КОПІЯ   

Справа № 2-А-823/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ   

11 серпня 2010 року Суворовський районний суд міста Одеси в

складі:

головуючого судді Гудіної Н.І.  

при секретарі Мельніченко Г.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Одесі

справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1 до старшого ІДПС Ульянівського ВДАІ старшого лейтенанта міліції Мазур Романа Петровича, УДАІ УМВС України в Кіровоградської області   про  скасування постанови  по справі  про адміністративне правопорушення серії ВА №151589 року,-  

ВСТАНОВИВ:   

14 червня 2010 року  до суду звернувся позивач  з адміністративним позовом в якому просить     скасувати постанову серії   ВА №151589 року   про притягнення його до адміністративної відповідальності і накладення  адміністративного стягнення за порушення ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу,  закрити справу,  мотивуючи свої вимоги тим, що 10 червня 2010 року   старший інспектор ДПС Ульянівського ВДАЇ Мазур Роман Петрович   виніс постанову серії ВА 151589 по справі про адміністративне правопорушення, якою постановив притягнути позивача  до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України.   Як зазначив в постанові інспектор, 10 червня 2010 року о 15 годині 10 хвилин позивач  керував автомобілем Ниссан  д/н НОМЕР_1 в селі Таужне,  здійснив обгін транспортного засобу на вузькій суцільній лінії.   Ці обставини не відповідають дійсності.  Позивач зазначив, що дійсно в зазначений час рухався по дорозі Ульянівка-Гайворон в селі Таужне. Попереду нього  по обочині дороги рухався вантажний  транспортний засіб зі швидкістю близько 30 кмгод з включеними аварійними сигналами. Позивач  включив лівий поворот та здійснив об'їзд  вантажного транспортного засобу,  при цьому  не пересікаючи суцільну лінію дорожньої розмітки,  оскільки вантажний  транспорт рухався по обочині.   Після чого його запинив інспектор ДАІ та звернувся з проханням передати йому документи на перевірку. Після цього інспектор зауважив, що позивач перетнув суцільну лінію при обгоні. На   зауваження позивача, що це не відповідає дійсності і в нього є свідок, інспектор зауважив, що йому видніше.   Позивача було позбавлено можливості в повному обсязі ознайомитися з матеріалами та доказами справи, а також   скористатися послугами адвоката.   Під час складання протоколу інспектор погодився вписати   свідка, якого зазначив позивач, а також ще одного свідка, пересічного водія, який не був присутній на місці під час вищезгаданої події, а був просто зупинений інспектором під час написання протоколу. Записати пояснення свідків інспектор категорично відмовився, на підставі того, що в нього не має додаткових аркушів і пояснення свідків не є важливими.   Позивач зазначив, що він не порушував правила дорожнього руху, а відповідач безпідставно склав у відношенні нього протокол та постанову про адміністративне правопорушення з численними  порушеннями чинного законодавства, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

В судове  засідання  позивач  не з’явився про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином, надав суду заяву згідно з якою  просив розглядати справу та прийняти рішення  у його відсутність.  

Відповідачі  в судове засідання не з’явилися про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином, про причини неявки суд не сповістили.  

Суд, вивчивши адміністративну справу,     встановивши факти та відповідні до них правовідносини, прийшов до наступного висновку.

Пунктом 2 ч.1   ст. 18  КАС   України ( із змінами  згідно Законом  № 808-VI  від  25.12.2008 року)  передбачено, що місцевим   загальним  судам   як  адміністративним    судам    підсудні   усі   адміністративні  справи   з приводу  рішень,   дій чи   бездіяльності   суб’єктів   владних   повноважень  у  справах   про притягнення   до адміністративної    відповідальності.  

Згідно  ч.2  ст. 19 КАС  України,   адміністративні  справи   з приводу  оскарження   правових  актів  індивідуальної дії,   а  також  дій  чи  бездіяльності   суб’єктів   владних повноважень , які  стосуються   інтересів   конкретної   особи, вирішуються  адміністративними  судами   за місцем  проживання ( перебування,  знаходження)  позивача.      

У відповідності ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, по-садових і службових осіб.  

Згідно п.п.5 п.4 Положення про Державну автомобільну інспекцію МВС, затвердженого Постановою КМУ від 14.04.1997 року за № 341, одним  з основних завдань ДАІ є захист прав та  законних інтересів учасників дорожнього руху.  

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які  матеріали і фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм  і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.  

У відповідності до ст. 280 КУпАП  орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  

Відповідно до п.3 ч.1  ст. 288  КУпАП   постанову посадової особи  про   накладення   адміністративного   стягнення   може  бути   оскаржено   в  районний, районний   у  місті,  міський  чи   міськрайонний  суд, у  порядку , визначеному    КАС  України , з особливостями , встановленими цим   Кодексом.  

