко Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області на постанову Монастирищенського районного суду Черкаської області від 30 червня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної грошової надбавки до пенсії дитині війни та поновлення пропущеного строку для звернення до суду, -
в с т а н о в и л а :
11 червня 2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду в Монастирищенському районі Черкаської області про стягнення на її користь недоплаченої щомісячної грошової надбавки до пенсії як дитині війни за період з 01 січня 2006 року по 30 березня 2009 року в загальній сумі 4379 грн..
Підставою для позову позивач вважає те , що вона належить до соціальної категорії « дитина війни » та відповідно до ст. 6 ЗУ « Про соціальний захист дітей війни » з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2008 року має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімального розміру пенсії за віком. Відповідач всупереч діючому законодавству не здійснив нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії .
Постановою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 19 червня 2009 року позовні вимоги позивача задоволено частково .
Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України Монастирищенського району Черкаської області по невиконанню з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 30 березня 2009 року вимог ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» в частині нарахування та виплати позивачеві підвищення до пенсії у розмірі 30 % від мінімального розміру пенсії за віком.
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України Монастирищенського району Черкаської області провести нарахування та виплатити ОСОБА_6 підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімального розміру пенсії за віком , виходячи з розміру , який встановлений ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» за 2007 рік – з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року , за 2008 рік – з 22 травня 2008 року по 30 березня 2009 року. При нарахуванні підвищення до пенсії за вказані періоди врахувати підвищення (надбавку) в розмірі 10 % від прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність , яке було нараховане та виплачене позивачеві у відповідні місяці 2008 року .
В решті позовних вимог відмовлено .
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області просить скасувати постанову Монастирищенського районного суду Черкаської області від 30 червня 2009 року як незаконну та винести нове рішення , яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача .
Перевіривши матеріали справи , доводи апеляційної скарги , колегія суддів дійшла висновку , що апеляційна скарга підлягає до до часткового задоволення, а рішення суду до зміни .
З матеріалів справи вбачається , що позивач , відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» , є дитиною війни.
Відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога , що виплачується замість пенсії , підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року зміни до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" , якими передбачалося, що дітям війни (крім тих , на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту" ) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги , що виплачується замість пенсії , виплачується підвищення у розмірі надбавки , встановленої для учасників війни , - рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за №10-рп/2008 року було визнано неконституційними.
Відповідно до частини 2 ст.152 Конституції України закони , інші правові акти або їх окремі положення , що визнані неконституційними , втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність .
Таким чином з 22.05.2008 року відповідач , як орган , якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них ,був зобов'язаний нараховувати позивачу підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року , відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога , що виплачується замість пенсії , підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, і додаткового рішення законодавчого органу про відновлення попередньої редакції Закону , жоден нормативно-правовий акт не передбачає.
Не є обґрунтованим посилання в апеляційній скарзі на інші нормативно-правові акти, оскільки згідно частини 2 ст.3 Закону № 2195-1У державні соціальні гарантії дітям війни , встановлені цим Законом , не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано судом не взяті до уваги , так як питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.
Відповідач у визначених Законом розмірах підвищення до пенсії позивачу не виплачував , а тому рішення суду про часткове задоволення позовних вимог позивача у рамках строку передбаченого для звернення за судовим захистом, ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права .
Разом з тим, суд , при вирішенні даного спору, безпідставно ухвалою поновив строк звернення позивача до суду та не застосував наслідків пропущення річного строку звернення до адміністративного суду , які передбачені ч.1 ст.100 КАС України, на чому наполягав відповідач , в частині визнання дій управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області, щодо визнання не проведення нарахування підвищення до пенсії позивачці як дитині війни протиправними та в частині неповного нарахування та виплати йому зазначеного підвищення за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 10 червня 2008р. включно. Оскільки доказів про поважність причини пропуску річного строку для звернення до суду, передбаченого ст. 99 КАС України , - позивач не надав . Натомість з матеріалів справи вбачається , що позивач знав, що відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» вона є дитиною війни і відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,- має право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, оскільки отримував відповідні пільги по оплаті комунальних послуг, як особа, що має статус «дитини війни» з 2006 року , але не зверталася до суду за захистом своїх прав щодо вимог про виплату 30% підвищення до пенсії ні в 2007, ні в 2008 році. А тому , не зважаючи на наявність фактів порушення прав позивача, суд мав відмовити йому в захисті за період за вказані періоди , з підстав пропущення строку, виклавши такий висновок в постанові, прийнятій за результатами розгляду справи. Тому, з названих підстав та враховуючи, що позивач звернувся в суд з позовом лише 11.06.2009р., рішення суду в цій частині підлягає до зміни.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги в зазначеній частині рішення суду є суттєвими, а в іншій частині - такими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області - задовольнити частково.
Постанову Монастирищенського районного суду Черкаської області від 30 червня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної грошової надбавки до пенсії дитині війни та поновлення пропущеного строку для звернення до суду - змінити.
Виключити з постанови Монастирищенського районного суду Черкаської області від 30 червня 2009 року покладення зобов'язання на Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області по нарахуванню та виплаті ОСОБА_6 недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 10 червня 2008 року включно.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України Монастирищенського району Черкаської області провести нарахування та виплатити ОСОБА_6 підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімального розміру пенсії за віком , виходячи з розміру , який встановлений ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» за період з 11 червня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 30 березня 2009 року.
У решті постанову Монастирищенського районного суду Черкаської області від 30 червня 2009 року - залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточним і оскарженню не підлягає .
Головуючий - підпис
Судді - підписи
Згідно з оригіналом:
Суддя В.Г. Бородійчук