Справа № 2 – 4862/10

2010р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

/заочне/

19 серпня 2010 року Суворовський районний суд м. Одеси, в складі:

Головуючого – судді   Малиновського О.М.,

при секретарі –Стояновій І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 15, в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради - про визнання права користування жилим приміщенням, зобов’язання укласти договір найму,  -

ВСТАНОВИВ  

Позивачка звернулася до суду з позовом до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради та просить визнати за нею право користування житловим приміщенням  в квартирі АДРЕСА_1 та зобов’язати відповідача укласти з нею договір найму на зазначене житлове приміщення.

В обґрунтування своїх вимог посилалась на те, що в зазначеній квартирі з 1984 року проживала її рідна сестра ОСОБА_2 Починаючи з 2007року, в зв’язку з тяжкою хворобою ОСОБА_2, вона була вимушена переїхати до неї та з того часу до її смерті вона постійно проживали з нею в спірній квартирі. Відповідач по справі відмовляється укладати з нею договір найму та визнавати за нею право користування житлом. Дані підстави стали підставою для звернення до суду.

Позивач та її представник в судовому засіданні пред’явлені позовні вимоги підтримали, просили задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не явився без поважних на те причин. Про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Зі згоди позивач та її представника справа розглянута в заочному порядку на підставі наявних у справі доказів, згідно ст.224 ЦПК України.

Суд заслухавши позивачку та її представника, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, прийшов до наступного.

Матеріалами справи встановлено, що на підставі рішення Приморської райради народних депутатів м. Одеси № 350 від 20.07.1984р. ОСОБА_2 було видано ордер № 358 ПР від 19.11.1984р. за яким їй було надано право на зайняття 2-х кімнат в квартирі АДРЕСА_2 (колишня дорога Котовського) в м. Одесі.

Починаючи з того часу ОСОБА_2 вселилась в дане житлове приміщення та з 1989 року продовжила в ньому проживати зі своїм чоловіком ОСОБА_3, який в 1990 році виїхав з квартири. Згідно рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 26.04.2005р., яке набуло законної чинності 30.05.2005р., ОСОБА_3 було визнано таким, що втратив право користування спірною квартирою.

З представлених свідоцтв про народження ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 (яка змінила прізвища після реєстрації шлюбу на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, вбачається, що у зазначених осіб були спільні батьки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що в свою чергу вказує на пряме родство між ОСОБА_2 та ОСОБА_1

Як було встановлено судом та підтверджено відповіддю з КУ «Міська поліклініка №18», ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебувала під наглядом дільничного лікаря з діагнозом: ІХС. Атеросклеротичний кардіосклероз, гіпертонічна хвороба ІІІст., СН ІІ Б. ожиріння ІУ ст., вентральна грижа. В зв’язку з наявними хворобами потребувала стороннього догляду.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3, про що було зроблено а/з про смерть № 1218 від 05.03.2010р. по першому Приморському відділу РАЦС Одеського обласного управління юстиції.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6, яка є подругою позивачки, показала, що ОСОБА_2 тяжко хворіла. Починаючи з 2007року вона не в змозі була самостійно пересуватися. В зв’язку з чим її сестра ОСОБА_1, за згодою ОСОБА_2, переїхала до неї та з того часу постійно почала проживала з ОСОБА_2 Вони мали спільний бюджет, за спільні грошові кошти оплачували комунальні послуги, сумісно готували їжу, дбали один про одного. Аналогічні показання дала допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7, яка також є подругою ОСОБА_1

Свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, які є сусідами ОСОБА_2, в судовому засіданні зазначили, що ОСОБА_1 знають як рідну сестру ОСОБА_2, яка в 2007 році вселилась в спірну квартиру в зв’язку з погіршенням стану здоров’я ОСОБА_2, та з того час вона сумісно з ОСОБА_2 почали проживати в квартирі. Вони як сусіди постійно приходили в гості та допомагали  ОСОБА_1 доглядати за ОСОБА_2, яка не могла самостійно  обслуговувати себе та особисто бачили спільне та постійне проживання ОСОБА_1 в спірній квартирі.

З урахуванням наведеного, у суду не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів зазначених свідками. Зацікавленості свідків у вирішенні спору судом не встановлено.

В силу п. 4 ст. 3 Закону “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”  № 1382-ІУ від 11.12.2003року (далі Закон), місце проживання є адміністративна-територіальна одиниця, на території якої особа проживає понад шість місяців на рік. Відповідно до ч. 2 ст. 2 того ж Закону, реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Такі ж положення, щодо наявності чи відсутності прописки, яка сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім’ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому, були визначені в п.15 постанови  Пленуму ВСУ № 9 від 01.11.1996р. «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя».

Відповідно до ч.1 ст.61 ЖК України, користування жилим приміщення у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Частина 1 ст. 63 ЖК України визначає, що предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.

Відповідно до ст. 64 ЖК України, члени сім’ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть обов’язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Поняття сім’ї визначено в ст.3 СК України, та передбачає, що сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

Згідно ч. 2 ст. 65 ЖК України, особи, що вселилися в жиле приміщення як члені сім’ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім’ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім’ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

За умовами ст. 106 ЖК України, повнолітній член сім’ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім’ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім’ї наймача.

Отже з урахуванням встановленого та доведеного з боку позивачки факту її вселення до спірної квартири за згодою ОСОБА_2, її сумісного проживання  з ОСОБА_2 однією сім’єю в квартирі АДРЕСА_3 більш трьох років, ведення спільного господарства, вказує на те, що вона правомірно  вселилась на спірну житлову площу та як член сім’ї має всі права та обов’язки, що виникають з договору найму.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що пред’явлені позовні вимоги є обґрунтовані та такі, що підлягають судовому захисту, шляхом визнання за позивачкою права користування жилим приміщенням та зобов’язання відповідача укласти з нею договір найму на жиле приміщення.

    З боку відповідача суду не представлено жодного доказу, який би спростовував доводи викладені позивачем.

Керуючись ст.3 СК України; ст.ст.61,63,64,65,106 ЖК України; ст.ст.10,11,58,64, 169,212-215,224-227 ЦПК України, -

ВИРІШИВ

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_4.

Зобов’язати Суворовську районну адміністрацію Одеської міської ради укласти договір найму жилого в квартирі АДРЕСА_4 з ОСОБА_1.

Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем  до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня оголошення рішення апеляційної скарги.

            Суддя –