КОПІЯ   

Суворовський районний  суд   міста Одеси

Справа № 2-А-1921/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ   

28  липня  2010 року Суворовський районний суд міста Одеси в

складі:

головуючого судді Гудіної Н.І.  

при секретарі Мельніченко Г.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Одесі

справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1   до інспектора ДПС Коблевської роти прапорщика Демиденко Сергія Степановича,   УДАІ УМВС України в Миколаївської області  про      скасування    Постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВЕ №125828  від  06.11.2009  року,-  

ВСТАНОВИВ:   

13 листопада 2009 року  до суду звернувся позивач  з адміністративним позовом в якому просить     скасувати постанову серії   ВЕ №125828  від  06.11.2009  року   про притягнення його до адміністративної відповідальності і накладення  адміністративного стягнення за порушення ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу,  закрити справу,  мотивуючи свої вимоги тим, що 06 листопада 2009 року   інспектор  ДПС Коблевської роти прапорщик Демиденко Сергій Степанович    виніс постанову серії ВЕ №125828  від  06.11.2009  року  по справі про адміністративне правопорушення, якою постановив притягнути позивача  до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 270 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України.   Як зазначив в постанові інспектор, 06 листопада 2009 року о 01 годині 20 хвилин позивач  керував автомобілем НОМЕР_1 в селі Коблево на автодорозі Одеса-Н.Азовськ,  в зоні обмеження швидкості руху до 40 км/год, рухався зі швидкістю 76 кмгод .   Ці обставини не відповідають дійсності.   У протоколі про адміністративне правопорушення та постанові відсутні докази належності виміряної швидкості саме   автомобілю позивачу. Фактично  співробітником ДАІ, що склав протокол, було продемонстровано тільки час, який ніби-то пройшов з моменту вимірювання швидкості, на приладі. Встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме його автомобіля, неможливо, а за таких умов різниця у кілька секунд може означати, що насправді виміряна швидкість автомобіля, який рухався у кількох десятках метрах від   автомобіля позивача.   Співробітник ДАІ знаходився та проводив вимірювання, а також зупинив транспортний засіб, у межах дії відповідного обмеження швидкості с.Коблево, але у момент вимірювання транспортний засіб знаходився до зазначеного знаку. Тобто дія зазначеного обмеження на нього не розповсюджувалася.   Окрім цього розгляд справи на місці, без підготовки та надання  часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують особу, інших доказів по справі, - не тільки порушує   права позивача, передбачені ст.268 КпАП, але й призводить до того, що при винесенні постанови не враховано особу, матеріальний стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст.З КпАП.  Позивач зазначив, що він не порушував правила дорожнього руху, а відповідач безпідставно склав у відношенні нього протокол та постанову про адміністративне правопорушення з численними  порушеннями чинного законодавства, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

В судовому   засіданні  позивач  підтримав свої позовні вимоги та  наполягав на задоволенні позову у повному обсязі.   

Відповідачі  в судове засідання не з’явилися про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином, про причини неявки суд не сповістили.  

Суд, вивчивши адміністративну справу,     встановивши факти та відповідні до них правовідносини, прийшов до наступного висновку.

    Положення п. 1.3. Правил дорожнього руху передбачають, що кожен учасник дорожнього руху зобов’язаний знати та виконувати вимоги дійсних Правил.    

Згідно до вимог п. 12.4 Правил дорожнього руху у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більш ніж 60 км/год.    

Статтею 7 КпАП України встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.    

Частина 1 ст. 8 КпАП України, передбачає, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.    

Відповідно до положень ст. 245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.    

Згідно до вимог ч. 1 ст. 256 КпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається в т.ч. суть адміністративного правопорушення.    

Частиною 1 ст. 11 КАС України, передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.    

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.    

