Справа № 2- 5228/2010

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ   УКРАЇНИ

10 червня    2010року                                       Жовтневий   районний   суд   м.  Дніпропетровська                              

в складі : головуючого - судді -  Ткаченко Н.В.

                 при секретарі –  Омарбековій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

28.09.2009р. позивачка  звернулася до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська  з позовом  про розірвання шлюбу.

Позивачка у позовній заяві в обґрунтування вимог посилалася на те, що вони з відповідачем  зареєстрували шлюб  04.08.2001р. у  відділі РАГС   Жовтневого районного управління юстиції                                           м. Дніпропетровська. Від даного шлюбу сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюбні відносини з відповідачем припинилися  з  травня   2009р., коли відповідач пішов проживати до батьків. Причиною припинення шлюбних відносин стали відсутність в родині взаєморозуміння з питань ведення господарства, виховання дитини,  втрата почуття любові та поваги,  через що в родині   виникали конфлікти. Крім того, причиною припинення шлюбних відносин стало те, що відповідач недостатньо забезпечував матеріально сім’ю. Сторони проживають окремо, не ведуть спільного господарства, не мають спільного бюджету. Позивачка вважає, що родина розпалася остаточно і не може бути відновлена. Строк на примирення,  наданий судом позитивних результатів не приніс. Просила шлюб розірвати та винести рішення в  судовому засіданні за її  відсутності, про що надала суду відповідну заяву.

Відповідач в  судове  засідання 10.06.2010р. не з’явився, про дату та  час слухання справи був повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи є  розписка про отримання   судової повістки його рідною  сестрою, що відповідно  ч. 3 ст. 76 ЦПК України є належним повідомленням,  про причини не явки суд не сповістив. 20.10.2009р. відповідач надав суду заяву з якої вбачається, що позовні вимоги він не визнає та просить надати строк на примирення.

    З урахуванням того, що  відповідач висловив свою думку щодо позовних вимог, що й було враховано при наданні сторонам строку на примирення,  був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив, суд вважає за можливе на підставі ст. 169 ЦПК України ухвалити рішення в  судовому засіданні за відсутності сторін на загальних підставах, встановлених ЦПК України.

    Суд,  вивчивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

    Судом встановлено, що спільне життя сторін не склалося через  відсутність в родині взаєморозуміння з питань ведення господарства, виховання дитини, втрату почуття любові та поваги, у зв’язку з чим  виникали конфлікти. Крім того, негативно на подружні стосунки  вплинуло недостатнє матеріальне  забезпечення  відповідачем родини. Сторони  проживають окремо,   мають роздільний  бюджет, спільне господарство не ведуть, не підтримують подружніх відносин  з  травня  2009р.  Шестимісячний  строк на примирення, наданий судом 20.10.2009р. позитивних результатів не приніс.

Відповідно до ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.

Відповідно до  ст. 112 Сімейного Кодексу України, при розгляді справи про розірвання шлюбу, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини й інших обставин життя чоловіка і жінки. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, що мають істотне значення.

З огляду на вищевикладене і приймаючи до уваги те, що шлюбні відносини між сторонами по даній справі припинені  більше року тому і з цього часу більше не відновлювалися,  строк на примирення, наданий судом, позитивних результатів не приніс, позивачка від позову не відмовилась,   а відповідач, будучи незгодним з позовом, будь-яких заперечень  суду  не надав, та з огляду на те, що позивачка після надання строку на примирення від позову не відмовилась, суд дійшов висновку про те, що відповідачем за наданий на примирення строк не було вжито будь-яких дій для збереження родини, а тому суд вважає, що  родина сторін розпалася остаточно, відновлення бути не може, і шлюб підлягає розірванню.

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 8, 10, 60, 61,  212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд , -

В И Р І Ш И В :

           Позовні вимоги  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

    Шлюб , зареєстрований  04.08.2001р.  відділом РАГС  виконкому Жовтневого районного управління юстиції м. Дніпропетровська, під актовим записом № 618 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які   мають неповнолітню  доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 - розірвати.

    Стягнути при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦС на користь держави з   ОСОБА_1    – 17грн., звільнивши ОСОБА_2   від несення судових витрат.

Заяву про  апеляційне оскарження рішення суду  може бути подано   протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя :                                             Н.В.Ткаченко