АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа №33-255/2010          Суддя в 1 інстанції -

 Категорія: 130 ч.2 КУпАП          Голосій А.В.

                                                                                            Суддя в апеляційній інстанції

                                                               Поєдинок І.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

    13 серпня 2010 року                                   м. Черкаси

       Суддя апеляційного суду Черкаської області Поєдинок І.А., розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляцією ОСОБА_3 на постанову судді Городищенського районного суду Черкаської області від 27.05.2010 року,

                                                                         в с т а н о в и в :

           Постановою судді Городищенського районного суду Черкаської області від 27.05.2010 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.2 КУпАП і на нього накладено стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 2 роки, за те, що він 20.08.2009 року будучи притягнутим до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП, знову 23.03.2010 року по вул.Об,їздній в м.Городище керував автомобілем НОМЕР_1 та від пропозиції інспектора ДПС на проходження огляду на стан алкогольного сп,яніння, дачі пояснень та підпису протоколу відмовився в присутності свідків.

           На дану постанову ОСОБА_3 подав апеляцію, в якій просить скасувати постанову судді  від 27.05.2010 року та закрити провадження по справі, мотивуючи тим, що дійсно 23.03.2010 року він керував автомобілем по вул.Об,їздній в м.Городище та був зупинений працівниками ДАІ для перевірки документів, в ході якої його запитали чи не вживав він алкогольних напоїв, на що він заперечив та висловив готовність проїхати в медичний заклад для проходження відповідного огляду.

           Після перевірки документів працівники ДАІ, нескладаючи протоколу, поїхали в невідомоиу напрямку. Через деякий час йому стало відомо, що на нього було складено адмінпротокол про відмову від медичного обстеження. Однак при ньому протокол працівниками ДАІ не складався, йому не пропонувалось їхати на медичне обстеження, свідки, які були вписані в протокол, взагалі не були присутні при перевірці документів працівниками міліції. При розгляді справи в суді 1 інстанції, він заявляв клопотання про виклик свідків, які були вписані в протокол та останні підтвердили те, що не були присутні при складанні протоколу.

            Заслухавши ОСОБА_3, який підтримав апеляцію, перевіривши матеріали справи,  вважаю, що вона  підлягає до задоволення з наступних підстав.

Апеляційним розглядом встановлено, що підставою для притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності став протокол про адміністративне правопорушення від 23.03.2010 року(а.с.1).

Вважаю, що дані, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення  не відповідають дійсності.

Так з протоколу видно, що ОСОБА_3 відмовився від проходження медичного обстеження в присутності двох свідків – ОСОБА_4 та ОСОБА_5

                                                                        2

В ході розгляду справи в суді 1 інстанції ОСОБА_3  заявляв клопотання про виклик даних свідків в судове засідання для допиту, оскільки вони не були присутні при складанні протоколу, при цьому дане клопотання суддею розглянуто не було і свідки в судове засідання не викликались, що вбачається з постанови судді від 27.05.2010 року, чим було порушено вимоги ст.245 КУпАП про всебічне, повне і об,єктивне з,ясування обставин справи.

В ході апеляційного розгляду ОСОБА_3 заявив аналогічне клопотання про виклик свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, яке було задоволено та апеляційним судом вжиті всі можливі заходи для виклику даних свідків, що відтверджується поштовими повідомленнями, згідно яких свідки своєчасно повідомлялись про час та місце розгляду справи. Однак вказані свідки в судове засідання двічі не з,явились (28.07.2010 року та 13.08.2010 року), при цьому діючий КУпАП при розгляді даної справи не передбачає примусовий привід свідків.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що відомості протоколу про те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були свідками того, що ОСОБА_3 відмовився від проходження медичного обстеження, не відповідають дійсності.

Такий висновок також підтверджується поясненням ОСОБА_4(а.с.4), згідно якого він 23.03.2010 року близько 7-40 знаходився в автомобілі швидкої допомоги, на вул.Об,їздній їх зупинив невідомий чоловік та попросив підвезти на залізничний вокзал, однак йому було відмовлено, так як поспішали на виклик. Тобто зміст пояснень ОСОБА_4 полягає не в тому, що він був свідком відмови ОСОБА_3 від проходження медичного обстеження, а в них викладені  інші обставини, які взагалі не мають відношення до скоєння ОСОБА_3 адміністративного правопорушення передбаченого ст.130 КУпАП. В даному пояснені взагалі не йдеться про те, що він був свідком відмови ОСОБА_3 від проходження медичного огляду, не вказує даний свідок і про те, що він був присутній при складанні протоколу і підписував протокол.

Враховуючи вищевикладене вважаю, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст.256 КУпАП і оскільки даний протокол став підставою для формулювання правопорушення, яке суддя визнав доведеним, то таку постанову судді 1 інстанції про притягнення ОСОБА_3 до адмінвідповідальності не можна вважати законною. Які небудь інші належні та допустимі докази вини ОСОБА_3 у справі відсутні.

Вважаю, що в даному випадку рапорти ОСОБА_6 та ОСОБА_7(а.с.2,3),  не можна розцінювати як доказ вини ОСОБА_3, оскільки вони є працівниками ДАІ, складали адмінпротокол відносно ОСОБА_3 і таким чином є особами зацікавленими.

Одночасно слід звернути увагу й на інші порушення закону, допущені суддею 1 інстанції при розгляді справи відносно ОСОБА_3. Так суддя 1 інстанції в постанові про визнання ОСОБА_3 винним у вчинені правопорушення передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, взагалі не навів доказів, якими підтверджується його вина у вчинені даного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що висновки судді 1 інстанції про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.2 КУпАП не ґрунтуються на допустимих, належних та достовірних доказах по справі, а тому постанова судді про притягнення останнього до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню з закриттям провадження по справі.

На підставі викладено та керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, -  

                                      п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову судді Городищенського районного суду Черкаської області від 27.05.2010 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.2 КУпАП до позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 2 роки- скасувати, а справу провадженням закрити.

          Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.    

            Суддя