Справа № 2-288/2010 року.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

“17” серпня  2010 року                               Володарський районний суд Київської області

в складі:

головуючого судді                                            Ткаченко О.В.

при секретарі                                                     Бондаренко Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Володарка

справу за позовом ОСОБА_1  

до приватного підприємства  „Елітно – насіннєва агрофірма «Мрія» „

про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в :

           Позивач ОСОБА_1 19.07.2010 року звернувсь до суду з названою позовною заявою, в якій посилався на те, що на підставі наказу №31 від 17.03.2008 року він був прийнятий на роботу в приватне підприємство елітно – насіннєва агрофірма «Мрія» с. Капустинці Володарського району Київської області, в рільничу бригаду різноробочим.

           Наказом за №46/2 від 14.06.2010 року приватного підприємства елітно – насіннєва агрофірма «Мрія» с. Капустинці позивач звільнений з роботи згідно ст. 40 п.4 КЗпП України.

Таке звільнення позивач вважає незаконним та безпідставним, оскільки відповідачем всупереч вимогам ч.1 ст.149 КЗпП України було порушено порядок накладення дисциплінарного стягнення, а також його не ознайомлено з наказом про накладення дисциплінарного  стягнення під розписку. Позивач вважає, що невихід його на роботу не є без поважної причини, оскільки 08 червня 2010 року він з відома бригадира рільничої бригади ОСОБА_2 перебував в смт. Володарка де запрошував керівництво Володарського району на зустріч з жителями с. Капустинці, с. Чепіженці, с. Коржиха, що мали відбутися 10 червня 2010 року в с. Капустинці. 10 червня 2010 року позивач також був відсутній на роботі, оскільки в цей день в с. Капустинці відбувалися збори громадян. 11 червня 2010 року, коли позивач прийшов на роботу, керівництво підприємства не допустило його до роботи.  Звільнення з роботи, вважає незаконним, так як проведено з порушенням трудового законодавства. Крім того позивач втратив середньомісячний заробіток в зв'язку з незаконним звільненням з роботи, тому просив поновити його на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, а також просив поновити пропущений строк звернення до суду, оскільки не звернувся до суду за захистом порушеного права в установлений законом строк, так як був юридично необізнаний.

             У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задоволити.

             Представник відповідача позовні вимоги не визнала, проти задоволення позову заперечувала.

         Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення.

         По справі встановлено, що згідно наказу №3-ВК  від  03.05.2001  року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в приватне підприємство елітно – насіннєва агрофірма «Мрія» с. Капустинці Володарського району Київської області, в рільничу бригаду різноробочим.

    ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці з 08.06.2010 року  по 11.06.2010 року включно, 11.06.2010 року керівництвом ПП ЕНАФ «Мрія» не було допущено його до роботи, і  14.06.2010 року винесено наказ №46/2 приватного підприємства „елітно – насіннєва агрофірма «Мрія»”с. Капустинці,  згідно якого позивача звільнено з роботи згідно ст. 40 п.4 КЗпП України (а.с.9), що підтвердив в судовому засіданні  позивач, а також  підтверджується дослідженими письмовими доказами по справі (доповідні про відсутність на роботі ОСОБА_1, наказ про звільнення на роботі, копія книги реєстрації за 2010 рік) .

    Відповідно до ст.40 п.4 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу ( в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

    Оскільки позивачем не надано в судове засідання доказів поважності відсутності на роботі в період з 08.06.2010 року по 11.06.2010 року, тому його невихід на роботу є прогулом, тобто невихід на роботу без поважних причин, як передбачено чинним законодавством України, доказів на спростування доповідних, щодо невиходу на роботу позивач ОСОБА_1 не надав, зазначивши в судовому засіданні, що так, він порушив трудове законодавство, але керівництво підприємства могло прийняти інше рішення , щодо його невиходу  на роботу не пов’язане із звільненням із  роботи , враховуючи його трудовий      стаж .

    В позовних вимогах ОСОБА_1 просив поновити строк звернення до суду.

    Відповідно до ч.1 ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного в місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення – в місячний строк з дня вручення наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

    Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 було звільнено з роботи відповідно до наказу №46/2 ПП ЕНАФ «Мрія» 14 червня 2010 року та до суду позивач звернувся лише 19 липня 2010 року, а тому він пропустив встановлений чинним законодавством місячний строк для звернення до суду за захистом свого порушеного права, відповідно до копії наказу № 46/2 від 14.06.2010 року , позивач ОСОБА_1 ознайомлений із наказом про звільнення з роботи на підставі ст. 40 п. 4 КЗпП України, тому суд вважає, що поважністю пропуску строку із позовною заявою про поновлення на роботі через незнання  трудового законодавства та його вимоги не є поважною. Будь – яких інших доказів на підтвердження позовних вимог позивачем не надано, які б могли спростувати письмові докази витребувані судом за його клопотанням від відповідача, щодо його позовних вимог, а також враховуючи те, що  вони спростовуються письмовими доказами дослідженими судом в судовому засіданні .

Беручи до уваги вище викладене, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення про поновлення на роботі , тому і не підлягають до задоволення позовні вимоги, щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу .

Керуючись ст. ст. 40 п. 4, 233 КЗпП України,

ст. ст. 10, 11, 209, 212, 213, 214 – 215  ЦПК України, суд , -

В и р і ш и в :

            В задоволенні  позовних вимог ОСОБА_1   до приватного підприємства Елітно – насіннєва агрофірма «Мрія» про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу –  відмовити повністю .

            На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Київської області через Володарський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя :                                          О.В. Ткаченко