АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц – 10736 / 2010 Головуючий в 1 інстанції - Спаї В.В. Категорія - 57 Доповідач - Прозорова М.Л.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 серпня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Можелянської З.М.
суддів - Прозорової М.Л., Куценко Т.Р
при секретарі - Панченко Д.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою
Головного Управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації
на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 2 липня 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про стягнення недоплаченої щорічної одноразової допомоги учаснику бойових дій, -
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного Управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, посилаючись на те, що є учасником бойових дій і щорічно до 5-го травня повинен отримувати грошову змогу у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, проте відповідач такі виплати у 2007-2009 роках в повному обсязі не проводив, тому позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь суму недоплаченої одноразової щорічної допомоги як учаснику бойових дій у розмірі 6560 грн.30 коп.
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 2 липня 2010 року позов задоволено частково, визнані незаконними дії Головного Управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановлений частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за 2009 рік.
Суд зобов’язав Головне Управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановлений частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за 2009 рік з урахуванням різниці, яка вже була виплачена за 2009 рік.
В задоволені решти позовних вимог відмовлено /а.с.26-28/.
В апеляційній скарзі ГУПСЗН Дніпропетровської обласної державної адміністрації, ставить питання про скасування постанови суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_1, є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 (ас.7) і користується пільгами, встановленими Законом України «Про статус ветеранів и, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Згідно із Законом України від 19.12.2006 N 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію норм законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" щодо розміру виплат щорічної разової грошової допомоги зупинено на 2007 рік. Статтею 29 цього Закону установлено нові розміри виплат такої допомоги: учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 280 гривень.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 N 6-рп/2007 положення статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік" визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Законом України від 28.12.2007 N 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань", якими визначено, що розмір разової грошової допомоги, яка виплачується особам, на яких поширюється дія цих законів, щорічно до 5 травня, визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, установлених законом про Державний бюджет України.
Розміри виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2008 році встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2008 N 183 "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2008 році відповідно до законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань".
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 N 10-рп/2008 зміни, внесені до законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" згідно із законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Рішення Конституційного Суду України про визнання змін, внесених законами України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих України" до законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань", щодо визначення розмірів щорічної разової грошової допомоги до 5 травня такими, що не повідають Конституції України, були прийняті 09.07.2007р. та 22.05.2008р.
Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно в періоди з 01.01.2007 до 08.07.2007, з 01.01.2008 до 21.05.2008 закони України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були чинними та підлягали виконанню, а органи, уповноважені на здійснення цих ат, у цей час діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Із дати прийняття рішень Конституційним Судом України особи мають право на виплату допомоги до 5 травня у розмірах, визначених законами "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань".
Статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено право осіб, не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
З матеріалів справи вбачається, що передбачена Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічна одноразова допомога до 5 травня була отримана позивачем за цим позовом у 2007 році - у квітні 07 року в розмірі 310 грн., у 2008 році - у квітні 2008 року в розмірі 340 грн., у 2009 році - в квітні 2009 року в розмірі 380 гри.
Оскільки передбачена щорічна одноразова допомога до 5 травня за період 2007-2008 р.р. отримана позивачем до ухвалення Конституційним Судом України рішень, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про правомірність дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачеві щорічної разової грошової допомоги за вказаний період і правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог Тупі цина А.С. за даний період.
Що стосується виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2009 рік, то Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» обмежень цієї виплати, встановленої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не встановлювалось, у зв'язку з чим суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що позивач має право на отримання зазначеної вище допомоги у розмірі 5 (п'яти) мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог Тупі цина А.С. про стягнення грошових коштів, оскільки позивачем фактично оскаржені дії суб'єкта владних повноважень при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства - при нарахуванні та виплаті передбаченої законом допомоги. Через що, встановивши, що відповідачем було порушено норми права, якими регулюються спірні правовідносини, суд постановив рішення про визнання таких дій незаконними та зобов’язав здійснити нарахування та виплати належних сум відповідно до закону, а не ухвалив рішення про стягнення конкретної суми.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновки суду та встановлені обставини.
Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Головного Управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації – відхилити.
Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 2 липня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає
Судді: