Справа № 22ц-3471/2010                      Головуючий у 1інст.- Парфененко О.Я.

Категорія-цивільна                                                    Доповідач – Шевченко В.М.

У Х В А Л А

                                       ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

18 серпня 2010 року                   м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі :

головуючого- судді Бойко О.В.

суддів:               Шевченка В.М., Лазоренка В.М.

при секретарях

з  участю         Пільгуй Н.В.

прокурора Демидка  Д.А., представників відповідача –

ОСОБА_6, ОСОБА_7  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернігові справу за апеляційною скаргою фермерського господарства „ОСОБА_6” на рішення Менського районного суду від 29 червня 2010 року у справі за позовом прокурора Менського району в інтересах ОСОБА_8 до фермерського господарства „ОСОБА_6” про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації за невикористану відпустку,

В С Т А Н О В И В :

  В апеляційній скарзі  фермерське господарство „ОСОБА_6” просить скасувати рішення Менського районного суду від 29 червня 2010 року, яким позов ОСОБА_8 задоволений, справу направити на новий судовий розгляд.

  Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд не повно з”ясував обставини справи. Залишив поза своєю увагою суд і ті обставини, що позивачка, працюючи головним бухгалтером ФГ „ОСОБА_6” не забезпечувала своєчасності, правильності, законності оформлення документів, складання економічно обгрунтованих планових та фактичних калькуляцій, розрахунків по заробітній платі. Не вживала заходів з попередження нестач, незаконної втрати коштів і товарно-матеріальних цінностей. Було доведено, що із-за безвідповідального відношення до роботи ОСОБА_8 фермерське господарство понесло матеріальні втрати в сумі 7881 грн.. Не встановлено судом і те, що 07 і 08 жовтня 2009 року позивачка на роботі знаходилась в нетверезому стані, що згідно трудового законодавства визнається прогулом. Звідси, за два дні незаконно була нарахована заробітна плата, що становить 63 грн. 64 коп.. Судом не враховано того факту що позивачкою  були отримані відпускні  в серпні місяці, хоча вона не зазначила про це у розрахунковій відомості. Таким чином   сума позову повинна була бути зменшеною судом на 887 грн. 58 коп..

  Оскаржуваним рішенням стягнуто з фермерського господарства „ОСОБА_6” на користь ОСОБА_8 968 грн. 18 коп. заробітної плати за вересень-жовтень 2009 року, 823 грн. 94 коп. компенсації за невикористану щорічну відпустку, а всього 1792 грн. 12 коп., з урахуванням сум податку на доходи фізичних осіб, відрахувань до Пенсійного фонду, страхування по безробіттю, страхування від тимчасової непрацездатності та інших обов”язкових платежів. Стягнуто з відповідача 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на ІТЗ на користь держави.  

  Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників ФГ”ОСОБА_6”, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

    Статею 116 КЗпП визначено строки, протягом якого власник або уповноважений ним орган повинен провести розрахунок із звільненим  з роботи працівником, тобто  з працівником трудові відносини з яким припинені, і зокрема у день звільнення працівникові має бути видана заробітна плата, включаючи оплату праці за останній день роботи, компенсація за невикористані дні відпустки.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, позивачка ОСОБА_8 працювала у відповідача  з 5 вересня 2009 року, головним бухгалтером, наказом № 60 від 14 жовтня 2009 року вона була звільнена з роботи  за угодою сторін, п.1 ст.36 КЗпП.

Судом встановлено, що на день звільнення позивачки з роботи, відповідач  не виплатив їй належних від господарства сум, всього 1792 грн.29 коп. Ці обставини підтверджені: постановою  судді Менського районного суду від 29 березня 2010 року, Актом перевірки №25-14-059\272 Територіальної Державної Інспекції Праці у Чернігівській області, звітом  форми №1 ДФ наданою ФГ „ОСОБА_6” до  ДПІ в Менському районі від 20.10 2009 року( ас.7-8, 39-40, 54).

Висновок суду про те що із відповідача необхідно стягнути на користь позивачки 968 грн.18коп. заробітної плати за вересень- жовтень 2009 року, 823 грн.94 коп. грошової компенсації  за невикористану щорічну відпустку, а всього 1792 грн.12коп., з урахуванням сум податку на доходи фізичних осіб,  відрахувань до пенсійного фонду, страхуванню по безробіттю, та інших платежів, підтверджується матеріалами справи. Рішення суду першої інстанції  відповідає вимогам ст.213 ЦПК.

Наведені відповідачем у скарзі доводи про те, що судом неповно з”ясовані обставини, що мають значення для   справи, і зокрема,  що сума  не виданого при звільненні з роботи розрахунку позивачці  повинна зменшитися на 887,58 грн, є безпідставними, оскільки на підтвердженні таких тверджень  ним допустимих   доказів (розрахункових бухгалтерських документів), суду  не було  надано.

    Надані сторонами докази суд дослідив дав їм належну оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.

      Ухвалене судом рішення є законним і обґрунтованим,  а доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, тому апеляційну скаргу необхідно відхилити і залишити рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

                                            у х в а л и в :

        Апеляційну скаргу фермерського господарства „ОСОБА_6”   відхилити.

        Рішення Менського районного суду від 29 червня 2010 року залишити без зміни.

          Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.  

          Головуючий:                                            

          Судді :