Судове рішення #10590598

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого, судді Лісняк В.С.

суддів –   Алькової С.М., Стуковенкової Т.Г.

за участю прокурора Демеш О.О.

розглянула 19 серпня 2010 року в м. Дніпропетровську кримінальну справу за апеляціями прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції,на постанову Юр’ївського     районного  суду Дніпропетровської області від 25 травня 2006 року, якою відносно

ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Павлограда, Дніпропетровської області, українця, громадянина України

 Застосовано  примусову  міру виховного характеру і він переданий під нагляд матері – ОСОБА_1.

Як вбачається із постанови суду,  суд прийшов до висновку, що ОСОБА_2 скоїв  суспільно небезпечні дії, передбачені  ч.1 ст.185 КК України, а саме, 13 серпня 2009 рокуё біля 22–гої години,  за попередньою змовою з ОСОБА_3, при допомозі риболовецької сітки скоїли  замах на таємне викрадення  риби на загальну суму 183 грн.61 коп. з водойому, що перебуває в оренді Фермерського господарства «Зоря», розташованого на околиці с. Варварівка, Юр’ївського  районну, Дніпропетровської області.

В апеляції прокурорё який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, ставить питання про скасування  постанови суду в зв’язку з  суттєвими порущеннями кримінально-процесуального закону. При цьому посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, вказуючи, що суд у постанові  послався на докази, які не досліджувались  в судовому засіданні, крім того вказує, що органи досудового слідства, закриваючи кримінальну справу  відносно ОСОБА_2,  вказали, що в його діях  вбачається склад злочину, передбаченого ч.3 ст.15; ч.2 ст.185 КК України, а суд, приймаючи вказане рішення, прийшов до висновку про скоєння ОСОБА_2 суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора, який підтримав доводи, викладені в апеляції про скасування постанови, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст.447 КПК України,  розглядаючи справу, що надійшла до суду в порядку, передбаченому ст.7-3 або 9 КПК України, заслуховує пояснення  неповнолітнього, його законного представника, перевіряються докази, які доводять, або  спростовують вчинення даною особою суспільно небезпечного діяння, а таож перевіряються інші обставини, які мають істотне значення для вирішення питання про застосування примусового заходу виховного характеру.

Крім того,  під час розгляду  справи про  застосування примусових  заходів виховного характеру, крім обставин, зазначених у ст.64 КПК України, необхідно повно й всебічно  з’ясувати  дані про особу  неповнолітнього, в тому числі  його вік ( число, місяць, рік народження, які мають бути підтверджені долученими  до справи копіями свідоцтва чи актового запису про народження), та інше.

Дані вимоги закону судом не виконані. Суд не в повній  мірі з’ясував дані про число, місяць і рік народження  неповнолітнього  ОСОБА_2,  та допустив  протиріччя в постанові   щодо  числа і місяця  його  народження. Відповідно до  свідоцтва про народження ОСОБА_2,  він народився ІНФОРМАЦІЯ_1, а  в постанові значиться дві дати народження  правопорушника:   у вступній частині - ІНФОРМАЦІЯ_1, а в мотивувальній частині – ІНФОРМАЦІЯ_1. Слід відмітити, що у вироку від 25 травня 2010 року, постановленого щодо співучасника злочину -  ОСОБА_3, суд послався на число і, місяць і рік народження ОСОБА_2, вказавши, що той народився ІНФОРМАЦІЯ_1.

Суд  визнав встановленим що ОСОБА_2,  за попередньою змовою з ОСОБА_3, скоїли  замах на таємне викрадення  риби на загальну суму 183 грн.61 коп. з водойому, що перебуває в оренді Фермерського господарства «Зоря», розташованого на околиці с. Варварівка, Юр’ївського  районну,Дніпропетровської області. Разом з тим, прийшов до висновку, що ОСОБА_2 скоїв  суспільно небезпечні дії, передбачені  ч.1 ст.185 КК України, що не відповідає фактичним обставинам справи.    

На обгрунтування свого висновку суд послався на показання неповнолітнього ОСОБА_2 в судовому засіданні, протокол огляду, протокол зважування, довідку про вартість, заяву про скоєння злочину, протоколи допиту свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, протокол допиту ОСОБА_3 на досудовому слідстві як підозрюваного та обвинуваченого(а.с.32,50). Про те, із протоколу судового засідання вбачається, що ці докази в судовому засіданні не перевірялися. Виходячи з викладеного  не зрозуміло, на підставі яких фактичних даних  суд зробив свій висновок  про  винність  ОСОБА_2  в   зазначеному суспільно-небезпечному діянні.

Суд також допустився помилки при зазначенні  прізвища прокурора.

Як вбачається із протоколу судового засідання,  в судовому засіданні приймав участь прокурор Ткаченко С.В., про те, у вступній частині постанови суд вказав прізвище прокурора –Соколов В.І., який  не приймав участі у розгляді даної справи.

Крім того, приймаючи рішення про застосовання щодо  ОСОБА_2 примусової  міру виховного характеру - передати під нагляд матері, суд не вказав строк   нагляду.

Також суд, в порушення ст..447 КПК України надав останнє слово правопорушнику ОСОБА_2, та як вбачається з протоколу судового засідання,  при  прийнятті рішення відносно ОСОБА_2 про застосування примусових заходів виховного характеру порушив  вимоги ст.322 КПК України  і  прийняв вказане рішення 26 травня 2010 року поза нарадчою кімнатою, не оголосив  постанови  учасникам судового засідання.

 

Приймаючи до уваги викладене,  невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи,   порушення судом вимог кримінально-процесуального закону,  які перешкодили суду  повно та всебічно розглянути  справу і прийняти  по ній законне рушення, колегія суддів приходить до висновку, що постанову суду не можна признати законною та обґрунтованою і вона підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

   апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи   задовольнити. Постанову Юр’ївського районного суду Дніпропетровської області від 25 травня 2006 року  стосовно  ОСОБА_2 – скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.

 

Судді Апеляційного суду

Дніпропетровської області

Справа №11-1268/2010 рік                                                           Суддя в 1 інстанції Ковальчук В.О.

Категорія  ч.3ст.15, ч.2 ст.185  КК України                              Доповідач Стуковенкова Т.Г.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація