Справа № 2-12082/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

30 липня 2010 року                                       Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді Черновського Г.В.

      при секретарі – Вобліковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

                            ВСТАНОВИВ:

У липні 2010 року позивач звернувся з вищезазначеною позовною заявою, в якій просив суд: задовольнити його грошові вимоги у розмірі 1 500 000 грн., шляхом встановлення права власності за ним на нежитлове приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та стягнути з відповідача на його користь судові витрати по справі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, на задоволенні позову наполягав.

Представник відповідача пред’явлені позовні вимоги визнав у повному обсязі, не заперечував проти задоволення позову.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти:

28 квітня 2005 року, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, був укладений попередній договір купівлі-продажу нежитлового приміщення розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно предмету попереднього договору, позивач повинен передати відповідачу завдаток у розмірі 750 тис.грн., а останній після отримання завдатку, повинен у 60 денний термін підготувати усі необхідні документі для укладання нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу нежитлового приміщення розташованого за адресою АДРЕСА_1. (п.4 попереднього договору).

Після укладання нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу позивач повинен провести повни розрахунки з відповідачем у розмірі 750 тис.грн. у 10-денній термін - п.6 попереднього договору.

У разі порушення будь яких умов попереднього договору з боку позивача, завдаток залишається у власності відповідача, а у разі порушення будь яких умов попереднього договору з боку відповідача, він повинен повернути суму завдатку у подвійному розмірі – (п.5 попереднього договору).

29 квітня 2005 року, позивач на виконання умов попереднього договору передав відповідачу завдаток у розмірі 750 тис.грн., про що було складено акт прийому-передачі грошових коштів.

Однак, після закінчення 60 календарних днів, відповідач повідомив, що є обставини які не залежать від його волі та перешкоджають укладанню нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу нежитлового приміщення.

Вносити зміни у текст попереднього договору відповідач відмовився, та запропонував повернути суму завдатку у подвійному розмірі у строк до 01 грудня 2009 року.

Про це був складеній договір повернення боргу від - 01 липня 2005 року,  який є пов'язаним з попереднім договором.

Згідно з п.3 договору про повернення боргу, відповідач за неналежне виконання умов договору у частини недотримання строків повернення боргу, повинен сплатити штраф у розмірі 50 % від залишкової сумі боргу.

Однак відповідач порушив умови договору повернення боргу та на протязі 2005 - 2010 років останній повернув позивачу лише 500 тис.грн. замість 1 500 000 грн., про що є акт повернення грошових коштів, згідно договору повернення боргу.

За станом на 01 грудня 2009 року, борг відповідача перед позивачем складає 1000000 грн.

На момент звернення до суду відповідач повинен позивачу 1 000 000 грн. основного боргу та 500 000 грн. штрафу за несвоєчасне повернення боргу. Загалом 1 500 000 грн.

Згідно п.3.3. договору про повернення боргу у разі невиконання умов договору повернення боргу, позивач може задовольнити свої грошові вимоги шляхом отримання у власність нежитлового приміщення розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Керуючись ст.620 ЦК України у разі невиконання боржником обов'язку передати кредиторові у власність річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов'язання.

Суд вважає, що така поведінка відповідача протиправна, та суперечить діючому законодавству України з наступних підстав.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Стаття 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

         Стаття 620 ЦК України встановлює, що у разі невиконання боржником обов'язку передати кредиторові у власність річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов'язання.

        Згідно зі ст.624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

        У відповідності до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання  ним грошового зобов'язання.

        Згідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

 Таким чином, суд вважає можливим задовольнити грошові вимоги позивача у розмірі 1 500 000 грн., шляхом встановлення права власності за ним на нежитлове приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

 Задовольнити грошові вимоги ОСОБА_1 у розмірі 1 500 000 грн., шляхом встановлення права власності за ним на нежитлове приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 120 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1700 грн.

Рішення суду може бути оскаржене у апеляційний суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом  подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська, та подання апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

                  Суддя: