Справа № 22ц-3812/2010 Головуючий у 1-й інстанції – Грушко О.П.
Категорія - цивільна Доповідач – Мамонова О.Є.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі :
головуючого- судді: Позігуна М.І.,
суддів: Мамонової О.Є., Губар В.С.
при секретарі: Коваленко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Коропському районі Чернігівської області на рішення Коропського районного суду Чернігівської області від 30 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Коропському районі Чернігівської області про визнання дій незаконними та зобов’язання провести нарахування та виплату належних сум, -
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Коропського районного суду Чернігівської області від 30 червня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено, визнано незаконними дії УПФУ в Коропському районі щодо ненарахування та невиплати позивачу підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі, встановленому, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зобов’язано відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з підвищенням її розміру як дитині війни на 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 30 червня 2010 року.
В апеляційній скарзі УПФУ в Коропському районі просить скасувати рішення Коропського районного суду Чернігівської області від 30 червня 2010 року та винести нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” не визначено видатки на виплату даного підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, та не виділено на це відповідні кошти, і зміни до цього Закону також не вносилися, а тому апелянт вважає, що дії Управління у разі призначення та виплати позивачу такого підвищення до пенсії суперечили б нормам Конституції України та Бюджетного кодексу України. Апелянт вважає свої дії щодо відмови в проведенні підвищення пенсій дітям війни правомірними з причини відсутності у нього самого об’єкту спору - коштів Державного бюджету України, за рахунок яких слід було б провести виплати при виконанні судового рішення.
Відповідно до статті 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” забороняється використання коштів Пенсійного фонду України на цілі, не передбачені цим Законом. Таким чином, здійснення виплати за рахунок коштів Пенсійного фонду суперечить вимогам чинного законодавства та призводить до нецільового використання коштів.
Також посилається на те, що згідно з ч.3 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, що обмежує застосування даної статті виключно в межах даного Закону, враховуючи також, що у даному випадку спір вівся не про визначення розміру пенсії позивачу згідно даного Закону, а про нарахування підвищення до пенсії згідно Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Апелянт зазначає, що підвищення до пенсії позивачу в 2008 році виплачувалось в розмірах, встановлених Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік”, та згідно постанови КМ України №530 від 28 травня 2008 року, тобто в законодавчо встановлених розмірах та в повній мірі з коштів, закладених в Державному бюджеті України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а постанова суду - залишенню без змін з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни (а.с. 13).
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що в 2007-2008 роках позивачу проведена виплата надбавки до пенсії у розмірі меншому, ніж встановлено Законом України „Про соціальний захист дітей війни” і прийшов до обґрунтованого висновку про зобов’язання відповідача здійснити відповідний перерахунок в межах строку позовної давності.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до п.12 ст.71 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік”, дію ст. 6 зазначеного Закону було зупинено. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень окремих статей Закону „Про Державний бюджет на 2007 рік” (справа про соціальні гарантії громадян) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.12 ст.71 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік”, яким зупинено дію ст.6 Закону „Про соціальний захист дітей війни”. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів, є обов”язковим до виконання на всій території України.
Зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року №107 –VI „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” - дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни - визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно ж ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією України та законами України.
Доводи апелянта з приводу законодавчої неврегульованості питання щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії дітям війни є безпідставними, оскільки на спірні правовідносини поширюється дія чинного Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, який є обов’язковим для виконання відповідачем.
Проблеми надання бюджетних коштів УПФ для виконання покладених на нього обов’язків у даному спорі виходять за межі заявлених позовних вимог.
Крім того, оскаржуваним судовим рішенням на відповідача покладений обов’язок по нарахуванню та виплаті спірних виплат, які проводяться за рахунок коштів Державного бюджету України, і судом не ухвалювалось рішення про проведення виплат за рахунок коштів ПФУ.
Також апеляційний суд вважає, що застосування мінімальної пенсії за віком для розрахунку доплат дітям війни є вірним, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".
Тому оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 3041, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Коропському районі Чернігівської області - відхилити.
Рішення Коропського районного суду Чернігівської області від 30 червня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: Судді :