Статтею  289  КУпАП  передбачено, що  скаргу  на постанову   по справі про   адміністративне правопорушення  може  бути подано  протягом  десяти   днів   з дня  винесення  постанови.  В разі  пропуску   зазначеного строку   з поважних причин   цей  строк  за заявою особи , щодо  якої  винесено постанову,  може  бути   поновлено органом, правомочним    розглядати  скаргу.  Особа, яка   оскаржила  постанову, звільняється  від сплати  державного мита.    

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності  суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову ( ч.2 ст. 71 КАС України).  

Судом  встановлено,  що  10.06.2010 року у відношенні ОСОБА_1 складено протокол  серії ВА1 №009376 за ст..122 ч.1 КпАП України,   за порушення  п.3.4 (1.1) ПДР України,  а  саме, що ОСОБА_1  10.06.2010 року , керуючи  марки Ніссан, державний номер НОМЕР_2, в селі Таужне,  здійснив обгін транспортного засобу на вузькій суцільній лінії . (а.с.12)  

Згідно  постанови   серії ВА 151589 від  10 червня 2010 року    посадовою  особою, старшим ІДПС Ульянівського ВДАІ старшим лейтенантом міліції Мазур Романом Петровичем на   позивача      накладено   штраф   у розмірі  510 грн.  за ст..122 ч.1 КпАП України   ( а.с.5).  

Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху, затверджених Кабінетом Міністрів України від 10.10.2001 №1306, щодо термінів, що наведені у цих Правилах, обгін – це випередження одного або кількох транспортних засобів, пов’язане з виїздом на смугу зустрічного руху; випередження -     рух транспортного засобу із швидкістю, що перевищує швидкість попутного транспортного засобу, що рухається поряд по суміжній смузі .  

      Відповідно до положень глави «Дорожня розмітка» Правил дорожнього руху забороняється пересікати вузьку суцільну лінію, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямків, за таким виключенням: при умові забезпечення безпеки дорожнього руху дозволяється  пересікати суцільну лінію для об’їзду нерухомої перепони, а також обгону одиночного транспортного засобу, що рухається зі швидкістю менше 30 км/год.

Отже, в діях позивача не було ніякого порушення ПДР України:   умови безпеки дорожнього руху ним дотримано – по-перше, він переконався, що відсутні будь-які транспортні засоби, а по-друге, вантажний автомобіль, що рухався спереду в його смузі, звільнив йому дорогу; при цьому даний вантажний автомобіль рухався зі швидкістю значно меншою 30 км/год. Інспектор ДПС взагалі не відобразив у постанові швидкість руху транспортного засобу позивача і вантажного автомобіля, що двигався по обочині, що також є порушенням з боку інспектора.

Факт своєї незгоди з тим, що позивач начебто порушив ПДР України, і не роз’яснення йому суті правопорушення він виклав в протоколі,  складеному інспектором ДПС.

Відповідно   до ст. 86  КАС   України, суд оцінює  докази, які є у  справі , за своїм   внутрішнім  переконанням, що  ґрунтується  на їх  безпосередньому,  всебічному, повному  та об’єктивному  дослідженні.                                                                                                  Вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, згідно до ст.62 Конституції України.  

Відповідачем, в порушення вимог ст.71 КАСУ, не наведено суду доказів, які б спростовували доводи позивача.  

При винесенні постанови про адміністративне правопорушення, не дивлячись на той факт, що позивач заперечував проти порушення ним правил дорожнього руху, інспектор ДАІ не  перевірив вказані факти, не опитав свідків даного порушення, не забезпечив можливість позивачу користуватися наданими йому правами.  

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. В ній зокрема необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.    

Крім того, судом встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення  інспектор ДПС   порушив права позивача, як особи, що притягується до адміністративної відповідальності, передбачені ст.268 КУпАП, не виконав вимог ст.ст.245, 246, 247, 251 та 252 КУпАП, не дотримався вимог ст.ст.279,280 КУпАП.    

За зазначених обставин справи, постанова про адміністративне правопорушення у відношенні позивача, у зв'язку з недостатнім обґрунтуванням доказами вчиненого правопорушення, численними порушеннями вимог закону,  підлягає скасуванню і справа направляється на новий розгляд до органу (посадової особи), що її постановив, оскільки не були з'ясовані обставини, які мають значення для справи.  

Керуючись ст.ст. 76, 99,100,143, 160 - 163, 173, 177 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 287-294 КУпАП України, суд, -

Постановив:   

Позов  ОСОБА_1 до старшого ІДПС Ульянівського ВДАІ старшого лейтенанта міліції Мазур Романа Петровича, УДАІ УМВС України в Кіровоградської області   про  скасування постанови  по справі  про адміністративне правопорушення серії ВА №151589 року задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності  ОСОБА_1 серії серії ВА №151589  року, направив справу на новий розгляд.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд Суворовського району міста Одеси шляхом подачі в 10 денний строк з дня виготовлення повного тексту постанови  апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлено 13.08.2010 року.

Суддя

Вірно

Суддя  

Секретар