Справа № 22ц-3951/2010                                 Головуючий у 1 інстанції -

                                                                  Грушко О.П.

Категорія - цивільна                                         Доповідач - Позігун М.І.

                                                У Х В А Л А

                                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня  2010 року                                                                 м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді       ПОЗІГУНА М.І.,

суддів:              Губар В.С.,     ШЕМЕЦЬ Н.В.

при секретарі:     Коваленко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Коропському районі на рішення Коропського районного суду Чернігівської області від 9 липня 2010 року за позовом ОСОБА_2 до  управління Пенсійного фонду України в Коропському районі про нарахування і виплату допомоги до пенсії, як дитині війни.

                                В С Т А Н О В И В:

    В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Коропському  районі Чернігівської області просить скасувати  рішення Коропського районного суду Чернігівської області від 9 липня 2010 року, яким позовні вимоги  ОСОБА_2 задоволено частково,  визнано незаконними дії управління Пенсійного фонду України в Коропському районі Чернігівської області щодо ненарахування та невиплати позивачу підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі, встановленому ст.. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, зобов’язано відповідача провести перерахунок щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченої Законом України „Про соціальний захист дітей війни” з 9 липня по 31 грудня 2007 року  та з 22 травня 2008 року по 9 липня  2010 року та забезпечити  виплату вказаного підвищення, врахувавши суми вже виплаченого підвищення, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Незаконність постанови суду апелянт обгрунтовує неправильним застосування норм матеріального  та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом допущено неправильне застосування норм матеріального права, оскільки невірно інтерпретовано положення нормативно-правових актів, що діють в сфері пенсійного забезпечення.

Апелянт вказує, що зобов’язавши Управління Пенсійного фонду України здійснити нарахування  підвищеного розміру пенсії та здійснити їх виплату, суд першої інстанції не врахував, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а оскільки цільових коштів на фінансування виплат по підвищенню до пенсій, передбаченого ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” не надходило.

Управління Пенсійного фонду посилається на те, що згідно ч. 3 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, що обмежує застосування даної статті саме в межах даного Закону.

 Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить  слідуючого   висновку.

 Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 має статус дитини війни, що підтверджується відповідним посвідченням (а.с.6), та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», має право на підвищення державної соціальної допомоги на 30% від мінімальної пенсії за віком. Управління Пенсійного фонду України в Коропському районі не проводило виплату в такому розмірі, посилаючись на те, що Законом України „Про Державний бюджет України на 2007-2010 роках та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" такі виплати не були передбачені.

Приймаючи рішення про задоволення вимог в частині зобов'язання відповідача провести перерахування та виплату надбавки позивачу у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком в період з 9 липня по 31 грудня 2007 року, та в період з 22 травня 2008 року по 9 липня 2009 року суд першої інстанції правомірно керувався положеннями Закону України „Про соціальний захист дітей війни" і рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 та  від 22.05.2008 року №10-рп/2008,  якими  визнано неконституційними зміни   щодо розміру пенсії дітям війни.

В іншій частині доводи апеляційної скарги щодо відсутності бюджетних коштів, неможливості застосування поняття „мінімальна пенсія за віком" для визначення підвищення державної соціальної допомоги за ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", не можуть братись до уваги, оскільки положення ч. З ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування поняття „мінімальний розмір пенсії за віком" для розрахунку інших, пов'язаних з ним пенсій чи доплат, а наявність чи відсутність коштів для таких доплат не є підставою для порушення законних прав позивача.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування  відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

                                        у  х  в  а  л  и  в:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Коропському районі  - відхилити.

Рішення Коропського районного суду  від 9 липня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення,  і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

        ГОЛОВУЮЧИЙ:                                              СУДДІ: