ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
29.08.06 р. Справа № 15/240
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.
при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом комунальна лікувально-профілактична установа „Міський наркологічний диспансер м. Макіївки”.
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Доненерго” м. Макіївка
про стягнення зайво оплачених коштів у сумі 4445,69 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Борщ А.П. – за довіреністю №1499 від 27.06.2006р.
від відповідача: Пирогов А.А. . – за довіреністю № б/н від 01.01.2006р.
В судовому засідання з 15.08.2006р. по 29.08.2006р. оголошено перерву.
До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява комунальної лікувально-профілактичної установи „Міський наркологічний диспансер м. Макіївки” про стягнення суми 4445,69 грн.
Ухвалою суду від 30.06.2006р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №15/209.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та просить суд відмовити у задоволенні позову.
У судовому засіданні 15.08.2006р. представниками сторін було заявлено письмове клопотання про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв’язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу.
Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Між позивачем - комунальною лікувально-профілактичною установою „Міський наркологічний диспансер м. Макіївки” та відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю „Доненерго” на підставі проведення тендерних торгів та Закону України від 22.02.200р. № 1490-Ш (із змінами та доповненнями) „Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти” протягом 2002-2004 рр. було укладено господарчі договори на відпуск паливно мастильних матеріалів: № 39 від 04.02.2002р.; № б/н від 16.01.2003р.; №1 від 05.01.2004р.
Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 1.3 вищезазначених Договорів продавець зобов’язується передати у власність покупця товар в строки, узгодженні між сторонами, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар згідно виставлених рахунків. Найменування товару – „бензин”. Кількість, розгорнена номенклатура (асортимент), ціна на товар, його загальна вартість зазначається у накладних, які є невід’ємною частиною цього договору.
У вказаних договорах відсутні посилки на те, що сторони уклали договір закупівлі за результатами тендерних торгів, проведених відповідно до Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”.
КРУ Донецької області 23.08.2005р. під час проведення ревізії за ревізуємий період встановлено, що ціни в накладних на отриманий бензин за період з 01.06.2002р. по 30.06.2005р, перевищують ціни, зазначені в тендерній документації.
За вищевказаним фактом прокуратурою Кіровського району м. Макіївки проведена перевірка та винесено постанову від 14.10.2006р. про відмову в порушенні кримінальної справи за відсутністю складу злочину.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв’язку з тим, що позивачем прийнято товар за накладними та сплачено за виставленими рахунками відповідно до умов Договору. Також відповідач вказує на пропущення позивачем строку позовної давності та не доведеністю позивачем обставин, на які він посилається.
Судом встановлено, що відповідач не є бюджетною або державною організацією та відносини, які виникли між позивачем та відповідачем при виконанні умов Договорів є цивільно-правовими та регулюються Цивільним кодексом України.
Відповідно до Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” (далі Закон) у редакції від 20.10.2003р. ст. 34 встановлені основні вимоги до договору про закупівлю, а саме: договір укладається тільки в письмовій формі та відповідно до положень Цивільного кодексу, будь яких обмежень або особливостей щодо основних положень договору Закон не встановлює.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є домовленістю двох сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, а відповідно до ст. 627 сторони є вільними в укладенні договору та визначенні умов договору.
Ст. 632 Цивільного кодексу України зазначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, а її зміна допускається на умовах, встановлених договором.
У вказаних договорах відсутня умова про те, що ціна на паливо залежить будь-яким чином від тендерної пропозиції.
Відповідно до умов вищевказаних Договорів позивач добровільно погодився придбати товар відповідно до рахунків та накладних, виставлених відповідачем до сплати.
Тобто позивач в договорі не встановив обмеження ані вартості, ані кількості товару, а погодився з вимогою відповідача сплачувати 100% передплату згідно до виставлених рахунків по ціні, що діяла на час виставлення рахунку.
Також позивач не надає суду будь-яких доказів того, що у сторін існували будь-які інші правовідносини щодо поставки палива, крім тих, що обумовлені вказаними договорами.
Вказані Договори недійсними в судовому порядку не визнавалися.
Таким чином, договори на постачання палива є основним та дійсним документом, що регулюють взаємовідносини позивача та відповідача щодо поставки палива. Умовами договорів не передбачено обмеження ціни на бензин тендерною пропозицією, тому суд вважає вимоги позивача про стягнення зайво сплачених коштів безпідставними.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу вимог або заперечень.
Враховуючи те, що позивач не довів належним чином та відповідними засобами доказування обґрунтованість позовних вимог, суд відмовляє комунальній лікувально-профілактичній установі „Міському наркологічному диспансеру м. Макіївки” у задоволенні позовних вимог про стягнення зайво сплачених коштів у сумі 4445,69 грн.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на позивача у зв’язку з відмовою у задоволені позову.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.12; 32-34; 36; 43; 49; 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
Відмовити у задоволені позовних вимог комунальній лікувально-профілактичній установі „Міському наркологічному диспансеру м. Макіївки” до товариства з обмеженою відповідальністю „Доненерго” м. Макіївка про стягнення зайво оплачених коштів у сумі 4445,69 грн.
У судовому засіданні 29 серпня 2006 року оголошено текст рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його оголошення.
У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Суддя Богатир К.В.
Пом.судді Обезінський О.В.,
тел. 381-91-18