Справа № 2-1168/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

12 липня 2010 року                                   Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді Черновського Г.В.

               при секретарі – Вобліковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «БРОКБІЗНЕС», Державної податкової адміністрації України, Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області про виплату страхової суми,

                               ВСТАНОВИВ:

У червні 2009 року позивач звернувся з вищезазначеним позовом, в якому з уточненням позовних вимог просив суд: стягнути солідарно з відповідачів - ПАТ «СК «БРОКБІЗНЕС», ДПА України на його користь виплату страхової суми у розмірі 82036 грн., а також судовий збір у розмірі 711 грн. 40 грн. та витрати пов’язані з оплатою за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 250 грн. Позов вмотивовано тим, що позивач отримав право на страхову виплату внаслідок настання страхового випадку - захворювання, яке потягло за собою втрату працездатності у розмірі 65%, але відповідачі таку виплату не здійснили, у зв’язку з чим він вимушений був звернутися до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, на задоволенні позову наполягав.  

Представник відповідача позовні вимоги не визнав посилаючись на те, що 20 червня 2008р. між ЗАТ «СК «БРОКБІЗНЕС» - страховик та ДПА України - страхувальник був укладений договір про закупівлю послуг з обов'язкового соціального страхування №029-1. Згідно п.1.1. цього договору його предметом є закупівля послуг з обов'язкового соціального страхування (страхування службових і посадових осіб органів податкової служби України) відповідно до Постанови КМУ від 03.06.1994р. № 349 «Про затвердження Порядку та умов обов'язкового державного особистого страхування посадових осіб органів державної податкової служби».

22 червня 2008р. до договору страхування № 029-1 була укладена додаткова угода № 1 про викладення п.7.1. договору страхування в новій редакції, згідно з яким зобов'язання страховика по виплаті страхового відшкодування розповсюджується на проміжок часу з 20 червня 2005р. та діє до 31 грудня 2008р.

04 червня 2009р. між страховиком та страхувальником був укладений аналогічний договір про закупівлю послуг з обов'язкового соціального страхування №029-2. Відповідно до п.7.1. цього договору зобов'язання страховика по виплаті страхового відшкодування розповсюджується на проміжок часу з 20 червня 2005р. та діє до 31 грудня 2009р.

Пунктом 1 Порядку встановлено, що обов'язкове державне особисте страхування посадових осіб державної податкової служби здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Пункти 4.1. договорів страхування № 029-1 та № 029-2 також встановлюють, що страхові платежі на 2008р. та 2009р. відповідно здійснюються із загального фонду Державного бюджету України, КПКВ 3507010, КЕКВ 1343. Тобто для виплати страхових відшкодувань ПАТ «СК «БРОКБІЗНЕС» витрачає не власні кошти, а лише ті, що надійшли з державного бюджету України за цільовим призначенням.

П.4 Порядку передбачає, що кошти, яких не вистачає на виплату страхових сум, оплачуються страхувальником.

Пункти 4.1. договорів страхування № 029-1 та № 029-2 містять положення, відповідно до яких страховик не несе відповідальності за несвоєчасну виплату застрахованим страхових сум у разі неперерахування страхувальником платежу у розмірі, передбаченому п.4.1. договорів страхування № 029-1 та № 029-2.

Відповідно до ч.1 ст.613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він...не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Станом на 25.03.2010р. ПАТ «СК «БРОКБІЗНЕС» повністю виконав свої зобов'язання за вказаними договорами страхування, здійснивши виплати страхових сум в межах отриманих від ДПА у Дніпропетровській області страхових платежів за вирахуванням витрат ПАТ «СК «БРОКБІЗНЕС» на проведення страхування в розмірі, передбаченому п.3 Порядку та п.3.4.1. договорів страхування № 029-1 та № 029-2.

Ст.599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п.2 ст.28 Закону України «Про страхування» дія договору страхування припиняється та втрачає чинність у разі виконання страховиком зобов'язань перед страхувальником у повному обсязі.

З урахуванням даного положення договори страхування № 029-1 та №029-2 припинили свою дію та втратили чинність. Таким чином, у страховика на даний момент немає підстав для розгляду справ, які залишилися невиплаченими у зв'язку з недостатністю отриманих страхових платежів.

ПАТ «СК «БРОКБІЗНЕС» повідомив відповідачів відповідними листами про припинення дії договорів страхування та на даний момент повернув страхові справи, по яким не було здійснено виплат страхових сум у зв'язку з недостатністю отриманих від ДПА у Дніпропетровській області страхових платежів, серед яких є справа позивача.