Так судом було встановлено,  та не заперечувалось позивачем по справі,  що  06 листопада 2009 року посадовою особою УДАІ УМВС України в Миколаївської області було складено протокол про адміністративне правопорушення, про порушення  позивачем по справі   Правил дорожнього руху, а саме  порушення вимог п. 12.9 ПДР, яке виразилося в тому, що позивач   в зоні обмеження швидкості руху до 40 км/год, рухався зі швидкістю 76 кмгод .    

За результатами розгляду зазначеного адміністративного правопорушення 06.11.2009 року посадовою особою УДАІ УМВС України в Миколаївської області винесено Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВЕ №125828 якою позивача було притягнено до адміністративної відповідальності за порушення вимог  п. 12.9 ПДР   за ч. 1 ст. 122 КпАП України та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 270 гривень 00 копійок.    

У відповідності до ст.254 КУпАП України,  за вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою.  
Згідно ст.256 КУпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості.  
              Протокол підписується особою, яка його склала і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.  
          Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, в ньому робиться запис про це.  

Відповідно до ст. 251 КУпАП України, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.  

Доказом вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП є дані приладу для вимірювання швидкості «Іскра», який не містить функції фіксації фото - та кінозйомки  і в постанові про адміністративне правопорушення не зазначено важливу обставину, яка дозволила  вказати на достовірність фіксації швидкості саме автомобіля під керуванням позивача - час з моменту фіксації  перевищеної швидкості - при зазначенні останнім в протоколі про адміністративне правопорушення  доводів про   дотримання обмеженої швидкості руху.  

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. В ній зокрема необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.  

Згідно ст. 288 КУпАП встановлено, що постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.  

Частиною 3 ст. 162 КАС України надано адміністративному суду повноваження на прийняття іншої постанови (не передбаченої переліком частини 2) , яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.  

За змістом ст. 293 КУпАП  під час розгляду позову перевіряється законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймається одне з таких рішень: залишення постанови без зміни;  скасування постанови і надсилання справи на новий розгляд; скасування постанови і закриття справи; зміна заходу стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.  

Як пояснив позивач він  не порушував  встановлене обмеження швидкості, оскільки  вимірювання швидкості  відбулося до встановлено знаку обмеження швидкості до 40 кмгод. При оформленні адміністративних матеріалів, працівником ДАІ не було встановлено свідків вказаного порушення та  не надано оцінки, доказів наданим запереченням позивача.  

Так як відповідач   не навів переконливих доказів про відповідність протоколу та постанови про накладення адміністративного стягнення на позивача  обставинам справи, суд вважає, що є підстави для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення   так як його  пояснення ніким не спростовані і тому суд вважає їх за правдиві.          

За зазначених обставин справи,   постанова про адміністративне правопорушення у відношенні   позивача, у зв'язку недостатнім обґрунтуванням доказами вчиненого правопорушення, підлягає скасуванню і справа направляється на новий розгляд до органу (посадової особи), що її постановив, оскільки не були з'ясовані обставини, які мають значення для справи.  

Юрисдикція щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення не покладена на суди (ст. 17 ч. 2 п. 3 КАС України).  
Керуючись ст.ст. 2, 7  9, 11, 18, 71, 77, 86, 128, 158-163, 167 КАС України  та  ст.. 251, 283,284,288   Кодексу України про адміністративні правопорушення,   суд,-  

ПОСТАНОВИВ:   

Адміністративний позов     ОСОБА_1   до інспектора ДПС Коблевської роти прапорщика Демиденко Сергія Степановича,   УДАІ УМВС України в Миколаївської області  про      скасування    Постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВЕ №125828  від  06.11.2009  року     задовольнити частково .  

Постанову серії     ВЕ №125828  від  06.11.2009  року     по справі про адміністративне правопорушення відносно   ОСОБА_1   скасувати.  

Справу  направити   на новий розгляд.  

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд Суворовського району міста Одеси шляхом подачі в 10 денний строк з дня виготовлення повного тексту постанови заяви про апеляційне оскарження   і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.  

Повний текст постанови виготовлено 29.07.2010 року.  

Суддя  

Вірно  

Суддя  

Секретар