Справа № 2- 4893/2010
РІШЕННЯ
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
30 червня 2010року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
в складі : головуючого - судді - Ткаченко Н.В.
при секретарі – Омарбековій І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
В С Т А Н О В И В :
13.07.2009р. позивачка звернулася до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом про розірвання шлюбу.
Позивачка у позовній заяві в обґрунтування вимог посилалася на те, що вони з відповідачем зареєстрували шлюб 25.10.2003 року у відділі РАГС Жовтневого районного управління юстиції м. Дніпропетровська. Від даного шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюбні відносини з відповідачем припинилися з січня 2010р., коли позивачка переїхала проживати до іншої квартири. Причиною припинення шлюбних відносин стали відсутність в родині взаєморозуміння з питань ведення господарства, виховання дитини, втрату почуття любові та поваги, через що в сім’ї виникали конфлікти, що також негативно впливало на стан дитини. Сторони проживають окремо, не ведуть спільного господарства, не мають спільного бюджету. Позивачка вважає, що родина розпалася остаточно і не може бути відновлена. Строк на примирення, наданий судом, позитивних результатів не приніс. Просила шлюб розірвати та винести рішення в судовому засіданні за її відсутності, про що надала суду відповідну заяву.
Відповідач в судове засідання 30.06.2010р. також надав заяву про розгляд справи за його відсутності, період припинення шлюбних відносин, вказаний позивачкою визнав, проте вважав, що причиною припинення шлюбних відносин стало незадоволення позивачки матеріальним становищем відповідача, через що виникали конфлікти. Вважав, що родина з позивачкою розпалася остаточно та відновлення подружніх стосунків не можливе та наданий судом строк позитивних результатів не приніс. Просив шлюб розірвати.
Суд, вивчивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що спільне життя сторін не склалося через відсутність в родині взаєморозуміння з питань ведення господарства, виховання дитини, втрату почуття любові та поваги, у зв’язку з чим виникали конфлікти. Сторони проживають окремо, мають роздільний бюджет, спільне господарство не ведуть, не підтримують подружніх відносин з січня 2010р. Загальний строк на примирення 9 місяців, який надавався сторонам ( 6 місяців 23.09.2009р. та 3 місяці 29.03.2010) позитивних результатів не приніс.
Відповідно до ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
Відповідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України, при розгляді справи про розірвання шлюбу, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини й інших обставин життя чоловіка і жінки. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, що мають істотне значення.
З огляду на вищевикладене і приймаючи до уваги те, що шлюбні відносини між сторонами по даній справі припинені більше півроку тому і з цього часу більше не відновлювалися, строк на примирення, наданий судом, позитивних результатів не приніс, позивачка від позову не відмовилась, а відповідач, не заперечував проти розірвання шлюбу, суд дійшов висновку про те, що родина сторін розпалася остаточно, відновлення бути не може, і шлюб підлягає розірванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 8, 10, 60, 61, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд , -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.
Шлюб , зареєстрований 25.10.2003р. відділом РАГС Жовтневого районного управління юстиції м. Дніпропетровська, під актовим записом № 1130 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 - розірвати.
Стягнути при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦС на користь держави з ОСОБА_1 – 17грн., звільнивши ОСОБА_2 від несення судових витрат.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя : Н.В.Ткаченко