За таких обставин, представник відповідача просив суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «СК «БРОКБІЗНЕС» відмовити в повному обсязі, у зв’язку з викладеними обставинами

У судовому засіданні представник відповідачів - ДПА України, ДПА у Дніпропетровській області пред’явлені до них позовні вимоги не визнав посилаючись на їх необґрунтованість. Пояснив, що на момент звернення позивача із заявою про виплату страхової суми діяв договір між ДПА України та ПАТ «СК «БРОКБІЗНЕС», а також додаткова угода до договору. Доказів неможливості виплати страхової суми саме ОСОБА_1 за його зверненням матеріали справи не містять. В разі якщо страхувальник прострочив внесення страхового платежу, як це стверджує ПАТ «СК «БРОКБІЗНЕС», страховик відповідно до ч.2 ст.997 ЦК України міг відмовитися від договору, але не зробив цього, і припинення договору не відбулось.

     Суд дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти:

Позивач ОСОБА_1 отримав право на страхову виплату внаслідок настання страхового випадку - захворювання, яке потягло за собою втрату працездатності у розмірі 65%, але відповідачі таку виплату не здійснили.

Правовідносини у сфері страхування працівників державної податкової служби врегульовані нормами Цивільного кодексу України та постанови КМУ від 03 червня 1994 р. №349 «Про затвердження Порядку та умов обов'язкового державного особистого страхування посадових осіб органів державної податкової служби, Законом України «Про державну податкову службу в Україні».

Так, згідно зі ст.999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). При цьому до відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органу державної податкової служби підлягають обов'язковому державному особистому страхуванню за рахунок коштів державного бюджету на випадок загибелі або смерті на суму десятирічної заробітної плати за їх останньою посадою, а в разі поранення, контузії, травми або каліцтва, захворювання чи інвалідності, що сталися у зв'язку з виконанням службових обов'язків, - у розмірі від шестимісячної до п'ятирічної заробітної плати за їх останньою посадою (залежно від ступеня втрати працездатності). Порядок та умови страхування посадових осіб органів державної податкової служби встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вказаної статті Закону постановою Кабінету Міністрів України від 03 червня 1994 р. №349 затверджено порядок та умови обов'язкового державного особистого страхування посадових осіб органів державної податкової служби. Страхувальником доплачуються тільки кошти, яких не вистачає на виплату страхових сум. Виплату ж страхових сум здійснює тільки страховик, і саме йому повинні бути доплачені кошти, яких не вистачає на відповідну виплату.

Тож, наведений вище порядок не містить такого обов'язку страхувальника, як безпосередня доплата коштів застрахованій особі.

Відповідно до ч.1 ст.984 ЦК України страховиком є юридична особа, яка спеціально створена для здійснення страхової діяльності та одержала у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Вимоги, яким повинні відповідати страховики, порядок ліцензування їх діяльності та здійснення державного нагляду за страховою діяльністю встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст.990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Таким чином, особа, яка не є страховиком, в силу вимог закону не може здійснювати страхових виплат.

На момент звернення позивача із заявою про виплату страхової суми діяв договір між ДПА України (страхувальник) та ЗАТ «СК «БРОКБІЗНЕС» (страховик), а також додаткова угода до договору.

Доказів неможливості виплати страхової суми саме позивачу ОСОБА_1 за його зверненням матеріали справи не містять.

Відповідно до даних, опублікованими в газеті «Урядовий кур'єр» індекс інфляції за зазначений період (з 01.01.09 по 02.01.10) склав 1,123.

Інфляційне збільшення заборгованості склало 8750,21 грн.

Загальна сума заборгованості з урахуванням інфляції склала 71139,90 грн. + 8750,21 грн. = 79890,11 грн.

Сума 3 % річних від 71139,90 грн. за зазначений період склала 2145,89 грн.

У такий спосіб загальна сума, що підлягає стягненню, становить 79890,11 грн. + 2145,89 грн. = 82036 грн., а також

За таких обставин суд вважає можливим стягнути з ПАТ «СК «БРОКБІЗНЕС» на користь ОСОБА_1 страхову суму у розмірі 82036 грн., а також судовий збір у розмірі 711 грн. 40 грн. та витрати пов’язані з оплатою за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 250 грн.

  У задоволенні позову ОСОБА_1 до ДПА України, ДПА у Дніпропетровській області про виплату страхової суми суд вважає можливим відмовити, у зв’язку викладеними вище обставинами.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212, 213, 215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково .

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «БРОКБІЗНЕС» на користь ОСОБА_1 страхову суму у розмірі 82036 грн.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «БРОКБІЗНЕС» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 711 грн. 40 грн. та витрати пов’язані з оплатою за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 250 грн.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації України, Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області про виплату страхової суми – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене у апеляційний суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом  подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська, та подання апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

                  Суддя: